Тінь мого кошмару 18+

«Той, хто бореться з чудовиськами, має пильнувати, щоб самому не стати чудовиськом.» (Фрідріх Ніцше)
Софія живе вночі: фотографує місто, ловить випадкові моменти і тримає дистанцію від людей. Її блог — для душі, робота — для грошей, і цей баланс працює… поки в кадрі не з’являється Богдан.
Брутальний, іронічний, чужий цьому місту, він швидко стає тим, кого неможливо просто забути. Але проблема не в ньому.
Під її фото з’являється незнайомець. Спочатку — короткі коментарі, потім — деталі, які він не мав би знати. А згодом — записка в її квартирі.
Хтось спостерігає.
І що далі — тим ближче.
Коли ти звик дивитись на світ крізь об’єктив, найгірше — це зрозуміти, що тепер дивляться на тебе.