Загублена в Арден

Брюссель. Журналістка Елізабет Арно знаходить у квартирі конверт. Жодної адреси. Жодного підпису. Лише дитячий браслет із пожовклою ниткою, що розсипається в руках.
Елізабет не впізнає цю річ. Але її тіло пам’ятає все.
Разом із браслетом повертаються спалахи минулого: два силуети на снігу, крижана земля Арденнських лісів і думка, від якої холоне кров: «Мене знайдуть. Або...». Стара стаття в архіві підтверджує найгірше: двадцять років тому вона стала єдиною вцілілою у трагедії, про яку воліла забути.
Тепер Ліззі їде в Арден. Сама. Взимку. Вона ще не знає, що шукає, але точно знає — шлях назад уже відрізано.