345
Анотація до книги "Три романи, які ніхто не читає"
Артурові тридцять три. У нього є робота, спортзал, нормальне життя — і три завершені романи, які ніхто не читає. Він не може отримати навіть рецензію на свої твори. Друзі обіцяють “глянути на вихідних”, видавництва мовчать, а світ вимагає не лише тексту, а й анотації, синопсису, авторської видимості та вміння не розсипатися після першої відмови. Це іронічна й точна повість про письменника, який вчиться не зраджувати себе, але й не ховати талант у папці “ЛІТЕРАТУРА”. Про мрію, ринок, любов, дружбу й дорослішання автора, який нарешті розуміє: текст сам до людей не дійде.
пошук себесучасна прозавидавничий світ
Зміст книги: 16 глав
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрочитала кілька розділів, але книга мені вже неймовірно сподобалася!
Зачепила своєю правдивістю!
Автор відкрито говорить про нюанси викладання свого твору на безкоштовній платформі, про те, що його перший розділ на 27000 символі в середньому читали 18 секунд, написали, що це "глибоко" і запросили взаємно підписатися і поставити вподобайку. Це мене зачепило, бо кожен автор стикався з подібним у своєму житті і це дуже засмучує.
В іншому - мені шалено сподобалися епітети, простий, але вишуканий стиль письма, не перевантажений зайвими описами, гумор!
Хоч я тільки почала, але вже впевнено можу сказати, що книгу можна розбирати на цитати і смішні моменти!
Тому запрошую до читання! Якщо ви автор, який публікується вже не на першій платформі - ця книга буде для вас не лише віддушиною, а й знахідкою, можливо в дечому навіть підказкою!
Читайте! Ви не пошкодуєте!
Night Rain, Дякую за коментар!
Дуже цікаво!
Шепіт Місяця, Дякую за коментар!
Почала читати. Чесно. Перший розділ пішов. Дякую за почуття гумору. Так і є)
Ольга Инка, Дякую за коментар!
Вітаю. Оскільки в блозі ви самі просили чесного враження, то я вам так і напишу. Прочитала все. Незважаючи на зашкалюючу присутність ШІ. Хотілося знати, чим завершиться.
Якщо перша половина була досить динамічною, то в другу вилилося достатньо води. Розмірковування і емоційність у виконанні ШІ - те ще випробування.
В якості інструкції з доступним стилем викладу - текст виконує своє призначення.
В якості художнього твору... в ньому забагато ШІ. Коли його використовують як інструмент - типу "я погано формулюю думки і образи, але хочу донести інформацію" це нормально. Але це не література. Це допоміжний матеріал.
Образ Олі - щось таке... типу вчителя і духовного наставника. Живу жінку, якій подобається конкретний чоловік, не видно. Жінка, яка спочатку безкоштовний редактор, а вже потім жінка...
Ну і стосовно того, що письменник з планом більш зрілий, ніж письменник, який надихається явищем чи сценою, я не згодна. Є просто різні підходи людей різного складу. Це як художники - хтось пише масу етюдів, підбирає загальну композицію і колористику для певної сцени. А аквареліст бере чистий аркуш і малює на чистому натхненні, знаючи, що шансу для правок акварель не дає.
Ольга Инка, Це сайт самвидаву)) І тут є все) З часом ви самі почнете розрізняти. Я не люблю шіщні тексти, але кількох авторів читала, розуміючи це, тому що ідеї і думки були цікаві. Хтось використовує ШІ для економії часу, але більшість просто не вірить в себе, шішний текст їм здається більш правильним. Хто зна, можливо вони й праві стосовно оцінки себе. Я не користуюся, не відчуваю такої потреби. Для мене писати - це про задоволення)
Коментар видалено
Вітаю з новинкою!
Макарчук Віктор - MaVik, Це точно)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати