747
“Невеликі оповідання про щось”
Анотація до книги "У провулку майже визріли груші..."
Спочатку відчуваю, що життя тягнеться, наче гумка, а так хочеться бути дорослою, а потім хід його пришвидчується, а ще з годом тільки й встигаєш обертатися. Можна полюбити життя, навіть, коли все в'яне, і насолоджуватися спогадами.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНехай кожна ваша книга, колего, знайде свого читача та сотні відгуків. Бо то ж найяскравіша мотивація писати нові книги. І щастя кожному з читачів!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати