148
Анотація до книги "Твої зелені очі..."
Молодий хлопець Дмитро перед новорічними святами повернувся в ліс свого дитинства. Він навіть не підозрював, як це його змінить...
“Чи зможе Дмитро вийти з лісу, де оживають дитячі легенди про Лісовика? Коли телефон сів, а в голові відлуння вибухів, межа між реальністю та містикою зникає. Дуже сильний початок! Читайте на Букнет.”
“Що робити, коли на душі важко? Звісно ж, податися до рідних місць, які огорнуть теплими спогадами з дитинства і наповнять тіло цілющою енергією. Та хіба ж герой міг уявити, який сюрприз чекатиме його під час мандрівки? ”
57 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПанно Dana, «Твої зелені очі…» — це той випадок, коли невеликий за обсягом текст уміщує цілий світ.
Ваше оповідання живе й тепле, навіть попри те, що головному героєві внутрішньо холодно. Під час читання я не раз ловив себе на усмішці — тихій, щирій. І це рідкісне відчуття. Значить, текст дихає. Значить, Ви говорите з читачем не зверху й не здалеку — а поруч.
У кількох сторінках Ви торкаєтеся тем, на які інші наважуються у форматі роману: повернення ветерана до мирного життя, боротьба з ПТСР, болісне відчуження після війни, розставання, ностальгія за дитинством, туга за дідом, передноворічна тиша й зимовий ліс, що лікує. І при цьому — світлий фінал, який не виглядає штучним.
Найбільше вражає баланс і такт. Жодна тема не кричить. Усе звучить стримано, гідно, по-людськи. Ви ніби берете читача за руку й обережно проводите крізь холод — до тепла.
Дякую Вам за цю історію. Вона камерна, але сильна. І дуже справжня.
Андрій Шерстюк, Дуже зворушена Вашим відгуком і щиро дякую за теплі слова!
І сумно і обнадійливо. Болючу проблему сьогодення затронули в творі. Аби ж у всих військових складалося "післявоєнне" життя. Дякую вам за те, що пишете про важливі теми
Юлій Череп, Дякую за відгук!
Реальний ліс, у якому заблукав Дмитро Кравченко напередодні Нового року, переплітається в його уяві з казковим. Він ходив туди в дитинстві з дідом, і тому з пам'яті виринають давні спогади.
Лісова мавка командує та називає його Буськом. Вона трохи дратує, бо понад усе хочеться спати. Бусько — позивний, який йому дали хлопці на фронті.
Можна сказати, що сюжет неймовірно простий, але те тепло, те внутрішнє відчуття, яке отримує читач, м'яко огортає і наповнює справжньою людяністю.
Від щирого серця раджу прочитати цю історію. Вона немов ліки для душі, які зігрівають і залишають по собі дуже світлий післясмак.
Лара Кокура, Дякую за відгук! ✨❤️✨
Вітаю. Дуже гарна сторі, мені сподобалось . Все живенько : сюжет , персонажі, приємне оку авторське оформлення. Дякую, що поділилися нею!
Mary Pictor-Somnians, Дякую)
Вітаю!
Ознайомилась із цією прекрасною історією
У ній є і сум, і роздуми, і попри все надія, що для мене дуже цінно
Знаєте, ця історія одна з тих, яку прочитавши ще довго обмірковуєш, прокручуєш в голові, смакуєш – це найулюбленіше моє відчуття після прочитання.
Авторська мова жива та образна, завдяки чому стаєш на місце героя і бачиш та відчуваєш саме те, що й він
Дмитра відчути мені було дуже легко) Його розлоги роздуми, коли ведеш монолог у власній голові, я сама заблукаю в трьох соснах, тож і це мені знайомо добряче, а посеред лісу це взагалі страх! А ще, я теж сама до себе звертаюся на прізвище, тож тут ціле комбо!
Мавка дуже приємна, їх діалоги одне задоволення
Фінал історії такий чистий та світлий, що не може не викликати усмішки
Це той рідкісний для мене випадок, коли коротка історія самодостатня у власному розмірі: я пізнала героїв, відчула їх та була зацікавлена у сюжеті від початку до кінця
Дякую за таку душевну роботу! Успіхів та натхнення ✨❤️
Кайла Броді-Тернер, Дякую вам за чудовий відгук, дуже рада, що сподобалося! ✨❤️✨
Той випадок, коли в кількох сторінках - майже про все.
І про справедливість, якої в житті, на жаль, майже не існує.
І про те, як війна руйнує сім'ї.
І про те, що часом сам не знаєш, де й коли знайдеш свою долю (я, до речі - живий приклад, тому мені воно особливо відгукнулося).
І про те, що дива таки іноді трапляються.
Персонажі дуже яскраві та чіпляючі вийшли. ГГ - справжній відставний військовий, який навчився цінувати прості речі. Це я як військовий кажу, тож воно так і є))) Мавка - дуже мила й по-дитячому безпосередня та всім на світі зацікавлена.
Дякую вам за таке насичене оповідання ❤️
Очерет, Дуже дякую за ваш відгук! ❤️ Мені дуже цінно, що ГГ саме вам, із вашим досвідом, здався справжнім. Ще раз дякую.
Прочитала цю історію сьогодні. З перших сторінок вона викликає таку атмосферу ностальгії та очікування дива. Мені дуже сподобалось! Історія хоч і коротенька, але написана гарно, просто читаєш її і пливеш на хвилях сюжету і нічого не відволікає. Приємно, що затронули актуальні теми про військових ще й додали туди трошки магії. Сподіваюсь, що тепер Дмитро знайшов своє щастя і вона буде цінувати його борщ)
Була рада познайомитись з цією історію! Бажаю автору натхнення та багато читачів!
Elli, Дякую! ✨❤️✨
Гарна історія. Сподобалась мені)
Можливо опечатка... Борщ з грушками?... не чула і не куштувала ще такого.
Чи там пампушки, галушки....?
Олена Родан, Рада, що оповідання сподобалося)
Чудова історія, така світла надію в кінці! Дякую, прочитала на одному подиху(人 •͈ᴗ•͈). Ви так майстерно поєднали реалії нашого сьогодення з містикою. Хлопець, який повернувся з війни, і страждає від ПТСР, дівчина, що пішла, не витримала, бо в неї своя правда, вкрай «розумні» коучі, і при цьому всьому — краса лісу й мавка. Сподіваюсь у Дмитра буде все тепер добре (人 •͈ᴗ•͈), і що він нарешті знайшов справжнє кохання та підтримку із зеленими очима!)
Бажаю нескінченного натхнення та успіхів! Мирного неба!
Лекса Т. Кюро, Дякую за теплі слова, дуже рада, що історія вам відгукнулася! ❤️ Вам також бажаю натхнення, успіхів і мирного неба!
Вже знайомилася з цією історією під час конкурсу, то ж перечитала, щоб нагадати собі. Затишна та зимова історія про хлопця Дмитра. )))
Крісті Ко, ✨❤️✨
Гарна історія, і, що найбільш приємно - з позитивним завершенням! Мавка - душа і хранителька лісу (згідно з міфологією), тож все справедливо: хто має добре серце, але трохи заблукав - тому лісові духи здебільшого допомагають, а хто "свариться та лихословить", як казав дід Дмитра ... тому краще в нічний ліс не заходити!
Вікторія Берлі, ✨❤️✨
Обожнюю історії зі змістом! Дякую❤️❤️
Тена Дітна, Рада, що сподобалося! ✨❤️✨
Дуже ніжна та гарна історія) особливо сподобалось сплетіння міфології та реальності) Гарна ідея і таке ж її втілення)) Дякую за приємні емоції та за посмішку на обличчі))
Лана Вальєн, Дякую за відгук!
Дуже гарна історія, чудово написано! Подобається ваш стиль і вміння передати відчуття! Успіхів вам!
Лана Нова, Рада, що сподобалося!
Неймовірно сильна та щемлива історія. Вам вдалося дуже тонко передати межу між реальністю та маренням, де біль ветерана переплітається з дитячими спогадами та містикою. Мені дуже сподобалася ця історія.
Дякую за таку світлу розв’язку!✨❤️✨
Віталій Козаченко, Дякую за відгук! ✨❤️✨
Дякую) Цікаве оповідання. Підписалася.
Лара Кокура, Дякую за увагу)
Гарне оповідання... Каюсь, минала його із-за назви - мені здавалось, буде щось таке...типу шансону ( ну, такі в мене асоціації). Але рецензія Ньюбі Райтер дала зрозуміти, що це враження було помилковим. І я рада, що прочитала - воно таке тепле!
Дієз Алго, Дякую! ❤️
Твір «Твої зелені очі…» одразу дає зрозуміти: тут буде про почуття, які ще не навчилися ховатися за іронією, але вже намагаються виглядати сміливими. Авторка чесно заходить у простір емоцій — без складних конструкцій, зате з щирим бажанням сказати більше, ніж дозволяє досвід. І в цьому є свій шарм.
Загалом твір читається легко й залишає після себе теплий післясмак. Тож раджу всім прочитати, щоб ще раз повірити у дива та людську доброту!!!
Посилання на відгук: https://booknet.ua/blogs/post/419269
Посилання на марафон Тетяна Гищак: https://booknet.ua/blogs/post/365072
Ньюбі Райтер, Дякую!
Читаючи це, я весь час ловив себе на відчутті дивної спорідненості - ніби цей ліс, цей холод і цей чоловік з поламаною тишею в голові могли б легко перейти сторінками у мій власний текст і я б не помітив підміни. Тут дуже точно впійманий стан людини після війни, коли зовнішній світ ніби нормальний, а всередині постійно щось гуде, смикає, не дає опертися на реальність. Мені подобається, що магічне тут не врізається з порогу, а проростає з памʼяті, з діда, з дитинства, з лісу, який памʼятає більше за людей. Мавка не виглядає казковою декорацією - вона радше відповідь лісу на чужий біль, і це дуже чесно зроблено, без солодкавої міфології.
Фінал для мене особливо сильний саме тим, що не кричить дивом. Він теплий, приземлений, пахне кавою, бензином і мандариновою шкіркою - і після всього цього холодного марення це бʼє сильніше за будь-який ефектний твіст. Зелені очі тут працюють як міст між світами, але не пафосний, а тихий, людський. Це текст про те, як тебе можуть буквально витягнути з снігу не силою, а увагою, і як іноді казка потрібна лише для того, щоб дати людині ще один шанс прокинутися. Мені це дуже близько, і я вірю цій історії, навіть з усіма її шорсткостями.
Віслон Веймер, ✨❤️✨
Дуже цікава й атмосферна книга. Дякую)
Анна Чорна, Дякую за відгук)
Здається зелені здатні врятувати життя...і полонити серце :)
Успіху!
Ален Стеллс, Дякую!
Чудова історія, дякую автору!))
Вікторія Беше, Дякую за відгук!)✨❤️✨
Класс!!)))
Таня Дорощук, ✨❤️✨
Неймовірно гарне оповідання. Написано щиро і чуттєво. Мені дуже сподобалося. Дякую♥️)
Вікторія Франко, Дякую вам за відгук! ❤️
Гарна історія ♥️ Успіху на конкурсі ♥️
Тетяна Степанкевич, Дякую! ❤️
Дуже гарно, потужно написано!
Антоніна Ільніцька, Дякую!
Дуже атмосферне, емоційне оповідання. і це справжнє диво, справжній збіг обставин, що Дмитро не замерз. І не важливо, кого він там бачив, мавку чи свою рятівницю, головне - дивом врятувався. Читала й по-справжньому хвилювалася. Успіхів вам на конкурсі, Дано)))❄️❤️❄️❤️❄️
Ніка Цвітан, Дякую! ✨❤️✨
Вітаю з новинкою!
Стейсі Мур, Дякую!
Дуже гарна новорічна історія!!! Успіхів на конкурсі!!!
Лія Оскар, Дякую! Бажаю вам того ж!
Успіхів вам на конкурсі ❤️
Неба Крайчик, Дякую! ❤️
Успіхів вам на конкурсі ♥️♥️♥️
Кіт Анатолій, Дякую! ✨❤️✨
Яка чудова тепла історія!
Коротка тільки, малувато буде))
Lyudmila Sokolova, Рада вас бачити ❤️ Дякую за відгук!
Справжня щемлива історія — дуже, як кажуть у моєму регіоні, файно. ♥️
Олена Мисак, ♥️
Яка чудова, гарна історія❤️❄️
Мавка прямо як психолог) усе випитувала і допомогла вибратися зі скрутної ситуації))
Оксана Маркова, ✨❤️✨
Успіху на конкурсі) Чудова розповідь)
Юлія Богута, Дуже дякую! ✨❤️✨
Дуже атмосферна історія, сповнена надії, мотивує не здаватися і вірити у диво♥️ Спогади Дмитра про дідуся і взагалі про своє життя роблять персонажа глибоким і живим)) Мені тут мавка сприймається як метафора його внутрішньої сили духу, яка допомагає вижити у складній ситуації♥️
Анна Лір, Дякую за коментар! ♥️
Дуже гарна, дещо навіть казкова історія) Красиво розказали про зимовий ліс, аж прогулятись там захотілось поміж соснами, лиш би не заблукати)))
Ларія Ковальська, Дякую! Так, безпека – найголовніше)
Це якраз та історія яку я хотіла прочитати перед новим роком ! Гарно описані персонажі та події, обожнюю коли поєднують сучасність і український фольклор, це завжди гарно працює ! Тема дуже актуальна, адже таких хлопців як Дмитро зараз багато. Сам він хороший хлопець і читаючи історію, до нього виникає справжнє співчуття ! Побільше б так гарно написаних історій !
Марія Бруа, Дякую! ✨❤️✨ Дуже рада, що сподобалося!
Дуже подобається опис, нагадує мені мого Дмитра :)
Дмитро Співак, О ти вже тут )))
Звісно, виникає питання: «які чорти його в ліс погнали?»
Хочеться вірити, що принаймні за ялинкою, а не для того, щоб утнути якусь дурницю.
Та попри всі сумніви й легке здивування, кінцівка приємно порадувала й залишила гарне враження.
Наталія Шепель, Дякую за відгук, рада, що сподобалося!
Добра історія. Ліс, як місце зустрічі. Дві людини. І більше нікого. Як метафора до того, що будь яка зустріч може бути несподіваним збігом обставин, який потрібен двом.
Анастасія Коваленко, Дякую за відгук!
Звісно виникає питання навіщо він пішов до лісу, але, скажімо, я відчуваю, що відповідь може виявитися сумною. Якщо чесно, гадала, що дідусь його якимсь чином виведе. Але завершення наповнило серце надією та радістю, що в героя може все скластися добре. На жаль, дуже сумний, але реальний персонаж Дмитро вийшов. Мені дуже шкода, що на долю багатьох випала така страшна, а подекуди й страшніша доля... Дякую, що в твоєму творі для нього з'явився такий промінчик світла та добра.
Діана Козловська, Дякую! ❤️
Дуже гарна історія. З драмою й метафорою. Я знаю, що Ви вмієте вплести глибокі й різношарові сенси. І у Вас це вийшло просто чудесно. І... добре, що все добре закінчилося. Воістину новорічний збіг обставин.✨
Ромул Шерідан, Дякую за коментар, рада, що вам сподобалося!
Така чудова історія)
Хай у наших хлопців все буде добре.
І у нашій країні - мир)
І дівчат хороших) щоб було побільше)))
Ісса Белла, Дякую вам ❤️ Нехай так і буде — для всіх. Дуже рада, що вам сподобалося!
Вітаю з новинкою.
Руслан Баркалов, Дякую!
З новиночкою ❤️✨
Ісса Белла, ✨❤️✨
Вітаю з новинкою)
Лілія Зелена, Дякую!
Вітаю з новинкою!
Дано, додайте правильний тег. Другий тег вказано неправильно.
"Новорічний збіг обставин" та "Диво" два різних теги
Олеся Глазунова, О, дуже дякую, виправлю!
Вітаю з новинкою! Легкого старту ❤️
Вітаю з новинкою ✨ Бажаю успіхів у новорічному збігові обставин ✨
Ромул Шерідан, Дякую! Дуже хвилююся!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати