Присвячується всім «мертвим» сторінкам.
Сподіваюся, що з авторами все добре — просто натхнення тимчасово їх залишило. Вірю, що воно обов’язково повернеться разом із новими рядками, історіями та світами, на які так чекають читачі.
Час стирає обличчя поволі,
наче дощ — випадковий слід,
та між рядків, у цифровій долі,
ще живе їхній вигаданий світ.
Хто вони є і ким колись були?
Чи згадає хтось про них крізь роки?
Чи загубляться все ж на просторі
серед інших, загублених, як вони?
Та, можливо, в нічній сірій тиші,
де тримається пам’ять і час,
хтось прочитає рядки старі —
і вони оживуть серед нас.
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКласно написано, а чи згадають на справді когось із авторів через роки? Скільки труда вклав кожен автор у свої вірші, книги, дійсно чіпляє за душу❣️❣️❣️❣️✍️✌️
Іван Павелко, Так ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Ромул Шерідан, ❤️❤️❤️
Гарний вірш. ❤️❤️❤️
Крісті Ко, Дякую.
Гарний вірш.
Руслан Баркалов, Дякую.
Дуже гарно написано❤️
Настя ДЖан, Дякую
❤️✨❤️✨❤️
Тея Калиновська, ❤️❤️❤️
Як хтось сказав: «Автори не помирають, вони йдуть у вигадані ними світи...»
Сергій Більцан, Сподіваюся
♥️✨♥️✨♥️✨
Кі Цуне, ❤️❤️❤️
І це не лише тут. А й в інших мережах.
Наталія Шепель, Так.
♥️⭐❣️♥️
Настя Читач, ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️❤️❤️
Ірина Скрипник, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати