Ганна_Біла

Зараз саме час писати. Писати багато з нерозбірливим почерком і кривою лінією на літері "р". Писати, поспішаючи, що чогось не встигнеш сказати, що грифель олівця зламається на найцікавішому місці, що чорнило в ручці закінчиться на слові "вічність". І рука конвульсивно продовжує писати, хапаючись за найдрібніші деталі. Рвуться білі, як простирадла, аркуші паперу, допускаються тисячі граматичних помилок, стираються мільйони абзаців, ніби їх і не було. Кануть у літо уривки фраз, які так і не стали написаними думками чи почуттями. Летять у далечінь літаки, прямують вперед поїзди та люди. Все рухається, пульсує, вібрує та живе. Чимось підробленим чи справжнім. Живе, щоб одягнути форму слова і застигнути до закінчення часів.

Від слова до дії. Збірка "Спектроліт"

Від слова до дії від упорядниці Це трапилося на одному з літературників у Хмельницькому — точно не пам’ятаю, чи це був літвечір від Ловці слів, чи від ArtA, та й зрештою це не так важливо. Я замовляла каву й поки чекала,

13.03.2025