1 783
Анотація до книги "Тіні Минулого Майбуття "
Привиди – створіння, що мають владу над простором і матерією там, де з’являються. Ці істоти виникають в результаті несправедливої смерті людини і стають всемогутньою формою її продовження. Те, до чого вони прив’язані, вважається проклятим, і будь-який контакт з ними може загрожувати людині, призводячи до її страждальницької смерті.
Люди не можуть побачити чи відчути їх завчасно, це можливо лише після набуття їхнього прокляття. Август – єдина людина, що здатна відчувати та бачити їх до моменту зіткнення з ними. Його шлях боротьби з привидами, ґрунтується пізнанні як їх, так і самого себе. Адже трагічний випадок, який так кардинально змінив життя Августа залишив по собі багато питань, і заради відповідей на них він готовий пожертвувати майже всім.
Люди не можуть побачити чи відчути їх завчасно, це можливо лише після набуття їхнього прокляття. Август – єдина людина, що здатна відчувати та бачити їх до моменту зіткнення з ними. Його шлях боротьби з привидами, ґрунтується пізнанні як їх, так і самого себе. Адже трагічний випадок, який так кардинально змінив життя Августа залишив по собі багато питань, і заради відповідей на них він готовий пожертвувати майже всім.
привиджахидрама
Зміст книги: 14 глав
24 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩе один "той, хто знає краще за всіх". Це ж яку моральну основу потрібно мати ( точніше, її відсутність), щоб рідного сина отак ненавидіти? Знов таки, тонка грань між вседозволеністю та тотальним контролем. Лезо бритви, з якого валяться майже 99% тих, хто йде ним. І в післясмерті привид продовжує намагатися зруйнувати все, до чого може дотягнутися. Але він не всесильний. Тому, я думаю, все може піти не примарним планом давно помершої людини. А от з відчуттям провини таким, як Август, обов'язково потрібно працювати. Інкаше це його знищіть зсередини. Ланцюжок почуття провини - страх - гнів - смертельний на будь-якому етапі. І це не філософії, а правдива реальність.
Олександра Шен, Дякую за коментар, пані Олександро. Ви, безперечно, маєте рацію: головний привид керувався етичними нормами того часу. Це, звісно, його не виправдовує, а радше показує, на що була здатна людина, яка спирається на тодішні правила. До речі, як Вам його дизайн? Взагалі тут, як і зовнішності кожного привида та силах закладений символізм, якщо хочете можу пояснити детально. Хочу колись спробувати проілюструвати, якщо ШІ пропустить) Щодо Августа — абсолютно погоджуюся. Світогляд максимально депресивний, а його покликання лише цьому сприяє. Щиро дякую Вам! Кожен Вам коментар змусує мене замислювати над теми, що колись були закладені в книзі! Дякую!
Тепер зрозуміло, чому Вік себе так поводила. Тільки невже незрозуміло, що надприродне на звичайну камеру не запишеш? І з пістолета не застрелиш. Слово "цикл" ключове, як так розумію. Думаю, це цикл лікування, або щось пов'язане з цим. З якого не можуть вийти всі привиди, які знаходяться в зруйнованій лікарні. Завершиться цикл - вони будуть вільні. От тільки як його завершити?
Олексій Цапович, )))
Привиди - вони ж не матеріальні. Як можуть при цьому завдавати шкоди людині? Тим більше, розчленяти тіла. Це ж складно, я вибачаюсь. Я так розумію, більшість з них як та заїзжена платівка- грають одну й ту саму мелодію ( в сенсі дії). Був би час вивчити, то можна було б знайти протидію. Але в даному випадку привидів там - штук п'ятдесят, а може і більше. Хоча головних все одно два чи три, як завжди. Відчуття сюрреальності того, що відбувається поступово наростає, і вже не знаєш, коли це все зупиниться, та чи зупиниться взагалі.
Олексій Цапович, Логічно. Були б вони нематеріальними, не могли б завдавати шкоди людям.
Привиди, які притримуються розкладу) але зрозуміло, що вони не можуть відступити від цієї канви, яка колись була їх життям. А от комахи, які розмовляють, навіть матом, вони то звідки взялися? Думаю, якби Вік розчавила ту напівживу бджолу, були б в неї неприємності. Але ворон вчасно з'явився. Думка з приводу того, що тварини привидів не бачать, дає привід для роздумів. Кішки мають, бо вони ходять між світами, а тому і мешканців обох світів повинні бачити. А собака, яку рятував Август не бачила. До речі, собаки не є тотемними тваринами ніде в племенах. Вовки - так. Цікаво, які думки приходять в голову під час читання книги про привидів...
