Тільки на папері

— Ти справді думаєш, що це можна назвати шлюбом? — Софія перехрестила руки на грудях, дивлячись на Макса з викликом.

— Це контракт. Нічого більше, — Макс нахилився ближче, його голос був холодним і чітким. — Ти граєш роль, я граю свою. Усі задоволені.

— А ти завжди такий... байдужий? — її губи смикнулися у ледь помітній усмішці.

— Байдужість — моя сильна сторона. Роби те, що повинна, і не ускладнюй, Софіє.

Вона відвела погляд, але серце калатало. Цей чоловік був зухвалий, нестерпний, але... дивно притягував.

— А якщо я порушу правила?

Макс нахилив голову, його очі блиснули:

— Тоді ти дізнаєшся, яким жорстким я можу бути.

Шлюб за контрактом — холодний розрахунок чи шанс на щось справжнє? Софія і Макс мають це з’ясувати, але чи готові вони до гри, де ставки — їхні серця?