Додано

18.02.26 15:36:20

Присвячується всім «мертвим» сторінкам.

Сподіваюся, що з авторами все добре — просто натхнення тимчасово їх залишило. Вірю, що воно обов’язково повернеться разом із новими рядками, історіями та світами, на які так чекають читачі.

Час стирає обличчя поволі,
наче дощ — випадковий слід,
та між рядків, у цифровій долі,
ще живе їхній вигаданий світ.

Хто вони є і ким колись були?
Чи згадає хтось про них крізь роки?
Чи загубляться все ж на просторі
серед інших, загублених, як вони?

Та, можливо, в нічній сірій тиші,
де тримається пам’ять і час,
хтось прочитає рядки старі —
і вони оживуть серед нас.

11 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Іван Павелко

18.02.2026, 15:51:05

Класно написано, а чи згадають на справді когось із авторів через роки? Скільки труда вклав кожен автор у свої вірші, книги, дійсно чіпляє за душу❣️❣️❣️❣️✍️✌️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:16:20

Іван Павелко, Так ❤️❤️❤️

Ромул Шерідан

18.02.2026, 15:47:21

❤️❤️❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:16:07

Ромул Шерідан, ❤️❤️❤️

Крісті Ко

18.02.2026, 15:51:55

Гарний вірш. ❤️❤️❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:16:03

Крісті Ко, Дякую.

Руслан Баркалов

18.02.2026, 16:26:45

Гарний вірш.

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:55

Руслан Баркалов, Дякую.

Настя ДЖан

18.02.2026, 17:22:47

Дуже гарно написано❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:48

Настя ДЖан, Дякую

Тея Калиновська

18.02.2026, 17:16:35

❤️✨❤️✨❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:41

Тея Калиновська, ❤️❤️❤️

Сергій Більцан

18.02.2026, 17:34:08

Як хтось сказав: «Автори не помирають, вони йдуть у вигадані ними світи...»

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:37

Сергій Більцан, Сподіваюся

Кі Цуне

18.02.2026, 17:51:30

♥️✨♥️✨♥️✨

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:29

Кі Цуне, ❤️❤️❤️

Наталія Шепель

18.02.2026, 18:12:23

І це не лише тут. А й в інших мережах.

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:25

Наталія Шепель, Так.

Вікторія Сковорода

18.02.2026, 18:17:09

♥️⭐❣️♥️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:18

Настя Читач, ❤️❤️❤️

Ірина Скрипник

18.02.2026, 20:36:09

❤️❤️❤️❤️❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:14

Ірина Скрипник, ❤️❤️❤️

Діана Дніпро

108

відслідковують

Інші блоги

Маргарита Хольська

оновлення тут✨

See you в новому розділі❤️ — Може, скажеш їй трохи розслабитися? — спокійно озвався демон, навіть не дивлячись у наш бік. — Бо виглядає так, ніби зараз перетвориться на декоративну статую. Я повільно перевела

Мейлін Вайт

Ваша думка щодо додавання картинок в книги

Мені раптом прийшла в голову ідея, а що якщо б додавати картинки до розділів книг. Тобто не просто в блог, а і в книгу. Бачила що там доступна така ж функція, як і в блогах, (хоча поки ще не зустрічала авторів, які б цим користувались). Але

Агнія Бурне

За крок до катастрофи, знайомство з героями

– Коли Сиракузи схилять коліна, ти будеш царицею цього острова, – шепотів полководець. – Я хочу бути твоєю царицею, – відповіла вона, впиваючись пальцями в його плечі, притягуючи ближче до себе. Діон —

Уляна

170

Марафон: взаємне читання за вподобаннями❗️❗️❗️

Цей марафон я вже проводила двічі, і щоразу він показував чудові результати. Тому вирішила зробити його регулярним — раз на один-два місяці. Його мета — взаємне читання, підтримка авторів та знайомство з новими книгами.

Марина Сніжна

Тепер він зрозумів, чому вона досі не заміжня…

– Не хотілося б зайвої грубості, – сухо сказав Нордан, – але нагадаю тобі, що вирішувати, якими будуть наші стосунки, буду тільки я. І повір, якщо мені захочеться скористатися тобою в цьому плані, питати дозволу

Присвячується всім «мертвим» сторінкам.

Час стирає обличчя поволі, наче дощ — випадковий слід, та між рядків, у цифровій долі, ще живе їхній вигаданий світ.

Хто вони є і ким колись були? Чи згадає хтось про них крізь роки? Чи загубляться все ж на просторі серед інших, загублених, як вони?

Та, можливо, в нічній сірій тиші, де тримається пам’ять і час, хтось прочитає рядки старі — і вони оживуть серед нас.

11 коментарів

Час стирає обличчя поволі,
наче дощ — випадковий слід,
та між рядків, у цифровій долі,
ще живе їхній вигаданий світ.

Хто вони є і ким колись були?
Чи згадає хтось про них крізь роки?
Чи загубляться все ж на просторі
серед інших, загублених, як вони?

Та, можливо, в нічній сірій тиші,
де тримається пам’ять і час,
хтось прочитає рядки старі —
і вони оживуть серед нас.