Коли за крик — лиш тиша глуха.....................
Коли за крик — лиш тиша глуха,
Що в серці лунає болючим відлунням,
Вона непомітна, мов тінь потайна,
Й поволі вбиває холодним забуттям.
Коли вже очі давно не плачуть,
І погляд блукає у сірій імлі,
Душа ще кричить —
