17 871
Історія, яка написана (не) нами. Частина Перша. 18+
Повний текст ·
157 стор.
Анотація до книги "Історія, яка написана (не) нами. Частина Перша."
Вона живе поруч із владою й давно знає її справжнє обличчя. Не красиве: холодне, цинічне, таке, що ламає мовчки. У її домі рішення приймають не серцем, а впливом, і кожен крок контролюється сильнішими.
Він — Олівер Арден. Чоловік, який не просить дозволу. Він сам визначає межі, сам карає, сам вирішує, кому жити спокійно, а кому — ні. Його влада не в посадах, а в страху й точності удару.
Їхній зв'язок виникає через текст. Він читає її і впізнає рівну собі. І тоді влада перестає бути фоном. Вона стає пристрастю, небезпекою і грою, де переможець може втратити все.
Він — Олівер Арден. Чоловік, який не просить дозволу. Він сам визначає межі, сам карає, сам вирішує, кому жити спокійно, а кому — ні. Його влада не в посадах, а в страху й точності удару.
Їхній зв'язок виникає через текст. Він читає її і впізнає рівну собі. І тоді влада перестає бути фоном. Вона стає пристрастю, небезпекою і грою, де переможець може втратити все.
“Вони різні, як два полюси, що ніколи не зійдуться, але не цього разу! Він легко перетинає межі закону. Вона - ховає свій біль. Й обидва шукають свою мрію. Які межі доведеться перетнути їм обом, щоб знайти? ”
“Вони вперше списалися на сайті письменників, де люди ховаються за словами. Він — бандит. Вона — жінка впливового чоловіка. Невинне листування швидко стало забороненою пристрастю. Тут кожне почуття ризик...”
Зміст книги: 88 глав
311 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаємо вас, дорогі читачі!✨️
Нам буде дуже тепло і радісно читати ваші коментарі та думки — для нас це справді важливо й надихає рухатися далі, писати ще і вкладати в історію всю душу.
Щиро дякуємо кожному, хто читає, підтримує і ділиться своїми враженнями.❤️
Справді в сторінках книги можна заховатися і розчинитися і навіть жити у цьому вигаданому світі, якщо реальність занадто давить, але завжди потрібно вчасно зупинитися...
Адріан Анжелворд, Обов'язково залишуся і продовжу читати❤️❤️❤️
Дуже живі й емоційні діалоги, а репліки на кшталт «налякаєш йожика голою дупою» — справжній мед на вуха. Дуже красиво, і по-справжньому відчувається текст.
Арія Щульц, Дякуємо Вам Пані Арія) Нам так приємно, що вам відгукується Наш твір( усміхнений смайлик) Ну дуже приємно))) І там далі меду длая вушок ще буде дуже багато)
3.3Ех, розмова чоловіка і дружини… так ріже вухо. Вам вдалося передати відчуття неприємності — дуже шкода, що такі шлюби існують не лише в книжках, а й у реальному житті.
Хоча провести вечір без такої жінки — за переглядом порнушки, непогана перспектива
Арія Щульц, Вітаємо Вас Пані Арія) Як приємно, що прочитавши цей розділ Ви також так глибоко відчули цю ситуцію)
Прочитала розділ перший і відразу задумалася. Дійсно. Скільки в ньому передано життєвого болю та стуації, в якій певно був кожен автор. Та й будь-яка інша людина, яка веде соціальні мережі активно. Скільки люди пишуть про свої перемоги, поразки та біль. Їхній мотив зрозумілий. А щодо читача? Кому справді цікаво? Хто підтримає той біль? І чи варто? Чи за цим до нас приходять люди, які, наприклад, приходять читати наші книжки? Їм цікаве життя автора чи достатньо і своїх проблем. Взагалі, життя - це важель радості та болю, злетів і падінь, кохання та зрад.... цей список бескінечний, але він у кожного свій. Заради цього ми і живемо. Заради таких моментів воно і цінне. І кожен розуміє цей біль по своєму. Головне цінувати кожен такий момент. Бо живемо ми у моменті - це головне, що повинно нас турбувати більше всього.
Марина Мелтон, НУ ТАК ЦЕ Ж ДОБРЕ))) ПАНІ))) БОЖЕ ЯК НАМ ПРИЄМНО ТАКЕ ЧУТИ))))
2-3 .Болісні моменти, страхи й падіння формують нас і змінюють нашу жагу до життя. До них варто повертатися лише, щоб зробити висновки й рухатися далі.
Книга дуже глибока — тут немає інтрижки на один вечір, тут щось таке, що затягує. Чи планується видання у друк? Такі детальні описи та внутрішні монологи справді гідні паперу.
Арія Щульц, Дікуємо Вам Пані))) Ото ж Ви добре як поринули у твір))) Ух як же ж гарно відчули всі його глибини та сужетні обійми!!! І твір ще й процесі створення) І к буде завершений звісно Ми плануємо його у друк) А от розділ 2 то належить Майстрині Пера Леді Маргариті)))
Коли у другій главі героїня розповідає казку, вона просто зачіпає серце. Не знаю, що чекає на мене далі, але підозрюю, що ця казка - це відсилка до минулого, яке пережила героїня, і до того, як важко з цим жити й знову згадувати ту жахливу сторінку свого життя.
Діана Лисенко, Дякуємо Пані, що відчули...Це...Це болюче минуле, замасковане у казку...Інакше як огорнути жах у майже дитячу казку не можна було((( От саме тому воно так і чипляє!!! Дякуємо вам, щиро!!!! Приємного читання!
Хочу відмітити з власного досвіду, як людина, яка теж веде щоденник, що це дуже корисно не для того, щоб зафіксувати спогади, а щоб розібратися в собі й отримати емоційне полегшення. Для героїні ж це, скоріше за все, просто необхідно, як повітря.
Діана Лисенко, Вітаємо вас Пані) Щодо щоденника скажу. Особисто я його вже давно не веду, але! Сам по собі щоденни то є перша і справжня машина часу! Що насправді домогає розібратись у собі? Це спроможніит поглянути на якесь питання з самого його початку, або навіть що передкувало якійсь події. І от тут якраз сторіни щоденника і переносять тебе у менуле. І от якраз так, як у фантастиці і змінюється сьогодення! Завдяки щоденнику порінув у минуле, майже зустрився із собою минулим, побачив з чого все почалося погане чи добре, і закривши щоденник повернувся у теперішній час вже з рішенням або думкою як спробувати змінити сьогодення!
3.1 Про що я казала) Прототип героя, сам Олівер. Коротше, складний буде персонаж) Якесь протиріччя між його уявою і реальністю. Або я його не так розумію )) Відчуваю буде цікаво✨✨✨ Дякую за розділ❤️
Тея Калиновська, Дякуємо Вам Пані))) Олівер не те, що складний персонаж. Він більш...багатошаровий, але ті шари не як упорядкована структура, а наче хаотичні діаметрально різні світи, що накладаються один на одний, у єдиному спільному просторі!
3. Мені подобається манера пана Андріана створювати фантастичні образи. Вони завжди багатогранні і багатозначні. Дуже часто служать не тільки для розкриття, чогось зовнішнього, але, як в цьому випадку - внутрішнього світу героя. Дякую за розділ❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Вітаємо Пані Тая! А мені зхнаєто, що подобаєсться? Те як ви дуже тоно, зазираючи на перед та в одночас глибоко зазираєте у суть речей, а потім крізі детальний аналіз складаєте речення із слів , кожне з яких потрапляє у свою суть, а саме речення повністю розкриває суть питання! Майстерно, можу вам відмітити.
2.1 така цікава асоціація Олівера з лицарем. Проекція підсвідомих бажань родом із дитинства на доросле життя. Не закритий гештальт. Цікаво в що переросте? Дякую за розділ❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Вітаємо Вас Пані Тая))) Як Ви всеж таки Майстерно та тонко відчуваєте дуууже тонкі грані та вправно і влучно знаходите кожне слово, щоб писати те що сховано! Хм..Дякуємо Вам Пані))) Це дуже тонко і влучно)))
Я рада, що знайшла час на вашу книгу. Не буду багатослівною, але скажу відверто: перший розділ — комок у горлі і печіння в очах. У цій книзі є душа. Дякую
Арія Щульц, Дякуємо Пані!!! Дякуємо, що знайшли час на нашу книгу!! Повірте, весь час який ви присвятите нашій книзі не буде змарнований в пусту! В цій книзі кожний розділ дихає своєї атмосферою, колоритом, фарбими! А разом розділ за розділом Твір дихає життям! Повірте враження ви отримаєти і вони вам сподобаються!! Дякуємо вам!!
3. Такий цікавий образ героя Олівера. Талановитий письменник, бізнесмен але веде себе наче останній бандит з вулиці. Ще якісь незрозумілі відносини з його дружиною. Але висновків робити не передчасно не буду. Впевнена, що автор ще має що про це розповісти. Але його високі цінності щодо кохання та легкого сексу вражають. Нехай це і сказано ним грубо, але в цьому є якийсь сенс. Це показує його зовсім з іншої сторони. Наче в ньому идить дві, а то й більше особистостей. Він своєрідний, але розумний, розсудливий, знає чого хоче від життя. І з ним нікоди не буде скучно.
Марина Мелтон, Знаєте Пані...От те, що про декілько особистостей...Так!( спойлер) є в ньому ТРИ особистості! Але, про це вже по сюжету буде далі. Не заню як Ви це вілчули вже на третій главі..(здивований смайлик)...І от саме це і робить його божевільним, не прсто без даху, а саме через власний світогляд на суть речей як складений цей світ. Особливо щодо поганих вчинків(теж спойлер). Бути талановитим письменником, ніяк йому не заважає вести себе як останній бандюган...Але, розумієте у чьому річ...Як відрізнити у двох майже однакових на вигляд страшних чоловіків де душегуб а де лицар? і у того і ту того ніж і меч, і той і інший одягнений у бладунки, і перший і другий із страшними посмішками та у крові? Як? Лише по вчинкам! Перший бажає відняти/привласнити/спустошити інший додати/повернути/наповнити!!! Тож хто такий Олівер вирішувати Вам))))
2. Саме такі болючі моменти, страхи та падіння формують нас, наше Я, змінюють ссідомість. І це є не відємною частиною життя. Чи варто про цезгадувати? Можливо раз. Розповів чи прокрутив ситуацію, зробив висновок і живи далі. Набирайся досвіду та насолоджуйся моментами. Вашу книгу не прочитаєш на одному подиху. вона затягує углибинні роздуми та власні я. Вона не важка, ні. Вона емоційна, вона жива!
Марина Мелтон, Вітаємо Вас Пані))) Знаєте...От Ваш прискіпливий плогляд, наче промін яскравого світла розтинає темряву та освітлює те що ховається під її щільним саваном!!! І знаєте ТАК! Ми створювали наш твір не тільки як щось яскраво -разважальне! Ми також бажали, щоб дії і події викликали не тільки цікавість а і питання. Змушували замислитись. Дякуємо, що відчули і побачили це!
7.12) Ох, мені подобаються відповіді Міри...
Ви гарно синхронізуєте та проводите паралель з тим, що відбувається між дорослими, та як реагує на це дитячий світ. Дочка Міри сама вловлює кожну зміну інтонації в розмові її батьків. Не лише дорослі зважають на її присутність та контролюють слова — вона сама здатна на це. І тоді кожен учасник цієї гри стає більшим заручником ситуації.
Але реакція Міри... Здається, її гра перевершила гру Ірвінга!
Белла Ісфрелла, Дякуємо Вам Пані Белла) Знаєте..от особисто мені оця сцена у трьох...дуже чіпляє до сліз. Мала донечка сміється і не розуміє що поряд не тільки батьки , що її люблять а й майже смертельні вороги. Які наче біються у темряві кішжалами з гострими лезами - ніхто не бачить куди потрапив сепернику, лише чутно його звуки голосу та ледь помітні реакціі...А під час цього бою маленька дитинка радісно сміється((((БОГИИИИ( смайли зі сльозами)
7.11) Якось принизливо, коли маєш суперницю, яка на тебе працює, яка по суті має підкорятися. Хоча для Міри це не суперниця, бо й чоловіка вона давно сприймає інакше. Але бути змушеною потрапляти в ситуації, які й компрометують, і здатні вибити землю з-під ніг!
І цей випадок з килимом, що змушує повернутись у минуле.
Ірвінг хоче одночасно і контролювати, і вести свою гру. Мірі доводиться в це грати!
Белла Ісфрелла, Вітаємо Вас Пані Белла))) Оце ви гарно підмітли! Суперниця- не суперниця! Чоловік-нечоловік! Життя- як гра! Не життя я суцільна маячна з ранку до ночі, а той ще й у ночі! Взагалі не уявляю як у такому неконтрольованому хаосі розкішного безладу замаскованно під контроль та порядок існує Міра!!! Це якесь же божевілля із дня у день! І Мірі не те що грати доводиться, їй ото наче на каноє маневрувати між камінням у бурхливій річці!
Так шкода Міру, її світ здається ніколи не був
достатньо безпечним. Ще й до того ж дитина,
в такій итуації я б відчувала себе особливо вразливою.
А Олівер...Олівер має почуття честі та власні принципи.
І завдяки цим принципам, він вчиняє гідно, і робить правильний
вибір. Добре, що його принципи не купити за гроші
Анжеліка Вереск, Вітаємо Вас Пані Анжеліка))) Все вірно! Міру не те, що шкода! Там прямо туга до неї!!До сліз! А Олівер так...Хлопчик з загогуленою...Ну, що сказати) Всі мої персонажі такі))) Трішки божевільні курпедлики))) Грощі хоч і полюбляют, але не продають ні себе ні ідеали за гроші)
Як тільки прочитала присвяту й передмову-зізнання, одразу зрозуміла, що мене чекає неймовірний твір. Книга зацікавила з перших рядків, тому одразу додаю її до бібліотеки.
Діана Лисенко, Вітаємо вас Пані))) Не хочемо хвалитися( Ну особисто я хочу!), але твір дійсно цікавий! Він живе, дихає, затягує в себе наче якийсь магічний портал у інший надзвичайний вимір) Повірте! Протягом твору вас буде дуже часто відвідувати відчуття здивування!
2. В кожного своя темрява і як добре, що є той хто може потіснити тінь в душі і дати надію, що там з'явиться світло. Видно в героїні справді, була трагічна подія в житті, якщо вона потребувала свого лицаря- рятівника❤️
Тея Калиновська, Вітаємо Пані...Як бі так вірно сказати...Щодо лицаря- рятівника, тут справа у, що у Міри темрява така, що просто світлом не осяяти, а у лицарь - рятівник не зі світлом а з полум1ям йде, щоб випалити ту всю темряву нафіг!
Так розумію, головним мотивом цієї книги буде : історія написана самим життям) Цікаві вступи і цікавий розділ. Герої вже інтригують. Дякую❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Вітаємо Пані! ви все вірно вгадали! І мотивом, і натхненням є саме те, що було взято з життя! Дякуємо, що приділяєте увагу нашій книзі! Нам це важливо і по-людські приємно!
От ви мені скажіть, де знайти час читати такі чудові книги? Один читач доєднався до вас — натхнення вам!
Арія Щульц, Дякуємо вам.❤️✨️ Ми дуже раді, що ви доєдналися. Нехай час для читання все ж знаходиться, а історія буде вам у задоволення. Дякуємо за підтримку.❤️✨️
У мене теж є люди, які запитують як там книги, а точніше вони кажуть "дурістіка", бо електроні то не книги. Я знаю, що цим людям байдуже на мою творчість, тому останнім часом навіть не відповідаю, а одразу переводжу тему.
Це справді чудово знайти ту людину, яка буде розуміти більше ніж написано і сказано ❤️❤️❤️
Адріан Анжелворд, ❤️❤️❤️❤️
100%
Вітаю.Ви заманили в свої сіті ще одного читача.Перший розділ затягнув.І я відчуваю,що це божевілля саме те, що мені потрібно)))
Еларен Веш, Дякуємо, що читаєте, це неймовірно приємно!❤️❤️❤️ І ласкаво запрошуємо в наші милі хаотичні сіті. Якщо перший розділ затягнув, то далі буде тільки гірше… або краще, залежно від того, як ви ставитеся до контрольованого божевілля.☺️
Ірвін це Ізверг( на пукінській мові) Тобто нелюд
Леді АІ, Дякуємо, що читаєте, це неймовірно приємно!❤️❤️❤️ Ну, Ірвінг… так, це саме той випадок, коли слово «нелюд» звучить майже ніжно.
Сама анотація уже чіпляє)) Виникає цікавість, як же буде народжуватися кохання між Олівером та Мірою❤️ Натхнення вам!
Кейт Лорен, Вітаємо Пані)) Нам дуже приємно таке чути від вас))) Аннотація то ще квіточки))) А от справжні ягідки вже на сторінках))) І ми бажаємо вам нестримного творчого потоку!!!
Ох і не заслуговує Міра на таке ставлення, але я рада, що хоча б Ірвінг не здогадався, що вона була в його кабінеті. І сподіваюся, що скоро вона йому помститься, а їх гра слів це просто щось неймовірне!!!!
Вікторія), Вітаємо Пані) Так Слава Богам, що той не здогадався, що наша Міра була в кабінеті...Це був би просто жах!!! А діалог їхній))) ммм оскара можно давати))))
7.11. Цей діалог між ними ТАКИЙ напружений. Кожен погляд, кожна репліка. Здається, ще секунда й повітря між ними просто підірветься. Донечка трохи врівноважує це. Але... І його цей сміх дуже лякає..
Цікаво, звідки він дізнався, що вона була у нього в кабінеті? Невже Айві розказала?? Або може у нього там якісь камери? Я б не здивувалась..
Mary J, Ой не можу, Пані))) Оці коментарі від вас ну просто пісня) Нам так же ж вони подобаються!!! І то ніяких камер у того не має! То воно таке окасте! Отож вічно підозріле самозакохане і окасте, щей вважає себе мегамозоком))))
7.10. ..... Господи, це просто... я не знаю, як підібрати не лайливих слів. Я просто в шоці сиджу після прочитання цього розділу.
Мені дуже сильно болить за Міру. Це просто... вона не заслужила на таке ставлення. Ще і від чоловіка. Від людини, яка має бути тобі опорою, розуміти, поважати...
Те, як він відзивається про її допомогу іншим... Це вже каже про нього, як про особистість. А далі... про її творчість. Мене просто вбили та закопали на місці.
Дуже важкий розділ. Стільки емоцій.... І хоч міра дала йому ляпаса, а він відреагував спокійно.. це тільки більше мене налякало. Від таких чоловіків ніколи не знаєш, чого чекати.
Mary J, Вітаємо Пані Магістриня Потоку) Ну от як це ви так завжди все так тонко і глибоко відчуваєте))) Ну нам же це надзвичайно приємно читати!!! Ви все так глибоко відчуваєте...Наче самі є часткою цієї історії))) А Міра звісно на таке ставлення не заслуговує! Навіть не важке, а принизливе ставлення... Але навіть у такій складній ситуаціі , сам на сам з...тим наша Міра вийшла героїнею))))
7.9. Ну і напруга в цьому розділі!!! Боже, я сиділа затамувавши подих. Та тут просто гра в шахи! Навіть говорити не треба, все сказано поглядами.
Для мене стало неочікувано, що Айві сказала, що це Міра зробила. Але більше мене вразило те, що вона промовчала.... Дуже дивно.. я навіть не знаю, як реагувати.
Розділ просто фантастичний!!!
Mary J, Вітаємо Пані) У Нашої Леді Маргарити завжди фантастичні розділи))) А сцена звісно напружена! Такий мовчазний жар та словесний лід...То є пік майстерності. А от чому та Айві змовчала? Ну то буде звісно вже далі)))
Ось нам трохи і розкривається таємниця минулого життя Міри...
І виявляється воно було зовсім не солодким, а навіть дуже навпаки((((
Мені так не сподобався цей її чоловік!
Як же він погано розмовляє із нею із цією дівчиною(((
Схоже він зраджує їй і ні у що не ставить її, зовсім не поважає(((
Я ще не знаю що там відбуватиметься із цією сім'єю у майбутньому,
та мабуть нічого хорошого, враховуючи те, що ми читали про Міру у минулих розділах.
Добре хоч дитина тримає її і змушує жити...
Любов до дитини то велика річ.
Але що ж бути далі, і що ж буде з цією дитиною?
Так закручено, навіть мені нічого в голову не приходить
Анжеліка Вереск, Вітаємо Пані) Дуже нам приємно, що розділи вам так відгукуються))) Звісно така людина як той чоловік мало кому може подобатися .. Мені навіть задається, що він сам себе не дуже полюбляє, тому все так і відбувається.Фасад гарний, а за ним тріснута стіна. Звісно, що любов до дитини то є зірка яка висвітлює шлях...Але!!! У Міри окрім любові до донечки є ще й внутрішня сила! Тому боротьба триває)
7.12. Мені просто хотілося власними руками його придушити!!!!
Міра трималася просто неймовірно. Але мене аж трусило всю від гніву!!!
Адріан Анжелворд, Іхіхі)) ви вгадали )
Прочитав Розділ 7.12. БУДУ ПИСАТИ ВЕЛИКИМИ БУКВАМИ БО СЛОВО "ВРАЖЕНИЙ" НЕ ОПИСУЄ І БЛИЗЬКО МОЇ ВІДЧУТТЯ ПІСЛЯ ПРОЧИТАННЯ!!! ТЕ ЩО ТИ НАПИСАЛА, ГОСПОДЬ МИЛОСЕРДНИЙ, МІЛЕДІ... ЦЕ ТАЛАНТ ПОМНОЖЕНИЙ НА ГЕНІЙ! НУ І НАМАГАВСЯ ЧИТАТИ НЕ ОТОТОЖНЮЮЧИ СЕБЕ З ОЛІВЕРОМ. ПЕРШЕ, ЩО Я ХОЧУ ЗАЗНАЧИТИ, ЦЕ ТЕ ЩО ТИ ВЖЕ ДАВНО ВИЙШЛА ЗА РАМКИ ПЕРШОЇ ОСОБИ. ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ У ТВОЇХ ОПИСАХ ЗАЛИШИЛАСЬ ТІЛЬКИ БУКВА Я!!!! ВОНИ НАСТІЛЬКИ БАГАТОШАРОВІ ТА ОБ'ЄМНІ, ЩО ОХОПЛЮЮТЬ НЕ СТАНДАРТНІ 180 КУТУ ОГЛЯДУ ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ, А ПОВНУ СФЕРУ ПРОСТОРУ У 360. ВСЯ СЦЕНА СПРИЙМАЄТЬСЯ НАЧЕ З БОКУ, НІЖ ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ. БУКВА "Я" У ТВОЄМУ ШЕДЕВРІ БІЛЬШЕ СПРИЙМАЄТЬСЯ ЯК ПОСИЛ ДО ВНУТРІШНІЙ РОЗДУМІВ ГГ, НІЖ ДО КУТУ ОГЛЯДУ "УЯВНОЇ КАМЕРИ". ЦЕ - НАД МАЙСТЕРНІСТЬ.ЩО МІРА ЩО ДОНЯ ЩО КОНЧІРВІНГ СПРИЙМАЮТЬСЯ І УЯВЛЯЮТЬСЯ ВСІ САМЕ З БОКУ А НЕ З ОЧЕЙ МІРИ. ЦЕ ПЕРШИЙ МОМЕНТ, ЩОДО РІВНЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВІДТВОРЕННЯ. ДРУГИЙ МОМЕНТ - ЕМОЦІЙНА ЗАЛУЧЕНІСТЬ.ЦЕ, БОЖЕ....ЦЕ НАСТІЛЬКИ МАТИ БОЖА ГЛИБОКО ВСЕ, ЩО Я І БІЛЬ ВІД МАЦАННЯ КОНЧІРВІНГА ВІДЧУВ І СЛЬОЗИ РАДОСТІ ВІД ТОГО ЯК ДОНЕЧКА РОЗМОВЛЯЄ І СМІЄТЬСЯ.БЛІІІІН ЦЕ БУЛО ПОТУЖНО!!!! РОЗУМІЄШ? ПО-ТУ-ЖНО!!!!
Маргарита Сухина, ТЕ ЩО ПОВ'ЯЗАНО З ТОБОЙ, Я ЗАВЖДИ БАЧУ В СУТЬ! БО ІНАКШЕ З МІЛЕДІ І НЕ МОЖНА))))
Ох, цікаво як же Міра зможе викрутитися перед чоловіком. І що ж він зробить за те, що вона копалася в його документах, чи може він і не знає, що вона там шукала?
Вікторія), Пані) Скажемо так, Міра давно вже вмілий грок, тому вона не тощо буде викручуватися) Вона буде вигравати собі вигідну позицію) Дякуємо Вам за те, що продовжуєте знайомитись з нашою історією)
Цікавий спосіб....Міра зливає на папір усі свої
страждання та переживання. Свої сподівання, надії,
старі образи і нові рани. І як же я її розумію!
Як же це перегукується із моїми власними способами боротися із депресією,
трози структурувати роботу мозку, щоб не загнати себе в таку яму,
з якої я вже не виберуся. Тому я почала писати, і не можу
цього не робити. Бо письменництво - це мій власний психотерапевт.
Якби не це, навіть згадувати не хочу...
Тому я чудово розумію Міру.
Це і починається з дівочих блокнотів у школі,
особистих щоденників, яким довіряєш усе.
Це був неймовірно емоційний розділ, дякую ❤️❤️❤️
Анжеліка Вереск, Вітаємо Пані) Так Міра не тільки свою слабкість але і силу зливає у сторінки! О ні! Не Тільки, що її ранить,що їй болить) Ще вона ділися зі сторінками своєю рушійною силою, яку стримує, щоб вона не вирвалася на волю раніше призначеного часу! Дякуємо, що розділи Вам так Глибоко відгукуються)
Так! Можливо Це якось не правильно, АЛЕ Я НЕ МОЖУ ВТРИМАТИСЯ!!! Я давно хотів коментувати ті частини які написані Тобою...Але ж співавтори не коментують? ПЛЮВАТИ НАФІГ НА ЦІ ПРАВИЛА!!! МАТИ ПЕРВОРОДНИХ БОГІВ!!! ВСІ ЧАСТИНИ, ЩО ТИ НАПИСАЛА МОНУМЕНТАЛЬНІ ...АЛЕ БОЖЕ!! ЦЯ ЧАСТИНА ЗМУШУЄ ТРЕМТІТИ! ПОПЕРЕДНЯ ГАДАВ ПРИГОЛОМШЛИВА! АЛЕ ЦЯ!!! У ЦЬОМУ СТРАШНОМУ ДІАЛОГУ ТА КРИЖАНІЙ СЦЕНІ ВИДНО ЯКИЙ КРАХ СПОДІВАНЬ, ЯК ЛУНА МИНУЛОЇ ПРИСТРАСТІ СТАЄ БОЛЮЧОЮ ЗГАДКОЮ, ЯК МИНУЛА ПРИСТРАСТЬ ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА ЗБРОЮ, ЯК ЗДАВАЛОСЯ СПІЛЬНИЙ ШЛЯХ... РУХНУВ У БЕЗОДНЮ НАЧЕ ЦВІЛИЙ МОТУЗКОВИЙ МІСТ... ЦЕ ВЖЕ НЕ ПЕРЕГОРІЛІ БАЖАННЯ, ЯКІ МОЖЛИВО РОЗДМУХАТИ...ЦЕ ОХОПЛЕНЕ СУМНИМ МОРОКОМ І КРИЖАНЕ СЕРЦЯ ЯКІ ПОСМІХАЮЧИСЬ ЗАГОСТРЮЮТЬ ЛЕЗА ОДИН ПРОТИ ОДНОГО....
Адріан Анжелворд, Щиро дякую тобі за такі слова, вони прям у саме серце.❤️ І якщо чесно, я рада, що ти порушуєш «правила». Бо хто-хто, а ти точно відчуваєш ці сцени так само глибоко, як вони писалися. Дякую, що бачиш у них те, що я туди закладала. Працюємо далі: раз уже ми взялися за цю історію, то налякаємо й розчавимо читачів до кінця.☺️✨️
Анотація дуже цікава ❤️ Бажаю Вам успіхів з книгою та море натхнення ❣️
Адріан Анжелворд, Щиро Дякую ✨❤️
То Айві застала Севіну на гарячому) ох і пройда, чує моє серце. Але Севіна молодчинка, дала з першого разу зрозуміти хто є хто!
Тая Бровська, Звісно Тая так і треба з тими хто постійно пхає ніс туди куди не треба!!! Що то за фігня, коли Міра у себе дома наче у гостях! Кожна....профуріна слідкує!!!
Ну Френк у нас виявляється реаліст))))
вважає, що дивиться на світ реальним поглядом)))
але при цьому навіть не усвідомлює, наскільки це однобоко)))
ну хай, він має право на свою думку, а Олівер має свою))
це вічне питання - чи є любов, чи є тільки розрахунок))
можна розмовляти на цю тему і сперечатися цілу вічність, і будуть праві і ті і інші))
є любов а є і розрахунок)
не може існувати любові без якихось обов'язків, але не може існувати і розрахунок без любові, бо інакше усе триматиметься на голому ринкові))
Але я вважаю, що любов і обов'язок - вони йдуть поруч))
тому що людина яка любить, вона усвідомлює те, що несе відповідальність за ці стосунки, за людину з якою вона разом)))
Ну і взагалі, дорослі люди - вони це розуміють)))
А любов у всьому цьому - це кермо))
любов - це руль цього корабля, під назвою "стосунки"))
Якщо керує Любов, то все інше піде як по маслу))
тому у цьому плані Френкові слід повчитися у Олівера)))
Анжеліка Вереск, Вітаємо Вас Пані Анжеліка! Оце Ви який розгорнутий коментар зробили))) По полицях все розклали! Так змістовно проаналізували основи філософіі Френка та Олівера. Та знайшли недоліки в кожній) Шикарно) Звісно ми всі розуміємо, що все не так просто і поверхнево, як воно озвучується на словах. Весь філософський ряд якого дотримуються Олівер та Френк є лише наслідком подій їхніх життів. За кожним з цих поглядів в глибині ховаються купа сумнівів та переосмислень, але головний вектор філософії залишається не змінним, тому щокожному з них легше так сприймати оточуючий світ...Ну Оліверу точно..А от Френк...НУ то вже згодом)))
7.8 Ого… оце так стосунки з мамою… Дуже шкода і болить за Міру(((
Господи… "…частіше від любові". Міра думками так легко до цього ставиться, що в мене аж мурахи пішли, а серце стиснулося. Сподіваюся, що вона не очікує того ж для себе…
І ні, це не дурість. Більше того, дуже часто підтримку й розуміння можна отримати саме від чужої людини, а не від найріднішої…
Ухххх!!! Ну і напруження в цьому діалозі між Мірою та Ірвінгом. Дуже цікаво дізнатися, що ж саме в тих паперах!
А ще… до речі, я щиро здивована, що він так любить доньку. Але трохи хвилююся, щоб це не було лише доти, доки вона маленька і мила. Бо часто потім, коли донька виростає, такі чоловіки починають контролювати все, вважаючи її власністю. Сподіваюся, що тут не так.
Mary J, Пані Мері) Вітаємо) Ви як завжи так глибоко та емпатійно бачите всю ситуацію...Мабуть це Ваш дар повною мірою емпатійно відчути ситуацію! А щодо підтимки"чужої" людини..Тут справа так, як я вважаю, якщо ти вже щось прийняв від так званої "чужої" людини, і це відгукнулось, то насправді та людина не "чужа"))) а так саме рідна, просто довго відшукувалась))) Щодо паперів - БУДЕ ЦІКАВО) Щодо того КончІрвінга...Нічого краще говорити не буду)))
7.7. Ооо)) Дуже круто, що Міра вирішила провчити Лілі))
У її світі інакше не можна. А такі люди завжди люблять підслуховувати, а потім ще й розносити чутки.
Гммм… дуже цікаво, що звільнення служниць треба обговорювати з Ірвінгом… До речі, я чомусь ще багато розділів тому подумала, що він або спить з Айві, або вона цього дуже добивається.
Тому я не здивуюсь, якщо це так.
Mary J, Лілі та Айві ... Це яскравий приклад того, як люди з одного соціального класу торкаючись розкоші по дотичній, можно сказати втрачають розум. Здоровий глузд. Вони мимоволі втягуються у потік життя заможніх людей і вже через певний час починають вважати себе часткою цього потоку.. Хоча по суті своїй вони є лише сторонніми спостерігачами. Це страшна пастка у якій можно наробити багато дурниць, а вихід з цієї пастки ніколи не буває безболісними або без втрат...І спати у цьому випадку це не найстрашніша з помилок!
7.10) Побачивши оновлення, одразу відкрила книгу! Психологічно жорсткий розділ. Жити з Ірвінгом – це якесь справжнє катування, і у Міри має бути дуже сильна мотивація для цього. Звісно, малеча, але ж... Можливо, Міра справді любить ці виклики та випробування для свого характеру. Проте, ця ситуація могла завершитися для неї набагато гірше.
Белла Ісфрелла, Вітаю Вас Пані Белла) Я озвучу свій погляд на суть речей. Я бачу ситуацію таким , чином , що все що йде у житті Міри це наслідки! Звісно у цих наслідках вона приймає виклики ціх наслідків. Звісно, щоб здолати ці виклики їй доводиться намагатись бути сильнішою за ці виклики і коли вона їх долає, звісно їй це подобається! Гадаю кожному подобається перемога.Але ж суть га справді у іншому... Першопричина тих наслідків у тому, що Міра від природи занадто добра і сподівалася, що їй буде відплата тою "монетою", а як показало життя решту їй віддавали лускою від порожніх горіхів. Гадаю кожен був би.. не дуже радий такому "грошообігу" вже перебуваючи у відносинах. Ну от і доводиться при можливості отримувати сатисфакцію на своїх умовах!
Від мене вподобайка і побажання успіху.
Єва Ромік, Дякуємо Вам Пані))) Щиро Дякуємо)))
7.1
Ох, Ірвінге, здається, тобі не варто було загадками відповідати. Тепер в грі жінка, а вони, повір, можуть більше рукастого чоловіка ;))
Дякую за цікаві розділи❤️
Маргарита Сухина, ❤️❤️❤️
Однозначно, схоже сімейне життя Олівера невдале, і склалося на найкращим чином))))
таке роздратування при погляді на ім'я на екрані, та звук голосу)))
але все ж таки я не схвалюю таке)))
я за сімейний інститут)))
якщо все так погано, чому не розлучитися?)))
Якби там не було, але це життя)))
Але не дивлячись на історію, хочеться ще відмітити майстерність автора,
який так яскраво та соковито описує емоції)))
Уявляєш себе на місці героя, і прямо відчуваєш усі ці нотки його настрою)))
Це треба мати талант, щоб герої викликали реакцію)))
Анжеліка Вереск, Абсолютно невдале "сімейне" життя у Олівера. То не життя і ланцюг.Якби Олівер міг без прямої шкоди для себе розірвати ті ланцюги, це було б зроблено дууууже давно. Олівер теж як ніхто інший за справжній інститут сім'ї, а не за цирк, що прикриваєтеся сім'єю , щоб отримати статус , забезпечення та захист! Але у відповідь на таке і Олівер вигадав як... помститися. Але то вже далі по сюжету. А щодо автора - то він просто відобразив емоціі так як би їх відчула людина з певним характером у подібній ситуації.Дякуємо Вам за Ваші глибокі змістовні коментарі, Пані Анжеліка! Нам Дуже вони до душі))))
6.6 Уявляю його шок ))))
Тая Бровська, Ну...так))) Трішки був мабуть здивований)
Ого які епічні сцени пише у своєму романі Олівер Арден))))
Таке враження, ніби все, що він пише, він відчуває або радше я би сказала переносить, моменти зі свого життя у безсмертну алегорію)))
таке епічне фентезі я би почитала)))
А якщо серйозно, коли я дійшла до моменту зі сном про дівчину, я дещо згадала)))
деякі чоловіки казали мені, що іноді деяким представникам сильної статі, сниться якась дівчина, яка є уособленням певного ідеалу та певних бажань)))
Вони ніколи не бачили цю дівчину в житті і здається що вона існує тільки уві сні)))
але вони починають марити нею і бажати зустрітися із нею у реальному житті)))
що вони віддали б усе, аби бути разом із нею)))
Мені здається в Олівера та ж сама ситуація)))
Отож я йому не заздрю)))
Хіба, якщо Ця дівчина є нашою головною героїнею) його янголом))
Анжеліка Вереск, Вітаю Вас Шановна Пані Анжеліка...Як би так описати відчуття після Вашого коментаря...От коли описуєш перса, то ніби всеж зрозуміло. Його емоційний ряд і все таке... А от свої власні виявляється зовсім інша справа. Всю ту багато шарову важливість Ваших слів якось не впишеш словами...Не знаю...РАДИЙ,ЩАСЛИВИЙ, ВЫРАЖЕНИЙ та помножити це на ..10? ВИ НАВІТЬ НЕ УЯВЛЯЄТЕ НАСКІЛЬКИ Є ВАЖЛИВИМ ЦЕЙ , САМЕ ЦЕЙ КОМЕНТАР!!!!!!!!! ВИ НАЧЕ ОРАКУЛ, що говорить тільки Істину! Може Ви і не збирались нічого НАД особливого говорити...Ви просто поділились тим що згадали...АЛЕ ВИ НЕ УЯВЛЯЄТЕ ЯК ЦІ ВАШІ СПОГАДИ ВИЯВИЛИСЯ НАДВАЖЛИВИМИ!!!!!!! Не можу тут пояснити, але для ...Ну то не просто слова у Коментарі , то , скажімо так ПРЯМЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ УСЬОГО, РОЗУМІЄТЕ УСЬОГО що Є ВАЖЛИВИМ весь цей Час!!!! ДЯКУЄМО ВАМ!!!!!!
Ой який жах!!(((
щойно прочитала другий розділ, у якому наша героїня розповідає сон-казку зі свого дитинства((((
так шкода її, бідна((((
Уявляю, який це залишило слід на все її життя(((
я не знаю хіба, що з психологом це пропрацьовувати((((
такі події накладають свій відбиток на усю особистість(((
мені так хочеться, щоб вона забула увесь той жах, і стала щасливою(((
дуже шкода ту маленьку дівчинку(((
Анжеліка Вереск, Можливо хтось інший зміг би розповісти так як воно було насправді...точніше і ми так бажали спочатку...Але вважаю, що через казку все було і зрозуміло і не такий мерзенний відтінок реальності опис залишить. Гадаю психолог не потрібен, але й забувати про те, якими монстрами можуть бути люди забувати не слід. Згоден, маленьку дівчинку шкода, а от доросла дівчинка вже "занотувала" собі урок на все життя. Дякую, що так глибоко відчули події минулого, бо в подальшому це більш розгорнуто надасть розуміння тому як Міра дивиться на навколишній світ.
Прочитала перший розділ вашої книги)))
відразу сподобалося як сильно передаються автором емоції жінки,
яка попри біль намагається жити а не існувати)).
Яка відчуває себе, яка знайшла спосіб виплеснути свій біль назовні,
і проявити у цьому свою силу.
Чому ж Олівер здався їй трохи божевільним?
Вони так довго існували лише в онлайн форматі,
що ця зустріч могла б і не відбутися)
але вона відбулася, і героїня побачила у погляді чоловіка щось більше, ніж зовнішня симпатія))
Анжеліка Вереск, Дякую вам щиро за такі слова. ❤️✨ Рада, що ви відчули Мірину силу й той біль, який вона ховає за спокоєм. А Олівер… він справді трохи «божевільний» у своєму захопленні нею, і саме це робить їхню зустріч такою живою. Далі між ними буде ще цікавіше.
7.9) Майстерно описана сцена взаємин між чоловіком, дружиною та служницею. Напруга, а також правда, яка лише більше компрометує… Бажання перемогти у грі, правила якої вже всім відомі. З нетерпінням чекаю, як історія розвиватиметься далі.
Белла Ісфрелла, Дякую вам за такий уважний погляд на сцену. Рада, що вам цікаво спостерігати, як ця «гра» розвиватиметься далі.❤️✨️
6.2-6.5
Мені сподобалося Пабло-Сантьябло – сильний мат. ))))
А взагалі розділи чіткі: їхав чувак у пекло до чорта, якого мав би боятися, а воно чогось не боялося ;) І як так?)))
Адріан Анжелворд, ☺️❤️❤️❤️
6 - 6.1
Оце ж вона засіла у його голові!)
І
Оце ж він настрочив їй повідомлення... Відчув так відчув❤️
Тая Бровська, Вона насправді засіла в його голові, задовго до того як він побачив ЇЇ на екрані плазми))) От тільки до того ,як побачив не знав, що це сама Вона! Та Єдина))) Тепер ЗНАЄ))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати