27 274
“Закони тяжіння”
Анотація до книги "Вектор її тяжіння"
Закоханий у доньку своїх батьків, він викрав її просто із весілля.
Закон? Честь? Кар’єра? Олексій готовий зруйнувати все заради неї.
Та чи зможе Соломія прийняти цю відчайдушну відданість, знову опинившись між руйнівним коханням і бездоганною мрією, у якій немає місця для нього?
Чи витримає вектор її тяжіння правильний напрям? Чи все-таки обернеться траєкторією неминучого падіння, здатного зруйнувати їх обох?
Друга частина дилогії ЗАКОНИ ТЯЖІННЯ.
Перша книга ЗАКОН ЙОГО ГРАВІТАЦІЇ.
Книги можна читати окремо.
Закон? Честь? Кар’єра? Олексій готовий зруйнувати все заради неї.
Та чи зможе Соломія прийняти цю відчайдушну відданість, знову опинившись між руйнівним коханням і бездоганною мрією, у якій немає місця для нього?
Чи витримає вектор її тяжіння правильний напрям? Чи все-таки обернеться траєкторією неминучого падіння, здатного зруйнувати їх обох?
Друга частина дилогії ЗАКОНИ ТЯЖІННЯ.
Перша книга ЗАКОН ЙОГО ГРАВІТАЦІЇ.
Книги можна читати окремо.
“Пронизлива і пристрасна історія! Чи можна до нестями закохатися в зведену сестру, зірвати її весілля, ризикнути всім... І чи потрібно це їй? Ще одна книга Юлії Міхаліної, гідна екранізації!”
Зміст книги: 63 глави
Останнє оновлення: вчора
478 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЇї дзвінок краще зцілив його,ніж психолог так, як і його лист дає змогу їй рухатися далі, працюючи над своїм тілом, зцілюватися. Оте її "Приїдь" і він найщасливіший. Але шкода Льошу,бо то знову потрібно не їм,а для Яна. Та хочеться вірити,що вони збережуть свої почуття, зрозуміють одне одного.
Дякую!!!♥️
Льошку шкода. Могла б і подзвонити раніше. А тепер виходить, що, якби не Ян, вона б і не дзвонила. Образливо...
Юлія Міхаліна, Та то ясно, але як це Льошка сприйме?
Оце срака буде йому. Він думає, що вона кличе до себе, а їй знову просто щось треба. Ой, не знаю, ти скіки не запевняй в її святості, але ще та вона штучка, ахахахах)
Вони не можуть існувати один без одного. Вони - половинки одного цілого. Просто треба доповнювати один одного. Давати право вибору. Але бути - разом. І в горі, і в радості.
Ух! Чекаю на їхню зустріч!
Дякую за проду і чекаю на продовження;
Наталія Діжурко, Щиро дякую, Наталю❤️
Так-так, маєте рацію. Їм просто треба навчитися нормально існувати з цим фактом.
Радує, що Олексій знайшов відраду у чомусь іншому крім профільної професії)) вважаю аеродром чудова альтернатива, навіть краща)
Інна Турянська, Дякую, Іннусь❤️
Так, мені теж подобається його вибір. Це доволі цікаво))
Не хочу загадувати наперед...
Не знаю до чого призведе дзвінок Мії..
Хоча неймовірно цікаво!
Дякую, Юлясь ❄️❤️❄️
Halyna Shchyrba, Дякую, Галиночко❤️
Ще трошки повитискаю і них емоцій))
Оце уявляю як його порадує цей дзвінок. Здається, він скоро сам попроситься в дурку, аби тільки подалі від Соломії.
Katiy Palianychka, Ахаха, ну в дурці він уже був, навряд туди нову захоче)))
Як же морально важко Льоші. Зв'язку з Солею немає, він нудиться без неї. І тільки небо та польоти рятують його. Добре,що це дало можливість йому забути про роботу в органах, дало волю і розуміння тяги Солі до польоту. Те,що вона сама без нього робить впевнені кроки до виздоровлення теж його дратує,бо йому хочеться бути поряд неї та турбуватися про неї, але ж сам відпустив її дорослішати. А от дзвінок від неї і обрадував, і стурбував.
Дякую за оновлення!♥️
Наталья Русанова, Щиро дякую, Наталю❤️
Вони надто сильно пов'язані один з одним. Польоти для нього зараз є тією ниточкою, яка пов'язує з Солею. Якби він був поруч, він би на руках її носив, але це навряд чи додало б волі до одужання.
Олексій нібито і відпустив свою Соломійку. Дав їй вибір. І від цього йому ще нестерпніше. В ньому зараз живе дві людини: одна - розуміє, одобрює, дає вибір. Інша - хоче огорнути Солю турботою, захистити її від всіх, забрати її біль, злиться що вона стала самостійною.
Те, що він відпустив мрію про повернення на минулу роботу, то правильно. Він не зможе більше там. Не з його характером. А небо - то саме те. Ось там він точно відчуває, розуміє Соломію.
І, надіюсь, що те, що скаже йому Соломія - не буде вже таким і несподіваним. Він зможе зрозуміти її. Надіюсь.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Щиро дякую, Наталю, за враження та думки❤️
Так, Льоші зараз дуже складно. Була б його воля, він би Сольку кудись на безлюдний острів відвіз і там би жив з нею, аби тільки ні з ким не ділити. Але в реальності треба миритися з іншим.
Після всього перегорів професією. та хто на як далі буде, може, ще щось зміниться.
Я теж надіюся, але в захваті він точно не буде.
Чомусь мені здається, що Льошка, якщо й буде проти, але дибки не встане))
Треба бути сильною людиною, щоб простити того, через кого скалічилась. Так, все, що нас не вбиває - робить сильнішими. Але ця фраза гарно звучить тоді, коли все позаду. А в моменті - хочеться загризти всіх винуватців.
Лара Роса, Так, на жаль, найбільше винний тиск суспільства та страхи перед осудом.
Ясно. Матір відправила туди Яна, а йому вже байдуже. Не вірить в одужання? Чи вирішив себе закатувати?
Лара Роса, Все разом. Але шанси в нього дійсно не дуже оптимістичні.
Ян сам вирішив пройти реабілітацію? Чи хтось вмовив?
Лара Роса, Яну самому вже нічого не треба.
Обоє вперті до неможливості!
Сподіваюсь, що вдасться втілити в життя план Мії!
Це потрібно їй і першу чергу!
Дякую, мила❤️
Halyna Shchyrba, Дякую, Галиночко❤️
В них варіантів небагато, або діяти спільно та підійматися, або так і згаснути.
Молодець Соля! Таки дотисла Яна, запалила в ньому цікавість до життя! А Льоша дасть дозвіл,бо це мотивуватиме не лише її, а і гімнаста до тренувань свого тіла, до прагнення бути здоровими.
Дякую!♥️
Наталья Русанова, Дякую, Наталю❤️ Льошу навряд сильно хвилює, що там мотивуватиме гімнаста. А от Соля та її майбутнє так.
З однієї сторони така пропозиція звучить як знущання з Яна. Важко допомати комусь досягати мрії, про яку марив сам. Та з іншої сторони це його улюблене знання як не крути і може допомогти йому відволіктися. Але цілком згодна без погодження Льоші я б у це не лізла;)
Інна Турянська, Отож, це для нього хоча б якийсь шанс не загнутися та все-таки бути причетним до того, що він сам любить і чим марив.
Лист дуже щемкий...❤️
А Яна можна зрозуміти...йому такий лист ніхто не написав...йому немає ради кого проходити цей шлях
Інна Турянська, Дякую, Іннусь❤️ Так, у Яна поки нема мотивації жити та боротися.
Якщо чесно, то щось приблизно такого я і чекала від Соломії. Якоїсь сильної мотивації для того, щоб витягнути Яна із глибокої депресії. Але щоб саме так! Сильний хід! Надіюсь, що спрацює. Не думаю, що Олексій буде дуже проти. Він вже все їй сказав. І підтримає. Чомусь мені так думається.
Ох, і повернули ви сюжет!
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Щиро дякую, Наталю❤️
Соля добра та сильна дівчинка, якщо на таке наважилася. І можливо саме такий пинок і треба Яна. У Льоші, боюся, вибір не дуже великий.
Як же добре стимулював Солю лист Льоші. Так, він знав і вірив у неї, свою Святолику, більше навіть за неї. А
вона, побачивши байдужого до життя
Яна, захотіла його стимулювати до
боротьби за своє майбутнє без
коляски. Можливо він все ж
задумається та думаю,що стимулом
для нього стала б Аліса, яка назначила
йому зустріч через десять років.
Дякую, Юля за оновлення!♥️
Наталья Русанова, Щиро дякую, Наталю❤️
Так, вони спершу один одного потопили, тепер можуть тільки самі один одного і витягнути.
Аліса могла б бути стимулом, якби в нього були почуття, чи він дозволив їй собі прийняти. Бо поки він навряд готовий, всі ті емоції, які в нього викликала Аліса, він благополучно подавляв.
Ох, і Льоша! Це ж треба так знати свою Соломійку! Їй цих слів і не вистачало! Тепер вона впевнена у своїх думках, своїх діях! І в неї все вийде. Як же добре знати, що в тебе є справжня підтримка. Що в тебе вірять.
А яку ж умову вона поставила Дюбуа? Щось мені здається, що це пов'язано із Яном...
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Дякую за таку цікаву книгу!
Наталія Діжурко, Щиро дякую, Наталю❤️
Льоша у нас просто бубочка, завжди вчасно)) Це і є любов))
Щодо умови вже в наступному розділі) Там буде цікаво))
Ну може й добре, що разом. Бо хочеться, щоб вони порозумілися ❤️бо між ними такі "важкі" стосунки зараз. Обставини штовхають їх один до одного ...ну не у сенсі як партнерів чи коханих, у сенсі як людей, що далекі один від одного, але їм варто хоча б бути друзями. Бодай далекими)
Інна Турянська, Дякую, Іннусь❤️
Так, маєш рацію. Якщо життя підштовхує їх один до одного, значить, це недаремно і в тому є щось, необхідне їм обом.
Юлю, ти знову обірвала момент істини))
Йой, як дочекати наступного розділу..
Сумніви роздирають душу Соломії...та все ж рішення приймати їй...ані батьки, ані Олексій не вплинуть на нього, як би Мійці не здавалося чи не хотілося...
Дякую, Юлясь❤️
Halyna Shchyrba, Дякую, люба❤️
Вже є оновлення)
Так, в тому й справа, що вона цього разу має вирішити усе для себе сама.
І знову Соля думає про заманливу пропозицію Дюбуа. І знову переконується у брехні,яку їй роками нав'язував Яновський,що вона без пари нічого не зможе,а виявилося,що таки вона змогла б і без нього. І думаю,що їй неприємно, що Ян теж буде разом з нею на реабілітації, як нагадування використання її ним у своїх цілях і про наслідки цього, а можливо це підштовхне її доказати Яну,що вона може самостійно добитися успіху.
Дякую!♥️
Наталья Русанова, Щиро дякую, Наталю❤️
Ой, скоро дізнаємося, яке її ставлення до того, що вона знову буде поруч із Яном. Усе не просто так і матиме свій сенс.
Юля! Поможи знайти сили на всі твої інтриги!!! Аааааа!
Katiy Palianychka, Ахаха, навіть не знаю, чим тобі допомогти)) Вже ж майже нема інтриг))
Як насмішка долі, один реабіталіційний центр. Як вони будуть разом проходити ту реабілітацію?
А що ж в тому листі? Допомога? У виборі рішення?
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Щиро дякую, Наталю❤️
Так, доля вперто чомусь їх зіштовхує. Мабуть, ще є щось, що вони мають дати один одному.
Цікава пропозиція, але прийняти її чи відкинути вирішувати лише Мії. Час ще є, щоб подумати. Залишається їй побажати якнайшвидшого відновлення ❤️
Інна Турянська, Дякую, Інночко❤️ Ось вона і буде зара вирішувати, що їй важливіше тепер.
Ціікава книга!)
Шепіт Місяця, Щиро дякую)
Якір, який тримає Мію є...та чи буде він достатньо міцним...хто зна..
Halyna Shchyrba, Хто зна, побачимо, що її більше тримає...
Щось мені підказує, що Льошці буде не просто конкурувати з такою пропозицією...
Лара Роса, Побачимо, чи захоче він конкурувати)
Яну довго доведеться зазирати в себе й по краплині вичавлювати все, що туди напхалось стараннями його матусі. Але, наче почав.
Лара Роса, Так, зараз йому квапитися нема куди, часу на роздуми та переосмислення вдосталь.
Ох...Які останні дві глави. Ян зізнався в своїй вині перед Соломією та вибачився. А ще дав рекомендацію,бо впевнений,що вона буде виступити, буде літати під куполом. І от сам Дюбуа прийшов до неї з пропозицією спробувати себе в кастингу цирку Де Солей, давши їй пів року на відновлення, бо він вірить в неї. Ось це і стане відліком її відродження та віри в свої сили і новим кроком до здійснення своєї мрії.
Дякую за оновлення! Чекаю на далі!♥️
Вітаю з Новим роком! Нехай все задумане збувається! Миру мирного!♥️
Наталья Русанова, Щиро дякую, за враження та побажання, Наталю❤️ І Вам всього найкращого))
Для Солі все це може стати новим шансом. Але побачимо, чи захоче і чи будуть сили в неї ним скористуватися.
Я навіть не знаю, що і як казати...
Стокгольмський синдром...?
Ян свідомо наразив на небезпеку...втратила маля...Олексій десь там...Я розумію, що чисто по-людськи, Яна шкода..А себе не шкода? А Олексія? А рідних? Висновки зроблені?
Дякую, Юлясь❤️
Юлія Міхаліна, Зрештою, правильно відпустити біль та злість, бо вони роз'їдатимуть з середини..варто проачити та почати спочатку. Давно Бог шанс-треба скористатися!
Дякую, Сонечко ❤️
Те, що Ян полетів слідом за нею, виносячи собі вирок, ніяк не скасовує, що він винен в тому, що сталось. Він просто вирішив заплатити за власну дурість, котра одного разу вже коштувала понівеченого життя іншій дівчині. Можливо, навіть сподівався, що вб'ється, аби вже ні про що думати. Але думати доведеться... Аби тільки Соломія не почала знов крутити те, що вже було: бідний-нещасний - залишусь з ним!
Юлія Міхаліна, Вже легше)
Така приваблива пропозиція!
А дійсно, що так сильно тримає Соломію, що дає надію і віру на повне одужання? Мрія про політ під куполом? Чи щось інше. Вірніше - інший. Мені трохи незрозуміла її впертість по відношенню до Олексія. От цікаво, а вона б змогла бути десь, осторонь, якби, не дай Боже, це сталося із її коханим?! Так. Мрія бути сильною, незалежною - це добре. Але ж від її Олексія хіба була б жалість? Не думаю. Турбота і жалість, то різні речі. Але це право Солі.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Щиро дякую, Наталю❤️
А от це їй доведеться самій зрозуміти, що важливіше та потрібніше. Щодо Олексія... Ну вона б точно не змогла бути осторонь, але їй це теж треба ще переосмислити. Просто вони усе свідоме життя були разом, раніше був вибір бе вибору по суті...
І тебе, Юлічко, з Новим Роком! Щастя тобі і любові.
А що мені от завжди прикро читати це про людей, які ось так ставляться один до одного. Які колись були близькими, хотіли поєднати життя...а тепер між ними немає і крихточки тепла ...чомусь це завжди дуже зачіпає...обох жаль їх. Хочеться вірити що вони ще будуть щасливими , але порізно звісно..
Інна Турянська, Дякую, моя люба❤️
Так, це якось так... дивно, що колись люди були дуже близькими, а потім фактично як чужі. Це боляче. Але вони мають впоратися та бути щасливими.
Те, що Ян все розуміє - одне. А Соломійка зуміла відпустити ту ненависть, біль по відношенню до Яна. Ну, така вона вже є. І тепер - може рухатися далі. А, щось мені здається, що Яна вона не залишить. Не зможе. Адже йому допомога потрібна як ковток свіжого повітря. От тільки як це вона зробить? І чи зробить щось?
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Дякую за вашу творчість. І дійсно, дай нам Боже переживати лише на сторінках історій. І то, закінчення має бути лише позитивне!
Самі щирі вітання зі святами! Нехай здійсняться всі наші мрії!!!
Наталія Діжурко, Щиро дякую, Наталю, за побажання та думки!❤️
У своїх книгах я точно обіцяю позитивне закінчення))
Соломійка не злопамятна, і може, воно на краще. А щодо Вашої думки про Яна... Ох, побачимо. Яну, як мінімум, потрібен добрячий пинок, щоб він почав щось робити. Соля поки єдина, хто може його реально зрозуміти.
Якийсь це дуже не розсудливий з сторони Яна. Вчиняти типу як самогубство на очах стількох людей, це егоїзм, а не героїзм. Я розумію відчай, безвихідь...але то є не вихід. Якщо рука погано працювала так не можна було ризикувати до...ні своїм життям, ні життям партнерки(((
Інна Турянська, Не можна було, але він ризикнув. Коли зрозумів, самому теж не дуже хотілося жити. От і маємо( Наламав дров.
Ян виставив себе героєм. Не сказав правди,що його руки не слухалися його після травми. Він винен в її травмуванні та втрати дитини.
Чомусь здається,що навіть якби він знав про її
вагітність,то він всеодно не відмовився б від
своєї мрії. А Соля знову списує його гріх на
себе, ще не стала самостійною,ще криється
маленька дівчинка з Драгобрату в ній. Розмова з Яном буде тяжкою і хотілося щоб була правдивою.
Дякую!❤️
Наталья Русанова, Солю не втримав через руку, зірвався сам спеціально, коли зрозумів свою помилку.
Однаково, тяжко((
Соломія простила Ореста, але десь в глибині душі відчуває себе ...личинкою?(((
Може не зовсім влучно, але питання є..
Дякую, Юлясь❄️❤️❄️
Я трошки позаду, зараз дочитаю..
Halyna Shchyrba, ❤️❤️❤️
Соломії дійсно потрібна ця розмова із Яном. Вона вже дійсно не та дівчинка, яку треба оберігати від правди. Після пережитого лише правда дасть змогу знову стати на ноги. Не лише фізично. В більшій мірі - морально.
Дякую за проду і чекаю на їхню розмову!
Наталія Діжурко, Дякую, Наталю❤️ Так і є. Вона має знати усе, щоб піднятися в усіх сенсах.
Хоч щось корисне від Ореста. Сподіваюсь, Соломія припинить доводити, що її мають любити за щось.
Юлія Міхаліна, Вже легше))
Яка ж Ілона мерзенна! Коли вже її карма наздожене?
Лара Роса, От тут поки нічого обіцяти не можу
Дякую за привітання, Юлічко і тебе з різвом Христовим))
Матір Яна з рідзвом вітати не буду)) усім іншим передай вітання)) і скажи що все буде добре...в кінці))
Інна Турянська, Дякую, Іннусь❤️Мати точно не заслужила)
Ну Орест явно кукукнувся)) бо якщо чесно Мія мені на Владиславу не схожа взагалі..ні ззовні, ні характером)) але те, що вона як донька та мати то без сумніву. І на Ореста Мія теж не схожа. Вона мені схожа на себе саму)) Але в ній є засади, які їй вклали її батьки. І вони хороші, як і вона сама.
Інна Турянська, Дякую, Іннусь❤️
Там не про явні риси, а щось невловне, що в неї дійсно заклала саме Влада)
Господи! Що за жінка! Слів немає, одні емоції! Бачити вину у комусь. А вона - біла і пушиста. Ян хоч зараз її зупиняє. Розуміє всю безглуздість ситуації. Але, як кажуть, горбатого могила виправить. Таку жінку нічого не зупинить і не переконає. Винні всі - лише не вона. Можливо, якби біля Яна була по-справжньому любляча родина, то і було б якось по-іншому. А так маємо, що маємо.
А Соломійка - велика молодчинка. Така велика сила волі. Таке прагнення до одужання. Правда, не знаю, як вона тепер відреагує на цю зустріч. Але мама поряд. Все буде добре.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Дякую, Наталю❤️
Я сама поки не знаю, що має статися, щоб Ілона інакше почала сприймати світ. А може й правда ніщо її не змінить. А Яну або боротися, попри все, щоб колись отримати тих люблячих поруч, або так і загрузнути в усьому.
Мама не дасть її скривдити)
Дякую за подарунок ❤️
З Різдвом! Миру і добра
Оксана Митчик, Дякую, навзаєм❤️
Он як пройшла зустріч Соломії із біологічним батьком.Вона ясно зрозуміла, що її батьки - Крапівіни. Вони навчили маленьку дівчинку по-справжньому відчувати ласку,добро. Що є любов не за щось, а просто - що ти є. І тепер Соломія хоче, щоб їхнє кохання із Олексієм не було через обставини. Щоб він її не жалів. Хоче знайти себе. Хоча, я трохи її не розумію. Чому турботу коханої людини вона сприймає як жалість. Адже життя - це лише разом в радості, але й у біді. Підтримку рідних вона приймає. А від Олексія не хоче. Ну, час покаже.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Щиро дякую, Наталю❤️
Вона не проти його турботи та підтримки, і настане час, коли вона з радістю усе прийме. Але поки вона хоче стати на ноги самостійно, і повернутися в ті стосунки свідомо та за спільним бажанням, через почуття, а не через вимушені обставини.
От і настав переломний момент у сприйнятті себе Соломією і дай, Боже, щоб це було остаточно,щоб не було отого коливання туди-сюди, щоб стала впевненою,щоб стала схожою на маму Віку. Цікаво яка ж вона буде?
Дякую!♥️Чекаю на продовження!♥️ З Різдвом Христовим!♥️
Наталья Русанова, Дякую, Наталю! І Вас і святами❤️
Побачимо, що з того вийде. Залежно від того, що ви від неї очікуєте.
Логіку ти нам її пояснила, вона зрозуміла. Але не знаю, як на мене нею і тут керує страх. Але то моя думка через мій пережитий досвід. Тіки я оце думаю, і як ти хочеш обійтися без третьої книги коли тут таке несеться))))
Katiy Palianychka, Дякую, Катюш❤️ Думаю, наступні її дії та вчинки усе розставлять по місцях) Ахаха, не, третю я не вивезу, тут цю е до моїх звичних обємів писати і писати))
знову тиждень чекати?
Не знаю... На місці Льошки я б не поїхала. Так, сиділа б за дверима, але не їхала б. Невже не розумів, що в ній говорив біль?
Юлія Міхаліна, Може й так. Але я б хотіла, щоб навіть таких слів, чоловік залишився поруч. Хай десь трохи на віддалені, але недалеко)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати