Тепер ти належиш мені 18+

– Я прийшла до свого батька, – кажу, намагаючись повернути собі голос і впевненість. – І, чесно кажучи, не розумію, хто ви такий і що тут робите.
– Немає сенсу говорити з твоїм батьком, – каже він спокійно, але в цьому спокої є щось, що змушує мене напружитися. – Краще одразу з нареченим.
Моє серце пропускає удар.
– Що?
– Ти ж погодилася вийти за мене, – додає він.
І в цю секунду пазл у моїй голові складається. Різко. Болісно. Невідворотно.
Домінік Вертинський. Ось він. Переді мною.
Я дивлюся на нього і відчуваю, як всередині щось повільно опускається вниз, бо тепер я розумію одну дуже просту річ.
Коли Діана називала його монстром… Вона просто забула уточнити одну деталь.
Він не просто монстр. Він – дуже красивий монстр.