Я обливала цілителя Вершиня зіллям чотири рази. Тепер мене засудили на місяць служити в його лікарні.
Він вважає мене шарлатанкою. Я вважаю його різником із ножем. Його дід вигнав мою бабусю з лісу, і я радше з’їм власний кошик полину, ніж попрошу щось у роду Вершинь.
Але стіна в Чорноліссі тріскається, і тримати її може лише кров дракона, віддана з власної волі. А цієї ночі біля тріщини я знайшла хлопця з іншого світу з чужим знаком на зап’ясті.
І хтось за стіною засміявся.
✦ друга книга серії «Дім Вершинь» ✦ відьма і цілитель ✦ від ненависті до кохання ✦ можна читати окремо