— Мене цікавить «Синевир». Я хотів би...
— Комплекс не продається!
— Чому? — примружуюся.
— Тому, що я передумала...
— Соломіє, що це за дитячі витівки? Ще сьогодні зранку комплекс був виставлений на продаж, а тепер раптом не продається?
— Я не встигла зняти оголошення.
— Скільки ти хочеш за комплекс?
— П’ять мільйонів.
— За таку вартість я можу купити цей комплекс хіба що разом із тобою.
— Іди до біса, Тарасе Богдановичу.
— Ми не домовилися, Соломіє. І ти звідси не вийдеш, доки ми не з’ясуємо всі питання.
— Ти мене взагалі чуєш? Я сказала, що нічого не продаватиму!
Я не звик відмовлятися від того, чого давно прагну.
«Синевир» буде моїм.
Залишається тільки знайти правильний підхід до його власниці. І, схоже, це завдання виявиться значно складнішим, ніж я міг собі уявити.