Додано

18.02.26 15:36:20

Присвячується всім «мертвим» сторінкам.

Сподіваюся, що з авторами все добре — просто натхнення тимчасово їх залишило. Вірю, що воно обов’язково повернеться разом із новими рядками, історіями та світами, на які так чекають читачі.

Час стирає обличчя поволі,
наче дощ — випадковий слід,
та між рядків, у цифровій долі,
ще живе їхній вигаданий світ.

Хто вони є і ким колись були?
Чи згадає хтось про них крізь роки?
Чи загубляться все ж на просторі
серед інших, загублених, як вони?

Та, можливо, в нічній сірій тиші,
де тримається пам’ять і час,
хтось прочитає рядки старі —
і вони оживуть серед нас.

11 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Іван Павелко

18.02.2026, 15:51:05

Класно написано, а чи згадають на справді когось із авторів через роки? Скільки труда вклав кожен автор у свої вірші, книги, дійсно чіпляє за душу❣️❣️❣️❣️✍️✌️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:16:20

Іван Павелко, Так ❤️❤️❤️

Ромул Шерідан

18.02.2026, 15:47:21

❤️❤️❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:16:07

Ромул Шерідан, ❤️❤️❤️

Крісті Ко

18.02.2026, 15:51:55

Гарний вірш. ❤️❤️❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:16:03

Крісті Ко, Дякую.

Руслан Баркалов

18.02.2026, 16:26:45

Гарний вірш.

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:55

Руслан Баркалов, Дякую.

Ейларіс Вальєн

18.02.2026, 17:22:47

Дуже гарно написано❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:48

Настя ДЖан, Дякую

Тея Калиновська

18.02.2026, 17:16:35

❤️✨❤️✨❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:41

Тея Калиновська, ❤️❤️❤️

Сергій Більцан

18.02.2026, 17:34:08

Як хтось сказав: «Автори не помирають, вони йдуть у вигадані ними світи...»

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:37

Сергій Більцан, Сподіваюся

Кі Цуне

18.02.2026, 17:51:30

♥️✨♥️✨♥️✨

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:29

Кі Цуне, ❤️❤️❤️

Наталія Шепель

18.02.2026, 18:12:23

І це не лише тут. А й в інших мережах.

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:25

Наталія Шепель, Так.

Вікторія Сковорода

18.02.2026, 18:17:09

♥️⭐❣️♥️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:18

Настя Читач, ❤️❤️❤️

Ірина Скрипник

18.02.2026, 20:36:09

❤️❤️❤️❤️❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:14

Ірина Скрипник, ❤️❤️❤️

Діана Дніпро

108

відслідковують

Інші блоги

Іванка Сокіл

Відгук на книгу "Вибір Місандеї", автор Світт Лана

«Книжкове лото» від Уляни привело мене до твору авторки Світи Лани під назвою «Вибір Місандеї». Жанр - темне фентезі, піджанри - пригоди, еротика, слеш. Скажу одразу, такі жанри трохи не моє. Окрім хіба що пригод.

Ді Дарк

Поки ти мене памятаєш

26.09 «Поки ти мене пам’ятаєш» нарешті виходить. Це книга, у якій буде все, що я люблю: Dark Romance, психологічна напруга, таємниці, емоції й дуже багато моментів, коли хочеться сказати героям: «Ви серйозно зараз?!» Селін

Василенко Сергій

Забута дорога та несподівана ніч...

НОВА 8 ГЛАВА ПРИГОД МАНДРИТА ОБ 11:00☀️ Мандрівники дістаються забутого села Молохів, якого немає на сучасних картах. Здавалося б, звичайна зупинка в дорозі, трохи відпочинку, гаряча юшка та нічліг… Але село має серйозну

Trinn

Xi розділ або як Мирослав і Іра в оперу ходили

XI розділ детективу вже можна прочитати, як то кажуть хоча хмари згущаються та персонажам потрібно відпочивати. Якщо цікаво на яку оперу ходили головні герої то вона тут А нову главу можна прочитати тут - https:/

Анна Лященко

Ви ж не забули, що це ще й трилер?

Новенький лише криво посміхається, сподіваючись, мабуть, на свою силу й підготовку. Я ж лише зітхаю і хитаю головою, здогадуючись, що станеться далі. Про появу в хаті нового мешканця всі були попереджені заздалегідь. Як і

Присвячується всім «мертвим» сторінкам.

Час стирає обличчя поволі, наче дощ — випадковий слід, та між рядків, у цифровій долі, ще живе їхній вигаданий світ.

Хто вони є і ким колись були? Чи згадає хтось про них крізь роки? Чи загубляться все ж на просторі серед інших, загублених, як вони?

Та, можливо, в нічній сірій тиші, де тримається пам’ять і час, хтось прочитає рядки старі — і вони оживуть серед нас.

11 коментарів

Час стирає обличчя поволі,
наче дощ — випадковий слід,
та між рядків, у цифровій долі,
ще живе їхній вигаданий світ.

Хто вони є і ким колись були?
Чи згадає хтось про них крізь роки?
Чи загубляться все ж на просторі
серед інших, загублених, як вони?

Та, можливо, в нічній сірій тиші,
де тримається пам’ять і час,
хтось прочитає рядки старі —
і вони оживуть серед нас.