495
Анотація до книги "Євангеліє від Самогону"
Віскі продають як традицію, спадщину й майже релігію в келиху. Але за красивими словами про «частку ангелів», «тероар» і «душу бочки» стоїть значно грубіша історія: монастирські ліки, контрабанда, податки, технології, ринок, статус і дуже вправний маркетинг. «Євангеліє від самогону» — документальна проза про те, як звичайний спирт став найдорожчою легендою в пляшці. Це не книга проти віскі. Це книга проти побожної брехні навколо нього. Від aqua vitae до аукціонів, від підпільних кубів до мільйонних пляшок — історія про смак, міф і нашу готовність платити за красиву легенду.
ознайомчий фрагмент книгивіскі без міфівшотландська історія
Зміст книги: 28 глав
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтиwow, читається на одному подиху. Дуже цікаво, кінематографічно і по суті)
Агнія Бурне, дуже дякую! Для мене “читається на одному подиху” — це, мабуть, найкращий комплімент для цієї книги.
Так, чула я таке, що в 18-19 ст. в них був брак древесини, а вугілля з Англії було дорого возити, тому вони сушили проросший ячмінь спалюючи торф. Взагалі винахідливо дуже, якщо чесно. Тема цікава і пишете ви цікаво.
Агнія Бурне, Так, саме це й найцікавіше: багато того, що зараз продають як “високу традицію”, колись було просто практичним виходом із ситуації. Не вистачало дерева, було дорого возити вугілля — сушили торфом. А потім минув час, і ця необхідність стала стилем, характером і майже легендою в келиху ?
Мені якраз подобається копати такі речі: де за красивим словом стоїть не магія, а людська винахідливість, бідність, холод, податки й бажання якось вижити. А вже потім приходить маркетинг і каже: “О, це буде звучати дорого”.
Ну автор з козирів зайшов - з Шотландії. Обожнюю цю країну, відвідувала, бігала по винокурнях, пабах, фермерських ярмарках і скрізь утопала в віскі)))) незабутній час
Агнія Бурне, Так, ви абсолютно праві — клани, легенди й ця стара шотландська пам’ять тут досі дуже відчуваються. Іноді йдеш повз якийсь замок, камінь чи старий паб — і здається, що історія тут не в музеї, а просто стоїть поруч і курить у дощі ? Саме це мені в Шотландії й подобається: тут міф не виглядає вигаданим, він просто змішався з погодою, землею, віскі й людьми.
Цікаво. Взяла в бібліотеку, буду читати
Дієз Алго, Дякую! Дуже приємно, що взяли книгу до бібліотеки. Сподіваюся, читання буде не нудним — тут віскі, міфи, трохи сатири й багато правди під бурштиновим димом.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати