Я бачила, як Владислав Крижанівський ґвалтував і душив мою сестру, а за два тижні його люди зробили з мого батька овоча. Вісім місяців я збирала сили, щоб підібратися до нього — посміхатися, дозволяти доторки, поцілунки, бути тією, кого він захоче.

Кожного разу після таких вечорів я шкребу шкіру до крові під душем, бо відчуваю його бруд на собі, і ненавиджу себе за те, що готова зайти ще далі.

Я йду цим шляхом до кінця, навіть якщо разом зі мною згорить — єдина людина, яку я ще люблю.