1 722
Анотація до книги "Тіні Минулого Майбуття "
Привиди – створіння, що мають владу над простором і матерією там, де з’являються. Ці істоти виникають в результаті несправедливої смерті людини і стають всемогутньою формою її продовження. Те, до чого вони прив’язані, вважається проклятим, і будь-який контакт з ними може загрожувати людині, призводячи до її страждальницької смерті.
Люди не можуть побачити чи відчути їх завчасно, це можливо лише після набуття їхнього прокляття. Август – єдина людина, що здатна відчувати та бачити їх до моменту зіткнення з ними. Його шлях боротьби з привидами, ґрунтується пізнанні як їх, так і самого себе. Адже трагічний випадок, який так кардинально змінив життя Августа залишив по собі багато питань, і заради відповідей на них він готовий пожертвувати майже всім.
Люди не можуть побачити чи відчути їх завчасно, це можливо лише після набуття їхнього прокляття. Август – єдина людина, що здатна відчувати та бачити їх до моменту зіткнення з ними. Його шлях боротьби з привидами, ґрунтується пізнанні як їх, так і самого себе. Адже трагічний випадок, який так кардинально змінив життя Августа залишив по собі багато питань, і заради відповідей на них він готовий пожертвувати майже всім.
привиджахидрама
Зміст книги: 14 глав
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМоторошна історія з будинком Кларків. І заплутана. Яка ж сила повинна бути у привида, щоб відтворити момент катастрофи. І чи не підживлюється він цією енергіею зі світа живих? Але це відкрите питання. Август нарешті зрозумів, що він не один такий, хто бачить привидів. Це, як на мене, такий собі ляпас по його почуттю власної важливості. Хоча і приведення до тями одночасно. Тому що відчуття обраності дає певні психологічні нюанси. Якщо казати прямо, можна гратися в жертву, обумовлюючи це тим, що місія в житті. Не сперечаюсь, і місія також, але відношення до неї може бвти різним. Від "я буду страждати, але робити" до "так, опція бачити привидів підключена, що з цим будемо робити"?
Олексій Цапович, Без спойлерів))
Потроху і вимальовуються психологічний портрет Августа. Цікаво, чи буде потім трішечки екскурсу в минуле, щоб зрозуміти, звідки це взялося? Зрозуміло, що людина, яка бачить привидів має проблеми в спілкуванні, тому що розповісти про свою працю іншим людям - прямий шлях до висновку "божевільний". Але ж можна про це не казати. А якщо Август каже, то чому? Взагалі, про нього поки що навіть цікавіше, ніж про привидів. До речі, про те, як зрозуміти чи грішна люлина. Відповідь була - по його очах та зовнішності або поведінці. Але є нюанс - якщо люлина, яка пр канонам согрешила, не відчуває себе грішником? Тоді і виглядати вона буде, не як грішник. Але це вже трішечки теософія, чи ні?
Олексій Цапович, Я про Марію як раз і подумала, коли це писала. І готових відповідей немає. Будемо шукати...)
А коли з'ясувалося, що Марія не рідна дитина, а до неї ще була Інга, багато чого стає зрозумілішим. Такий коктейль виходить з почуттям провини, утриманням минулого та підсвідомим бажанням переписати його. Навіть вибір імені в мене викликає роздуми. Думаю, до кінця глави всі загадки з цим випадком проясняться. Якщо в своїх роздумах я випадково зачепила ваші вірування, вибачаюсь. Виключно через незнання.
Олексій Цапович, Я пару разів зіткнулась з ситуацієй, коли ненавмисно людину образила. Тому тепер про всяк випадок уточнюю - можу щось таке сказати виключно по незнанню. Свою точку зору - так, а ще полюбляю питання задавати. От наприклад, на подумати - а чи є в природі (ну аьо у відповідних небесних інстанціях) механізм звільнення привидів? Вони ж то не винні, що так померли. А на земних людей перекладати - ну таке...
Гарно Август дав відсіч з приводу спирта та земного життя, яке майже скінчилося. Ось воно - купив по дешевці, тому що інші знали, що це за дом. До речі, діти до певного віки бачать і привидів, і взагалі представників так званого "малого народця". Реально бачать, я декілька разів з цим зіштовхувалася. А так, як я не заводила пісню "не кажи маячню", то діти дещо розповідали. Ну то вже таке. Тому не дивно, що Марія можна сказати так, сприйняла все, що залишилось в будинку після того, що трапилося, невидимого. Уявляю, як бідній дівчині, з нею щось коїться, а вона навіть назвати це не може. Досвіду немає. І тепер це в неї, і вона частина історії, тому і піти не може. Звісно, дівчину потрібно рятувати!
Олександра Шен, Дякую за такий чудовий відгук! :) На рахунок дітей дійсно цікаво – хочеться вірити, що це правда) А, що до дівчини – будьте певне Август зробить все, що в його силах!
Побачити світ очима привида - це дуже сильно. Бо в таких історіях зазвичай автор та читачи на стороні людей. Ну як же, погані привиди лютують в іх будинку, створюючи певні неприємності, а то й до смерті можуть довести. А чому цей привид став тим, ким він є? Чому не може залишити місто своєї смерті, та піти далі? До того ж, є такий противний нюанс. Зазвичай ці люди будинок або квартиру купили дуже дешево. Тому що продати нерухомість з привидом можливо тільки завдяки низькій ціні. Жадібність нових володарів не дозволила задати питання, навіть собі - а чого ж так дешево? Звісно, є такі, як Марк та Сара, в яких просто грошей обмаль. Ну так Марк перший і забив на сполох, прислухаючись до власного внутрішнього голосу. І мені дуже близька ця ідея - нарешті звільнити призрака. Він і так страждав довгий час, тому, що сам не в змозі вийти з цього кола. Маленька глава, але скільки питань вона підіймає...
Олексій Цапович, Та тут суцільні дискусійні теми! І мені це дуже подобається. Почитаєш "відгуки на три сердечка" і так сумно стає. Тому давайте дискутувати)
А привести в такий будинок вагітну жінку - верх необережності, це ще Август Максу делікатно сказав. Чи готове подружжя почути слова, що ім потрібно спалити дім, в який вони вклалися всім коштом, який в них був, і не спробувати заперечити? Звісно, ні. Тим більше, що вони не бачать привида, який живе в їх будинку. Тільки Макс відчуває дещо, але фінансові моменти є тими, що до них "відчуття" не прив'яжеш. І я їх розумію, бо тіло каже одне, а мозок волає "ви дурні, подивіться на цю людину, вона несе маячню". Думаю, на Сару і Макса ще чекає довгий шлях відмови від соціальних стереотипів заради життя.
Олександра Шен, Олександро, щиро дякую за такі теплі й влучні слова!Ви маєте цілковиту рацію щодо щирості: ця історія писалася в доволі непростий період, тому атмосфера й вийшла по-своєму похмурою та важкою.
Щодо привидів — тут усе не так просто. По суті, кожен із них є прокляттям, яке так чи інакше несе загибель: питання лише в тому, наскільки швидко. І справа зовсім не в усвідомленій злобі — вони просто сприймають світ кардинально інакше, ніж живі (про що Август впродовж усієї історії неодноразово розмірковує й висуває здогадки).
Взагалі в «Тінях» багато тем навмисно залишено відкритими для роздумів. Август — християнин, тому йому складно бачити в них щось споріднене з людською душею. Його то огортають сумніви, то знову відпускають, і цей внутрішній маятник хитається постійно. Я навмисно залишав цей простір, аби читач міг досліджувати світ і будувати власні теорії разом із героєм. І це лише один з прикладів)
І як це Макс наважився покликати Алекса на допомогу? Адже, на думку звичайних людей, привидів не існує. А нічого, що раптова та страшна смерть може створити простір, в якому душа загиблої людини закапсулюється, та не зможе звідти вийти, щоб піти далі? Туди, куди йдуть звичайно душі померлих. І ця душа з часом зненавидить живих людей, не в змозі помститися тому чи тим, через кого вона загибла. А мститися буде людям, до яких зможе дотягнутися. Тобто, мешканцям будинку, в якому все сталося. Так виникають "погані домівки".
Чудово витримана атмосфера містики та трилеру! Персонаж Августа дуже влучний — не шаблонний «маг», а потертий життям детектив зі своїм гострим розумом і власною моральною позицією. Опис появи привида у скляних дверях вийшов справді моторошним. Діалог із Максом про прокляті місця та наслідки мені сподобався. Гарний початок історії.
Віталій Козаченко, Дякую! Я ще планую переробити текст, щойно закінчу "Химотвори" та конкурсну книгу. Перепрошую за можливі помилки й стилістику — рукопис писався ще у 2021-му і досі повноцінно не редагувався. Тож раджу поки відкласти читання, але вирішувати вам :)
Привиди - не зовсім моя тема. Я віддаю перевагу , коли містика врешті має звичайне реалістичне пояснення. Але психологізм вчинків героїв цікавить.
Книга поки що в бібліотеці. Коментар в підтримку.
Аліс Веро, Дякую!
Успіхів книзі, люблю таке почитати. Вподобайка і коментар на підтримку книги ❤️
foxstake, Дякую)
Вже вкотре перепрошую за затримку ))
Ваша рецензія до твору зі списку "Безстрокового марафону".
https://booknet.ua/blogs/post/382370
Uma Raposa, Нічого страшного) Дякую за рецензію!
Цікаво читати))) Багато психологічного горрору, прям таки відчуваєш, як атмосфера на гг.
Як трипофоб дякую за привида в кінці другої історії ;)
Ще в тій самій історії те, як Август отримує поранення від привида нагадує сцену з якогось старого фільмах жахів
Lookslike, Дякую!
Так, це посилання на фільм "Дзеркала" - круто, що це хтось помітив)
Приємного вам прочитання)
Взагалі дивно якось читати, коли розділи мають різні розміри. Мій внутрішній перфекціоніст від цього божеволіє
Коментар видалено
О, то ви про полювання на привидів пишете? Цікаво…
Ірина Скрипник, Радше спроби їх усунення.
Тут привиди більш наближенні до японських онрьо, з схожою концепцією прокляття, але інші за масштабами сил.
У будь-якому разі, приємного вам читання!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати