Викрадене бажання

Мене штовхають і я падаю на коліна, відчуваючи глухий біль і зажмурюючі очі. Макс починає щось невгамовно лепетати панічним голосом, доки я невпевнено піднімаю голову і розплющую очі. І тоді переді мною з'являється ВІН. Звір. Той самий Звір із хижим поглядом, що проїдає мене до кісток. Чоловік дивиться прямо на мене і одразу ж криво посміхається:
— Гарна в тебе дівка, Глуховський, — його рука різво ковзає до мого підборіддя. Серце пропускає удар. — Побудеш поки що в мене, лялечко. Порозважаєш мене трохи.