Привид-тревожник з містичним мисленням. Оце так сполука! Можливо, він настукує мелодію, яку можна впізнати по ритму, і цим дає підказку? Одразу приходить на думку одна класична мелодія, яку можна так впізнати, та одна не зовсім сучасна, але 90 роки минулого століття. На жаль, відтворити ритм на папері неможна, але якщо його почути - вгадали б. Вік тримається непогано, але її проблема в тому, що дівчина не може довіритися. Не дивно в такій ситуації, але, я думаю, так в неї і в звичаному житті - криза довіри. Тут це може дорого коштувати.
Олександра Шен, От на рахунок мелодію ви маєте рацію, але проблема в тому, що я вже і сам не пам'ятаю, яку конкретно мелодію використовував, коли писав)))
Не сказав би, що це пряма підсказка це радше модель його поведінки, але в своєму роді це допомагає героям)
А взагалі лікарня, в якій знаходилися психічно хворі люди - це такий портал! Вони ж не всі хворіють типовими захворюваннями наприклад, шизофренією. І там є такі, що бачать дивне, але їм ніхто не вірить. А знаючи, яка дійсно каральна медицина була для таких хворих, то можу уявити, як вони підсилювали наявних привидів. Вік немов би спочатку адекватна, але перший же виклик- і вона попливла.
Олексій Цапович, Ой...
А ось і головна фігура з'явилася. Навіть поводить себе не так, як інші. І, схоже, непогано орієнтується в світі, навіть імена знає усіх, хто завітав на територію лікарні. Нетипова поведінка для привида, та нетипові вміння. Тому що зазвичай привиди сфокусовані на минулому, а цей не тільки шарить у тому, що відбувається зараз, та ще й контролює простір. Це ж про аптечку мова йде, що Вік її забула в тій кімнаті? А ще має вплив на інших привидів, я б сказала, фізичний, але це ж нематеріальні істоти. І щось він від Августа та Вік явно хоче. Але прямо не каже. І чому саме третє крило? Може, підказка? І, до речі, якщо шаман живий, не такий вже і простий амулет він носив.
Нагадало "Битву Екстрасенсів". Така ж несправжня фігня, я її пару разів бачила. Амулети, наскільки я знаю, добре працюють з духами. А з привидами практично ні, тому що в кожного привида своя історія. Немає типових привидів. Тому шаман трішечки проколовся. А, взагалі, чи є шамани в Індії? Мені здається, шамани зазвичай у так званих примітивних племенах - від індіанців до уйгурів. Індія країна з давньою культурою, але в них культ богів, з якими люди спілкуються вільно. Виключення - відлюдники, типу йогів. І то - не кожен відлюдник - йог, і не кожен йог - відлюдник. І лікуються вони згідно правил Аюрведи, там своя система, і лікарі звичайні. Ну це вже мене трішечки унесло)
Олексій Цапович, Так, у індусів дуже цікава культура, і багато чого звідти можна взяти. Камамсутру, наприклад)) А шаман дійсно для сприйняття читачів буде саме тим персонажем, про якого вони хоча б чули. Розділ ще не весь прочитал, дійду, значить, і до назви.
Права була Шапокляк - гарними ділами неможна прославитись. Август попереджав, що є привиди. Що вони небезпечні. Про те, що вбивають також казав. Хто винен? Август! Л - логіка. Тільки тому, що там, де він, є смерті людей. А подумати і сказати, що Август хоче врятувати людей, але вони спочатку йому не вірять, а потім ще звинувачують. Це так бісить! І пару раз так вляпавшись по життю, вже думаеш - та йдіть ви усі лісом. Спочатку робити з себе дурня, переконуючи вас. а потім в цьому ж і бути винним. Щось мене так тригернуло не по дитячому.
Отак закінчила читати історію дома Кларків- а в голові тиша. Тому що дуже гірко усвідомлювати, що почуття, яке могло б стати найпрекраснішим в житті Віолетти призвело до загибелі обох сестер. Мало того, наклало відбиток і на їх батька, а потім ще на зовсім непричасну до цих подій Марію та її батька. І, хоча воно все так заплутано, мені все ж таки здається, що власниками цього маєтку на протязі його існування ставали не випадкові люди. Бо подібне до подібного. І завжди хтось має заплатити. В даному випадку жертвою став Кларк. Чи тому, що все ж такі не зміг забути свою Інгу (а як тут забудеш?). А, може, через те, що все ж таки він купив цей маєток. Питання без відповідей. Єдине, що втішає- Марія залишилась живою. Як вона буде з цим жити - це вже інше питання. Живемо ж ми всі, кожен зі своєю травмою. Могли б краще, але як є...
Олександра Шен, Дякую вам величезне за такий проникливий і глибокий відгук! Ви дуже тонко відчули біль кожного героя і всю цю складну павутину доль. Дійсно, історія дому Кларків вийшла болючою, де кожен несе свою травму, але те, що Марія вижила — залишає промінчик надії на зцілення, хоч шлях і буде непростим.
