Додано

18.02.26 15:36:20

Присвячується всім «мертвим» сторінкам.

Сподіваюся, що з авторами все добре — просто натхнення тимчасово їх залишило. Вірю, що воно обов’язково повернеться разом із новими рядками, історіями та світами, на які так чекають читачі.

Час стирає обличчя поволі,
наче дощ — випадковий слід,
та між рядків, у цифровій долі,
ще живе їхній вигаданий світ.

Хто вони є і ким колись були?
Чи згадає хтось про них крізь роки?
Чи загубляться все ж на просторі
серед інших, загублених, як вони?

Та, можливо, в нічній сірій тиші,
де тримається пам’ять і час,
хтось прочитає рядки старі —
і вони оживуть серед нас.

11 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Іван Павелко

18.02.2026, 15:51:05

Класно написано, а чи згадають на справді когось із авторів через роки? Скільки труда вклав кожен автор у свої вірші, книги, дійсно чіпляє за душу❣️❣️❣️❣️✍️✌️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:16:20

Іван Павелко, Так ❤️❤️❤️

Ромул Шерідан

18.02.2026, 15:47:21

❤️❤️❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:16:07

Ромул Шерідан, ❤️❤️❤️

Крісті Ко

18.02.2026, 15:51:55

Гарний вірш. ❤️❤️❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:16:03

Крісті Ко, Дякую.

Руслан Баркалов

18.02.2026, 16:26:45

Гарний вірш.

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:55

Руслан Баркалов, Дякую.

Настя ДЖан

18.02.2026, 17:22:47

Дуже гарно написано❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:48

Настя ДЖан, Дякую

Тея Калиновська

18.02.2026, 17:16:35

❤️✨❤️✨❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:41

Тея Калиновська, ❤️❤️❤️

Сергій Більцан

18.02.2026, 17:34:08

Як хтось сказав: «Автори не помирають, вони йдуть у вигадані ними світи...»

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:37

Сергій Більцан, Сподіваюся

Кі Цуне

18.02.2026, 17:51:30

♥️✨♥️✨♥️✨

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:29

Кі Цуне, ❤️❤️❤️

Наталія Шепель

18.02.2026, 18:12:23

І це не лише тут. А й в інших мережах.

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:25

Наталія Шепель, Так.

Настя Читач

18.02.2026, 18:17:09

♥️⭐❣️♥️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:18

Настя Читач, ❤️❤️❤️

Ірина Скрипник

18.02.2026, 20:36:09

❤️❤️❤️❤️❤️

Діана Дніпро

28.02.2026, 17:15:14

Ірина Скрипник, ❤️❤️❤️

Діана Дніпро

100

відслідковують

Інші блоги

Уляна

232

Марафон: взаємне читання за вподобаннями❗️

Привіт, мої любі читачі та автори ❤️ Сьогодні хочу запропонувати вам дещо дуже корисне — взаємне читання, рекомендації та підтримку, але… без плутанини, без “я тебе прочитав — ти мене?” в коментарях на 200+

Анна Харламова

Два мега гарячі розділи вже на сайті.

Привіт, мої любі Спокусники! Нові розділи вже на сайті! Спека, яку ви так хотіли… «У ліжку з босом» — Стейки чи піца? — запитує він, і в його очах знову спалахують ті самі бісики. — Стейки,

Мрія Чарівна

414

Шановні молоді автори! (особливо до 30 підп.)

Так-так, ви. Цей пост для вас і без зайвої скромності скажу, що це зараз буде найкорисніша інформація, яку ви тут знайдете, крім правил сайту, які (перепрошую), ви не дуже-то й читали (видно по ваших ніках латинськими літерами).

Олена Ранцева

Нова глава вже на сайті ♥

Вітаю, мої неперевершені ♥ Ну що ж, після того, як між героями аж іскрило від сексуальної напруги, прийшов момент витверезення, коли мозок взяк гору і створив напругу із здогадок та сумнівів. Глава Кохати двох не гріх про

Аліса Вінзор

Звернення до читачів

Дорогі читачі, я хочу щиро перепросити, що так довго не було оновлень в романі. На жаль мала складну операцію і тепер важко увійти в ритм писання, тай почувала себе погано. Я старатимуся публікувати розділи частіше, бо Влад

Присвячується всім «мертвим» сторінкам.

Час стирає обличчя поволі, наче дощ — випадковий слід, та між рядків, у цифровій долі, ще живе їхній вигаданий світ.

Хто вони є і ким колись були? Чи згадає хтось про них крізь роки? Чи загубляться все ж на просторі серед інших, загублених, як вони?

Та, можливо, в нічній сірій тиші, де тримається пам’ять і час, хтось прочитає рядки старі — і вони оживуть серед нас.

11 коментарів

Час стирає обличчя поволі,
наче дощ — випадковий слід,
та між рядків, у цифровій долі,
ще живе їхній вигаданий світ.

Хто вони є і ким колись були?
Чи згадає хтось про них крізь роки?
Чи загубляться все ж на просторі
серед інших, загублених, як вони?

Та, можливо, в нічній сірій тиші,
де тримається пам’ять і час,
хтось прочитає рядки старі —
і вони оживуть серед нас.