Я почав писати ці спогади про своє далеке дитинство, бо воно в мене було дуже цікавим. Батьки працювали на кіностудії ім.Довженка і я ріс, так би мовити, у процесі з'йомок, батьківських експедицій, бутафорської зброї, макетів кораблів, акторів, одним словом усьго того, що супроводжує виробництво будь якого фільму. А ще мама мені дозволяла рости нормальним хлопчиком: я лазав по деревах, стріляв з роргатки, ходив у чотири роки з хлопцями, яким було шість чи сім років, на рибалку. Я навіть сьогодні вдячний мамі за це, бо завдяки саме цьому, я став таким, як я є.