До речі, думаю, ви маєте рацію щодо маєтку (дивно, коли автор про події власного твору пише "я думаю", але все ж таки :)) — справа в тому, що тут справді розгортаються хитросплетіння доль цілого роду. Але не буду зайвий раз спойлерити) Ще раз дякую, що читаєте так уважно!
Моторошна історія з будинком Кларків. І заплутана. Яка ж сила повинна бути у привида, щоб відтворити момент катастрофи. І чи не підживлюється він цією енергіею зі світа живих? Але це відкрите питання. Август нарешті зрозумів, що він не один такий, хто бачить привидів. Це, як на мене, такий собі ляпас по його почуттю власної важливості. Хоча і приведення до тями одночасно. Тому що відчуття обраності дає певні психологічні нюанси. Якщо казати прямо, можна гратися в жертву, обумовлюючи це тим, що місія в житті. Не сперечаюсь, і місія також, але відношення до неї може бвти різним. Від "я буду страждати, але робити" до "так, опція бачити привидів підключена, що з цим будемо робити"?
Олексій Цапович, Без спойлерів))
Потроху і вимальовуються психологічний портрет Августа. Цікаво, чи буде потім трішечки екскурсу в минуле, щоб зрозуміти, звідки це взялося? Зрозуміло, що людина, яка бачить привидів має проблеми в спілкуванні, тому що розповісти про свою працю іншим людям - прямий шлях до висновку "божевільний". Але ж можна про це не казати. А якщо Август каже, то чому? Взагалі, про нього поки що навіть цікавіше, ніж про привидів. До речі, про те, як зрозуміти чи грішна люлина. Відповідь була - по його очах та зовнішності або поведінці. Але є нюанс - якщо люлина, яка пр канонам согрешила, не відчуває себе грішником? Тоді і виглядати вона буде, не як грішник. Але це вже трішечки теософія, чи ні?
Олексій Цапович, Я про Марію як раз і подумала, коли це писала. І готових відповідей немає. Будемо шукати...)
А коли з'ясувалося, що Марія не рідна дитина, а до неї ще була Інга, багато чого стає зрозумілішим. Такий коктейль виходить з почуттям провини, утриманням минулого та підсвідомим бажанням переписати його. Навіть вибір імені в мене викликає роздуми. Думаю, до кінця глави всі загадки з цим випадком проясняться. Якщо в своїх роздумах я випадково зачепила ваші вірування, вибачаюсь. Виключно через незнання.
Олексій Цапович, Я пару разів зіткнулась з ситуацієй, коли ненавмисно людину образила. Тому тепер про всяк випадок уточнюю - можу щось таке сказати виключно по незнанню. Свою точку зору - так, а ще полюбляю питання задавати. От наприклад, на подумати - а чи є в природі (ну аьо у відповідних небесних інстанціях) механізм звільнення привидів? Вони ж то не винні, що так померли. А на земних людей перекладати - ну таке...
Гарно Август дав відсіч з приводу спирта та земного життя, яке майже скінчилося. Ось воно - купив по дешевці, тому що інші знали, що це за дом. До речі, діти до певного віки бачать і привидів, і взагалі представників так званого "малого народця". Реально бачать, я декілька разів з цим зіштовхувалася. А так, як я не заводила пісню "не кажи маячню", то діти дещо розповідали. Ну то вже таке. Тому не дивно, що Марія можна сказати так, сприйняла все, що залишилось в будинку після того, що трапилося, невидимого. Уявляю, як бідній дівчині, з нею щось коїться, а вона навіть назвати це не може. Досвіду немає. І тепер це в неї, і вона частина історії, тому і піти не може. Звісно, дівчину потрібно рятувати!
Олександра Шен, Дякую за такий чудовий відгук! :) На рахунок дітей дійсно цікаво – хочеться вірити, що це правда) А, що до дівчини – будьте певне Август зробить все, що в його силах!
Побачити світ очима привида - це дуже сильно. Бо в таких історіях зазвичай автор та читачи на стороні людей. Ну як же, погані привиди лютують в іх будинку, створюючи певні неприємності, а то й до смерті можуть довести. А чому цей привид став тим, ким він є? Чому не може залишити місто своєї смерті, та піти далі? До того ж, є такий противний нюанс. Зазвичай ці люди будинок або квартиру купили дуже дешево. Тому що продати нерухомість з привидом можливо тільки завдяки низькій ціні. Жадібність нових володарів не дозволила задати питання, навіть собі - а чого ж так дешево? Звісно, є такі, як Марк та Сара, в яких просто грошей обмаль. Ну так Марк перший і забив на сполох, прислухаючись до власного внутрішнього голосу. І мені дуже близька ця ідея - нарешті звільнити призрака. Він і так страждав довгий час, тому, що сам не в змозі вийти з цього кола. Маленька глава, але скільки питань вона підіймає...
Олексій Цапович, Та тут суцільні дискусійні теми! І мені це дуже подобається. Почитаєш "відгуки на три сердечка" і так сумно стає. Тому давайте дискутувати)
А привести в такий будинок вагітну жінку - верх необережності, це ще Август Максу делікатно сказав. Чи готове подружжя почути слова, що ім потрібно спалити дім, в який вони вклалися всім коштом, який в них був, і не спробувати заперечити? Звісно, ні. Тим більше, що вони не бачать привида, який живе в їх будинку. Тільки Макс відчуває дещо, але фінансові моменти є тими, що до них "відчуття" не прив'яжеш. І я їх розумію, бо тіло каже одне, а мозок волає "ви дурні, подивіться на цю людину, вона несе маячню". Думаю, на Сару і Макса ще чекає довгий шлях відмови від соціальних стереотипів заради життя.
Олександра Шен, Олександро, щиро дякую за такі теплі й влучні слова!Ви маєте цілковиту рацію щодо щирості: ця історія писалася в доволі непростий період, тому атмосфера й вийшла по-своєму похмурою та важкою.
Щодо привидів — тут усе не так просто. По суті, кожен із них є прокляттям, яке так чи інакше несе загибель: питання лише в тому, наскільки швидко. І справа зовсім не в усвідомленій злобі — вони просто сприймають світ кардинально інакше, ніж живі (про що Август впродовж усієї історії неодноразово розмірковує й висуває здогадки).
Взагалі в «Тінях» багато тем навмисно залишено відкритими для роздумів. Август — християнин, тому йому складно бачити в них щось споріднене з людською душею. Його то огортають сумніви, то знову відпускають, і цей внутрішній маятник хитається постійно. Я навмисно залишав цей простір, аби читач міг досліджувати світ і будувати власні теорії разом із героєм. І це лише один з прикладів)
І як це Макс наважився покликати Алекса на допомогу? Адже, на думку звичайних людей, привидів не існує. А нічого, що раптова та страшна смерть може створити простір, в якому душа загиблої людини закапсулюється, та не зможе звідти вийти, щоб піти далі? Туди, куди йдуть звичайно душі померлих. І ця душа з часом зненавидить живих людей, не в змозі помститися тому чи тим, через кого вона загибла. А мститися буде людям, до яких зможе дотягнутися. Тобто, мешканцям будинку, в якому все сталося. Так виникають "погані домівки".
Чудово витримана атмосфера містики та трилеру! Персонаж Августа дуже влучний — не шаблонний «маг», а потертий життям детектив зі своїм гострим розумом і власною моральною позицією. Опис появи привида у скляних дверях вийшов справді моторошним. Діалог із Максом про прокляті місця та наслідки мені сподобався. Гарний початок історії.
Віталій Козаченко, Дякую! Я ще планую переробити текст, щойно закінчу "Химотвори" та конкурсну книгу. Перепрошую за можливі помилки й стилістику — рукопис писався ще у 2021-му і досі повноцінно не редагувався. Тож раджу поки відкласти читання, але вирішувати вам :)
Привиди - не зовсім моя тема. Я віддаю перевагу , коли містика врешті має звичайне реалістичне пояснення. Але психологізм вчинків героїв цікавить.
Книга поки що в бібліотеці. Коментар в підтримку.
Аліс Веро, Дякую!
Успіхів книзі, люблю таке почитати. Вподобайка і коментар на підтримку книги ❤️
foxstake, Дякую)
Вже вкотре перепрошую за затримку ))
Ваша рецензія до твору зі списку "Безстрокового марафону".
https://booknet.ua/blogs/post/382370
Uma Raposa, Нічого страшного) Дякую за рецензію!
Цікаво читати))) Багато психологічного горрору, прям таки відчуваєш, як атмосфера на гг.
Як трипофоб дякую за привида в кінці другої історії ;)
Ще в тій самій історії те, як Август отримує поранення від привида нагадує сцену з якогось старого фільмах жахів
Lookslike, Дякую!
Так, це посилання на фільм "Дзеркала" - круто, що це хтось помітив)
Приємного вам прочитання)
Взагалі дивно якось читати, коли розділи мають різні розміри. Мій внутрішній перфекціоніст від цього божеволіє
Коментар видалено
О, то ви про полювання на привидів пишете? Цікаво…
Ірина Скрипник, Радше спроби їх усунення.
Тут привиди більш наближенні до японських онрьо, з схожою концепцією прокляття, але інші за масштабами сил.
У будь-якому разі, приємного вам читання!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати