17 871
Історія, яка написана (не) нами. Частина Перша. 18+
Повний текст ·
157 стор.
Анотація до книги "Історія, яка написана (не) нами. Частина Перша."
Вона живе поруч із владою й давно знає її справжнє обличчя. Не красиве: холодне, цинічне, таке, що ламає мовчки. У її домі рішення приймають не серцем, а впливом, і кожен крок контролюється сильнішими.
Він — Олівер Арден. Чоловік, який не просить дозволу. Він сам визначає межі, сам карає, сам вирішує, кому жити спокійно, а кому — ні. Його влада не в посадах, а в страху й точності удару.
Їхній зв'язок виникає через текст. Він читає її і впізнає рівну собі. І тоді влада перестає бути фоном. Вона стає пристрастю, небезпекою і грою, де переможець може втратити все.
Він — Олівер Арден. Чоловік, який не просить дозволу. Він сам визначає межі, сам карає, сам вирішує, кому жити спокійно, а кому — ні. Його влада не в посадах, а в страху й точності удару.
Їхній зв'язок виникає через текст. Він читає її і впізнає рівну собі. І тоді влада перестає бути фоном. Вона стає пристрастю, небезпекою і грою, де переможець може втратити все.
“Вони різні, як два полюси, що ніколи не зійдуться, але не цього разу! Він легко перетинає межі закону. Вона - ховає свій біль. Й обидва шукають свою мрію. Які межі доведеться перетнути їм обом, щоб знайти? ”
Зміст книги: 88 глав
311 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаємо вас, дорогі читачі!✨️
Нам буде дуже тепло і радісно читати ваші коментарі та думки — для нас це справді важливо й надихає рухатися далі, писати ще і вкладати в історію всю душу.
Щиро дякуємо кожному, хто читає, підтримує і ділиться своїми враженнями.❤️
7.8) І знову я не знайшла відповіді... Що ж то були за документи і чому вони загрожують життю Міри? З нетерпінням чекаю оновлення, щоб дізнатися!))
Белла Ісфрелла, ДЯКУЄМО Вам Пані, Белла))) Так) Поки документи залишаються інтригою,але цей ШИКАРНИЙ розділ так СМАЧНО подовжує поглиблювати нас у світ Міри, та характери персонажів)))
7.6..) Оце так сцена! Чесно кажучи, не очікувала такого від Міри. З іншого боку, у її світі тільки так і треба. Ти мусиш бути або тією, хто тисне гарненькою туфелькою, або тією, чию руку шпилькою притискають до підлоги. Характер розкрився чудово. Ось це той самий момент, коли поруч яскраво уявляється Олівер. Адже недостатньо бути гарненькою квіточкою — треба ще мати гострі шипи та довгий стебель. Гарна, провокуюча сцена. Я задоволена.)))
Маргарита Сухина, А Олівер уявляє Міру поруч завжди)))
Я б не здивувалася, якби Ірвінг ходив наліво. Тим паче, очевидно, що Айві дозволяє собі більше, ніж належить.
Белла Ісфрелла, Айві ще та...юла. А Ірвінг .... йому потрібно підсгажувати свій егоценрізм!!!
7.6. ОМГ) Це було дуже hoooot)) Міра просто добіса неймовірна) Розділ вийшов, як сцена з кіно)) Я кричала: “Так їй, давай ще!” — і було ще)))
А ще мені подобається, як вона розкрилася в цьому розділі) Омг, вони з Олівером ідеально підходять одне одному) Він діє емоційно, вона — зважено, але як же схоже)))
Дякую за розділ ❤️
Mary J, ПАНІ МЕРІ!!!! Ну як же ГАРНО Ви це все відчуваєте)))) У цьому розділі Видно, ЯКА Міра ПРЕКРАСНА квіточка... Але квіточка з шипами!!!!( смайлик чортенятки). Вся ніжність, доброта та піклування лише для особливих, близьких людей! Всі інші -мотлох! Особливо, якщо вони самі день-у-день це доводять. Бачите, як цікаво співпало))) Вона навчилась бути такою. Талант і жорстокість приєдналися в ній в єдине ціле...І те саме відбувається з Олівером))) Навіть на такому рівні, рівні байдужості до болю мотлоху Вони схожі))) Але... Поки Міра ще не здогадується про це)))
7.5) Ось і дочекалася. Світ Міри потроху зіштовхується зі світом Олівера, і лише так це можна назвати. Поки що це лише літературні суперечки, в яких вони опинилися по один бік барикад.
У мене вже є припущення, що стане спусковим механізмом між ними. Вже хочеться дізнатися, чи маю я рацію. Чекаю оновлення!)))
Белла Ісфрелла, Насправді суміщення світів на початку стосунків через літери, то може бути більш глибшим, ніж зчитування візуальної інформаціі з фізичного стану людини.Так видно поверхову, рефлекторну дію гнів, радість, сум , сміх.Люди рокам можуть бачити один одного дня, жити разом, а потім поговорити і зрозуміти, що вони чужі один одному. Зіткнення через літери дає доступ до більш глибших шарів особистості, до яких фізична складова додається, а не навпаки. До того ж Олівер і реальний фізичний світ теж вважає одним з світів, який він створює,як і фантастичні літературні. Тільки замість літер дії, вчинки, слова , а так в принципі різниця не дуже велика)
7.4) Поринути у спогади Міри варто лише для того, щоб краще зрозуміти її мотиви та те, що привело її до саме такого моменту життя.
Нарешті я отримала відповідь на питання, яке виникало в мене щоразу, коли розділ належав Мірі: Як вона стала дружиною Ірвінга?
Невдала історія першого кохання затягла Міру в ще більшу прірву: спочатку це були ілюзії, а потім — жахлива реальність, яка впала їй на голову, коли прийшло перше розуміння, з ким Міра розділила життя. Але саме такий ланцюг подій у її житті й зробив її такою, якою вона стала.
Процес читання цікавий, адже персонажі поступово розкривають свою багатогранність. Передчуття змушує мене одразу перейти до наступного розділу, щоб з'ясувати, що ж там далі))
Белла Ісфрелла, Насправді, вважаю, що шлях Міри відбувся саме таким чином, тому, що вона з самого дитинства не наважувалася прийняти саму себе.Була вона і темрява, яка нібито роз'їдала її з середини. Вона намагалась через загально людські, жіночі поняття, нача зброєю здолати цю темряву. Розуміння вчинків чоловіків, розуміння важкої жіночою долі, вибір не залишитися в злиднях,ціною власних сліз... А потім поступово їй прийшло усвідомлення , що та "страшна" темрява насправді такий самий інструмент,як у Олівера погані вчинки, завдяки якому насправді можно намагатись себе захистити. Ось у чому глибинна схожість Олівера та Міри
Яка ж невчасно ця Айві! Я знала, що десь вона встромить свого носа! Але Міра навчилася жити у світі, де варто вже не захищатися, а «нападати першою». Розмова відбулась напруженою, але я раділа, що вона поставила її на місце, ніби це була й моя маленька перемога)))
Белла Ісфрелла, Взагалі скажу Пані, що і Айві теж ще одна з "заблудших" душ,яка як і Ірвінг знаходиться в полоні власних, хибних переконань, де всі вороги а вона змушена з ними боротися , щоб вижити. І так само як і Ірвінг постійно знаходить підтвердження, своїм хибним думкам.Взагалі, якщо уважно проаналізувати сюжет книги, то всі персонажі знаходяться постійній тумані хибних переконань і ідей, чим поганять собі і оточуючим життя. Справжня драма полягає у тому, що люди в яких є здатність змінювати і себе, і відношення і навколишнє в гарну сторону, навпаки все глибше і глибше занурюється у морок власного хибного погляду речей.Історія про те, як звичайні люди навмисно гасять в собі світло, переконавши себе у вірності цього шляху.Тут не має справжніх однозначних поганців та антогоністів...окрім Олівера...і Міри... Олівер є антагоністом, по відношенню до усіх, бо якіб обставини не складались, його жорстокі переконання такті ведуть його в перед, і він це добре усвідомлює. А Міра...це сяюче серце.. яке щільно огорнуто темрявою,яке так само летить вперед, навіть якщо від цього будуть страждати навколишні.Серце,яке крізь темряву один Олівер бачить
На які хитрощі доводиться йти дружині, коли живеш з таким, як Ірвінг! Але ж колись вони кохали одне одного, з чогось ця невесела їхня історія починалася? Читаю далі, що ж вона могла знайти в його кабінеті??
Белла Ісфрелла, Ну звісно Пані кохали.Коли жінка у відчаї, а їй простягають руку допомоги, освітлюють темряву, то не може тендітне жіноче серце ставиться до цього з байдужістю. Тут біда вже в самому Ірвінгу. Десь його не оцінили, там з ним не погодились, тут була суперечка, і все! Якщо і було у Ірвінга щось щире, то він все позамикав на сто замків , або взагали викинув з себе і веде себе вже як з ворогами, хочу по суті саме він сам собі і є гірший з ворогів. От з такою психологією так і починається і закінчується , назавжди історія кохання.
«Високої моральності» від Ірвінга я й не чекала, але, здається, чим більше розвивається сюжет, тим нижче він падає. Цікаво, що ж насправді він приховує від Міри?
Белла Ісфрелла, Щодо Ірвінга , в мене теж є певна думка. Саме головне, що сам Ірвінг не вважає, що робить, щось дійсно погане. Він використовує загально прийняті "інструменти"( алко, драгс) для релаксації своєї психіки, навіть якщо вони шкодять здоров'ю. Але його велика вада в тому, що він помічає, наскільки складно тільки йому. І коли цього не помічають інші, то для нього це стає дуже болючим аспектом. Він ставить собі "галочку" - ворог! І це вже не важливо хто не помітив його складності життя, Міра, батьки, друзі - всі стають для нього ворогами і відповідно він починає так само ставитись до них ,як до ворогів. На привеликий жаль він засліплений лише власним станом, і це ж звісно руйнує і його самого і відношення з оточуючими.
7. ) Цей момент не стільки про "темну таємницю Міри", скільки про глибинне розуміння її внутрішнього світу та її життєвої необхідності у взаємному енергообміні, читач-письменник. Усе залежить від фокусу: в парі влучних фраз стає зрозуміло, наскільки незамінним є цей світ для неї. Цей розділ, на мою думку, зачепить авторів розкриттям такого цікавого аспекту нашої праці. А ще я вважаю цей момент актом самовідвертості — в першу чергу, перед самою собою. Це лише підтверджує, що Міра є справді глибоким персонажем.
І тут я вбачаю паралель з Олівером і його пристрастю писати та створювати світ на папері.
Белла Ісфрелла, Всеж таки,Пані ця Ваша здатність торкатися змісту на глибинно емпатійному рівні нас дуже вражає. Вдячні Вам за це) Щодо темної частини буття Міри вважаю, що це насправді внутрішнє самосприйняття , аніж об'єктивна реальність. Воно йде лише від порівняння тої Міри яка є і якаб Міра могла бути. Але насправді...Якби вона була б тою, Мірою яка є в уяві, то була б та, уявна Міра справжньою? Вважаю, що ні) В тому й уся річ, що уявне -це завжди одні "плюси", а реальність - це завжди контраст, боротьба , програши та перемоги своїм страхам, мінусам та темряві. Тому насправді реальна Міра, краще за уявну, бо є аналіз, усвідомлення та прагнення до ідеальної уявної Міри, яка є лише маяком) Тому і присутня само відвертість , бо реальна Міра це прагнення та живе, палаюче серце, яке просто опинилось в обставинах не зовсім для нього підходящих)
7.2. Мені так болить за Міру на початку розділу. Коли вона радіє, що він спить.... Це говорить більше, ніж будь-які слова.
Цікаво, що саме вона знайшла в кабінеті! А кінець розділу - то серцевий напад на місці. Хоч би то був не Ірвінг
Маргарита Сухина, ❤️❤️❤️
7.4. Навіть важко коментувати. Ви просто неймовірно описали думки й відчуття жінки, яка все це проходить. Бо так воно і є.
Фрази про зради, виправдання, що в нього просто важкий етап і т. д. — все це настільки життєво.
Дуже багато жінок потерпають від аб’юзивних стосунків і не бачать виходу. А враховуючи минуле героїні...
На реченні «недостатньо правильною» я здригнулася всім тілом. Сподіваюсь, що Міра вийде неушкодженою з цих стосунків. Хоча... вона вже надто багато відчула на собі в них.
Розділ просто неймовірний. На мільйон із десяти. Відчула його кожною клітинкою свого тіла.
Дякую!
Маргарита Сухина, І вам це неймовірно вдалося!!! Ви майстерно описали цю частину і передали, що відчуває жінка, проходячи через цей досвід ❤️
7.3. Бляяяяхааа. Ця сучка не краще, ніж якби до кабінету зайшов Ірвінг.
Міра... ОМГ! Яка жінка!!! Мені іспонує її характер) Я так пишалася нею. Вона дуже круто повела себе. Але все одно я тепер дуже хвилююсь за неї.
Бо цій стерві не довіряю...
Маргарита Сухина, Охх)) Це повністю ваша заслуга!) Так передати напруження, щоб в мене аж серце стало в момент, коли ця стерво зайшла в кабінет... Я читала так швидко, що, здається, мій зір впав на кілька відсотків, аж так хвилювалася за Міру.
7.5. Початок розділу й думки Міри про те, що ми часто плутаємо цінність із ціною… Абсолютно точно. І, на жаль, інколи помічаємо це надто пізно. Увесь цей фрагмент можна розбирати на цитати й записувати собі.
А ще, за всім цим, перестаєш жити. По-справжньому. Існуєш у якомусь просторі — вишуканому, неймовірному — але без відчуття життя, його повноти. Красива обгортка й відсутність цукерки всередині.
Маргарита Сухина, ❤️❤️❤️
Нарешті я повернулася до Олівера з Мірою! 6.1))
Він занурився в її блог так глибоко, ніби знав її краще, ніж ті, хто був поруч. Зрештою, вони не помічали того, що відкрилося йому.
«Твій біль був почутий».
Складалося враження, що він знайшов у ній відбиток самого себе. Можливо, це було те, що ледве жевріло в його душі, чого ніхто не бачив, або те, що він вже не бажав показувати світові.
Як чуттєво)))
Белла Ісфрелла, Як же приємно читати ваші слова.
Дякуємо, що повернулися до них — це завжди трохи як обійми для автора.❤️❤️❤️
Несподіваним став момент, коли сам мафіозний бос Пабло визнав в Олівері не лише втілення демона, а й талановитого письменника-фантаста. Це досить контрастний та неординарний момент: ворог бачив у ньому і жахливе чудовисько, і обдарованого митця.
Це розкриває в Олівері несподівану суміш якостей.
Белла Ісфрелла, Дякуємо вам велике.❤️✨️
У Олівера й справді є дві сторони — темна й творча. І навіть ворог інколи бачить у ньому більше, ніж близькі.
Щиро тішуся, що цей момент вам відгукнувся.
Так шкода Міру, адже на її шляху потрапляли не ті чоловіки, які були гідні бути з нею. Сподіваюся, що коли вона зустріне Олівера, то буде по-справжньому щаслива)
Вікторія), Ох, це так в яблучко.✨️
Міра справді все життя ніби йшла навпомацки, хапаючись за тих, хто не вмів тримати. І кожен такий "не той" трохи ламав, трохи гартував… ну, як це буває в житті, правда?
Дякуємо вам велике.❤️❤️❤️
7.5. ОМГ!) Момент про блог!)) Я буквально вчора знайшла його й перечитала весь)) аоаооа)))
Її думки про Олівера неймовірні, просто в саме серденько!
І, звичайно, позиція щодо помилок у творах мені дуже близька. Це, до речі, повертає нас до початку розділу — ми чомусь дуже часто цінуємо красиву обгортку, яка всередині порожня.
Можна прочитати ідеально відредаговану книгу, де не знайдеш жодної помилки, але вона буде пуста. А можна читати те, від чого серце буде зупинятися, запускатися, стискатися — і повертатися до цього знову, навіть якщо там трапляються якісь помилки.
Мені дуже сподобалося, як описано, якими різними були їхні коментарі — її холодними, а його гарячими. Це додає їм контрасту, але водночас і схожості.
Адріан Анжелворд, Звичайно знайшла)) Я не могла його не знайти, після того, як ви про нього згадали! Вчора години 3-4 просиділа, поки все перечитувала))) Той блог як повноцінна книга, я стільки емоцій отримала))) Адріане, ото ви вмієте заінтригувати, я пішла читати ваші "Дебати")))
7.5. Мені неймовірно сподобалася частина, де Міра описує, якою бачить себе у відображенні. Це дуже яскраво резонує з тим життям, у якому вона живе.
Момент, коли вона роздумує, чи не смішно так захоплюватися собою, наче чужою, — пробив діру в моєму серці.
Кожен, звичайно, бачить і аналізує текст по-своєму, і я не знаю, чи закладали ви цей сенс, чи це щось особисто про мене. Але це трохи (трохи!) схоже на дисоціацію. Люди, які опиняються в складних життєвих ситуаціях, можуть так реагувати, щоб захистити себе.
Але, можливо, це просто мені так відгукнулося.
Адріан Анжелворд, Ооо, Міра точно не скорена! Видно, що багато в неї в житті відбувалося і зараз по сюжету відбувається....*намагається підібрати не лайливе слово*....
Але вона точно з тих, хто може битися до останнього подиху, а потім, якщо треба, ще і повернутися привидом і продовжити битися. Проте!!!! Я сподіваюсь, що далі по сюжету, де вона нарешті буде з Олівером їй не доведеться це робити) І судячи з тих спойлерів, які я знаю - саме так і сталося ♥️
оаоаоаоао!)) Новий розділ!)) Біжу читати ❤️
Mary J, Просимо Пані, Просимо))) Переглядайте, вражайтесь, почувайте себе як вдома)))
Життя Олівера – не для боягузів та слабкодухих. А цей Пабло? Ніякого самоконтролю! Сама жорстокість і чиста психопатія.
Проте сцена «примирення» – з вибухами та пістолетом біля скроні – була просто неймовірно переконливою.
Адріан Анжелворд, Не вірю, що такого внутрішнього демона можна стримати. Якщо він проявив себе одного разу, то це обов'язково повториться. А якщо додати сюди ще й божевільне кохання, то це станеться значно швидше.
Фото-візуали просто неймовірні!! Особливо мене зачарувала візуалізація Міри... така загадкова, ніжна, просто неймовірна! А ще дуже сподобався візуал Олівера в масці до розділу з гранатами)) І.. ОМГ! Який красивий будинок ❤️❤️❤️
Mary J, Будемо намагатися Пані))) Бо подивилися Ми на це, і Нам самим це дуже і дуже сподобалось!
Цікаво, які таємниці в сім'ї Міри. І що ж такого вони могли зробити, що до них з'явилася поліція?
Вікторія), Міра довгий час була наче в полоні. Сподівання, бажання, суперечки, руйнація надій, усвідомлення, що нічого не змінеться в її житті, як би гарно воно не виглядало. А потім зївилась донька. І може спочатку вся увага на донечку і була...Але якраз бажання максимально захистити донечуку і потрохи розкрило очі Міри, що в тому світі в якому вона живе не тільки присутній невдалий шлюб...а дещо страшніше та таємніше, ніж вона могла собі уявити...
5.5. ))) ОМГ)) Олівер!)) Це дуже неочікувано) На моменті де він відповів на питання "Мабуть, так, але.." паххапах) Так, знаю, сцена неоднозначна, але це неймовірна історія))
Адріан Анжелворд, ❤️❤️❤️
Іентригуюче закінчення глави) Цікаво які будуть подальші дії Міри
Леді АІ, Як би так вірно сказати, щоб не кинути спойлер?...ВАЖЛИВІ подальші діі будуть у Міри))) Важливі доленості)
Який же наш Олівер багатогранний) І диявол, і письменник)))
Леді АІ, ахаха))) Саме так! ...Диявольський письменник)))
Олівер Дьяволі..Тепер так його називатиму) Аж не віриться що Олівер настільки крутий!)))
Леді АІ, Вітаємо Вас))) Так Олівер зовсім не крутий) Ну просто в нього більше зневаги до біомотлоха ніж страху до нього)))
І як у такій брутальній душі знайшлося місце ще й для мрійника? Образ Олівера дедалі стає привабливішим. Важко не думати навипередки з його власними думками.
Хоча його відверта одержимість трохи лякає, закохатися у ту, яку жодного разу не бачив у реальності... У цьому є і божевілля, і романтика, і щось на межі. І за цим хочеться слідкувати! Неймовірні емоції, дякую!
Адріан Анжелворд, Чому ж, це досить гармонійно в ньому поєднується, якщо заглибитись у його натуру, якщо побачити його зсередини. Саме таким він і постає: чутливим та небайдужим. Адже, як на мене, якби він не сприймав світ та не віддзеркалював його, то і не було б того внутрішнього конфлікту, який змушує його своєрідним чином прибирати це "сміття". Люди, яким байдуже, й не реагуватимуть так на цей світ. Але не Олівер! У ньому надто багато всього, щоб ігнорувати, і надто багато пристрастей, які потрібно кудись направляти. Десь на такому рівні я його й бачу.
Олівер вражає своєю рішучістю і цілеспрямованістю. Жодних сумнівів: Бачу – хочу, моя!
Белла Ісфрелла, Саме так! Я б ще так сказав ! Побачив, в МИТЬ усвідомив з широко розплющеними очима, що саме Вона є Та Сама! І Все! Назад дороги не має! Або вперед, або у безодню)))
Це просто неймовірний, шикарний перехід! Як вдалося пов'язати настільки відверту сцену з абсолютно випадковим відкриттям про жінку мрії? ))
Белла Ісфрелла, Ой Пані ))) Ну як же приємно, що Вам цей перехід прийшовся до смаку! Саме таким контрастним моментом Ми бажали показати, що якраз у нікчемний буденності можно випадково віднайти Діамант! Тобто ЇЇ!
6.1. я ридаю над коментарем Олівера до блогу... мені більше нічого додати
1000000/5
Адріан Анжелворд, Це неймовірно!)) я дуже рада, що у них все добре ❤️❤️❤️
Дякую ✨ бажаю вам ще більше натхнення, щоб писати далі ❤️
ооо, який крутий 5.13)) Ви неймовірно описали його емоції, коли він побачив її фото)
Ну і звісно, кінець розділу у стилі Олівера)) Його рішучість, те, що йому абсолютно все одно чи вона заміжня чи ні))
Mary J, Так!!! Йому зовсім байдуже заміжня вона, чи є дитина!Вона його Любов Життя! Так! Емоції справжні)
4 рази за стільки років?? ОМГ(((
Мені дуже шкода, що кохана Олівера померла... Це дуже боляче, хочеться його обійняти і просто побути поруч..
Френк цікавиц персонаж, поки викликав у мене неоднозначні емоції.. Може, він і справді нормальний друг, але з дивиною. Але поки що я його у чомусь підозрюю... Не знаю, в чому саме..
Олівер самотній, і хоч він і наче прагне побути один... мені здається, що він не самотності бажає, а тиші. А це різні речі
Mary J, Скажімо так, от якраз через те , що Олівер був молодий та дурний, та через те, що віра кохання вмерла в його серці, як він вважав на той період, тому він і потрапив до павутиння своєї поточної супруги! А Френк.. Ну почитаєте потім, ще за цього друга)))
Тільки почата читати.. Думка героїні "Найбільша зрада - це байдужість" дуже відгукнулася.
Перший розділ дуже цікавий)) Цікаво, чи може зі знайомства в інтернеті вийти кохання.
Як на мене, дуже часто абсолютно незнайома людина може підтримати і відчути навіть краще, ніж давно близька.
Mary J, Приєднаюсь до Шановної Леді Маргарити! Ви неймовірні!
5.11. Бідний Олівер) Навіть щоб порнушку підібрати підходящу треба стільки часу витратити)) хахаха))
І що то за така "коротка" порнушка на аж 40 хвилин)))
Mary J, (задумливий смайлик)...ну коротка, бо тож треба сюжет відчути...емоціі героїв... героїнь... їхні сподівання, бажання та невідворотність долі.. Всеж таки сюжет трішки драматичний! двум героїнями не вдалось уникнути...такого повороту.. і вони повною мірою відчули на( в) собі жорстоку, довгу реальність))...три жорсткі реальності... Тому це "коротка". А Оліверу потрібно завжди все відчути і зрозуміти аж до самої кульмінації. Тому для такої драматичної події , це ще "коротка" сценка( один усміхнений янголятко + три усміхнених чортенятки)
Ахах)) В уяві Олівера "стати добрішим" означає проколоти шини і не ламати пальців))
Ой, я не можу — мені до болю подобається цей герой!))
І... так як ми вже знаємо, що вони зустрінуть одне одного… мені було так тремтливо читати про його надію на доленосну випадковість, коли він думає, де опублікувати свій роман.
Розділ просто неймовірний — на 6 із 5! Дуже дякую ♥️
Mary J, От не знаю...Пані))) Ну, що сказати... Неймовірний говорите? Ну так і це все з життя взяте))) на 90%
Ще забула додати, сорі за спам) Але зараз раптом загадала)
Мене дуже зацікавив той факт, що 1) Книга Олівера завершилась дуже тепло і чуттєво. 2) Він не спить з жінками, хоча має можливості отримати задоволення, бо вірить в кохання...
Це з одного боку неймовірно резонує з його характером, а з іншого.. Боже, це дуже багатогранний герой! Його хочеться дослідити з усіх сторін
Mary J, Ну а що ж тут зробиш, Пані)) Якщо Олівер такий Король Рудвоб( читайте навпаки) От вірить він всеж таки в справжне кохання, по долі яке. Хоч і давно вже думав, що таке кохання лише мрія) І дійсно, може спати з ким завгодно, навіть з тою Амандою...Але ну то ж "не смачно" , ну дуже "не смачно" лягати разом не з коханням свого життя))) Йому замало просто хтивої втіхи) Можно, але не "смачно" От такий у Нас Олівер)
Цікаво, що такого зробив Олівер, через що не може покинути дружину? Вже не терпиться побачити першу зустріч з Мірою)
Вікторія), Зробив, Пані Вікторія...Зробив головну дурницю у своєму житті - з молоду зв'язався через дурість з тою Амандою, бо хоч і без гальмів, але все дурень вірив, що його можуть просто кохати...А як хотів піти...То і дізнався , що на гачку! Не гачок його помилка, а юнацька довірливість. От тепер він і "вигрібає на горіхи" стільки років)))
апхпахахп)) Я почала розділ 5.8)) опис "ідеального" дня від героя просто неймовірний)) Господи)) Це так смішно, що я перечитала 2 рази))
Але, звичайно, одночасно з цим дуже сумно, що у Олівера саме таке уявлення про ідеальний день.
Mary J, Ну...що можно сказати, Пані))) Якщо у розумінні Олівера його оточує біосміття та жертви вчинків цього біосміття , то звісно саме так і виглядає ГАРНИЙ день)))
5.6 і 5.7 читала на одному диханні.. Ні, я серйозно, в мене аж легені запекло.
ГосподиБоже, хотілося влізти в екран до Олівера і допомогти йому забити цих сволот!!!!
*по квартирі лунає груба лайка*
Я просто ненавиджу людей, які кривдять беззахисних тварин. Мене половину 5.7 трусило просто
Mary J, Ця сцена настільки чіпляє, бо взята з реального життя... Художньо змінена, але взята з реальності.Але не переживайте) Як і у книзі, так і к житті мерзотство було ГІДНО покарано))) ( 3 смайли чортенятки)
Розділ 5.3 дуже інтригує... мені навіть страшно читати далі, бо я дуже хвилююсь, що ж то за події, які змінили героя..
Mary J, Судячи з того, що я знаю Олівера з середини... Гадаю ті події не стільки змінили, скільки зняли кайдани з Олівера...
Якби мій чоловік ось так "попросив" сніданок — отримав би пательнею по пиці. А якби назвав мої книги "писульками" — ще б не встиг договорити, як його речі вже летіли б з вікна разом з ним))
Сподіваюся, що врешті-решт героїня знайде справжнє кохання і достойного чоловіка.
Mary J, Ахах, о це коментар просто чудовий.❤️✨️
Після таких "сніданків" іноді хочеться не готувати, а кидати тарілки!)))
5.2. Я також гарчала від задоволення поки читала) апххап)
Якщо серйозно, то в розділі піднята дуже важлива тема.. І мені насправді імпонує жорстокість Олівера тут.
Звичайно, можна довго сперечатись про те, чи можна відповідати насиллям на насилля.. Але я тут застрягну на кілька годин, поки буду розписувати всі так чи ні. Проте, будьте певні, в своїй голові я все це обдумаю
Mary J, О, цей коментар — золото.☺️
Так, тут якраз той момент, коли Олівер діє не як "хороший хлопець", а як людина, що більше не витримує безкарності.
3.3 Дуже цікаві відносини у Олівера з дружиною))) Сподіваюсь, потім розкриється більш детально)
Окремий респект за "Вічна памʼять"))) Як ніколи демонструє почуття героя)))хпаахп))
Мені дуже імпонує Олівер, як герой)
Mary J, "Вічна пам’ять" — це чистий Олівер, у всій своїй саркастичній красі.)))
Цікаво, що у головних гг однаково погані стосунки з чоловіком/дружиною)) Обидва автори) Як на мене, у них ну дуууже багато схожого)
Mary J, Точно підмічено.)))
Вони й справді надто схожі, тому й тягне одне до одного, навіть коли не можна.✨️✨️✨️
апххпахпахпа))) Я тільки почала 3.1)) На фразі "сам читаю - сам кінчаю" вдавилась гречкою)))
Mary J, Ахах.)))
Олівер, звісно, майстер вибивати з рівноваги.☺️✨️
Дуже цікава думка відносно того, що люди покалічені власними травмами... Так воно і є. Але мені здається, що це може навпаки допомогти знайти людину, яка буде як ніхто тебе розуміти і зможе підтримати. Відчути твій біль і, можливо, такі люди допомагають одне одному зцілитися
Mary J, Цілком згодна з вами. Іноді саме ті, хто сам пройшов через біль, найкраще вміють лікувати чужий. У цьому й сенс історії: дві зламані душі, які не шукають порятунку, але стають ним одна для одної. Дякую вам за такий глибокий коментар.❤️✨️
Не знаю, що цей факт про мене каже, але омг, у Олівера є кастет.. Автоматом додає позначку "hot" на героя))
Адріан Анжелворд, Пістолет - то дуже гаряче) але вміти користуватися кастетом.... омг... то не 18, а всі 118+
3.2 навіть важко коментувати...
Mary J, О ні, Пані))) Це ще не важка ситуація)))( сайлик янголятки) Це ще "квіточки")))
Я прям відчула цей біль Маріати, коли вона прощалася з ним... Час йшов, а вона все так і кохала! Кінець розділу порадував) Залишив після себе теплі відчуття)
Mary J, Так Пані) На це Ми і розраховуємо! Що після нестерпного суму, болю, відчаю, зневіри. Коли здається, що все втрачено, несподіванно з'являєтся полегшення і поєднання! НАЗАВЖДИ! Саме такий месендж закладений завуальовано у той маленький " фантастик")
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати