Андрій — успішний адвокат, який побудував кар'єру на вмінні ховати правду під шарами юридичних маніпуляцій. Повернувшись у рідне село Угроїди, щоб продати батьківську хату, він стикається з єдиним свідком, якого неможливо підкупити — старим колодязем на подвір'ї. Місцеві кажуть, що його вода «глибока не мірою, а пам'яттю», але Андрій вірить лише в факти та цифри.

Скрип іржавого ланцюга, що звучить як людський стогін • Око, що дивиться з безодні двадцятиметрової шахти • Смак мулу та заліза в кожному ковтку • Сльози, що вимивають спогади про цивілізацію • Текстура шкіри, яка стає дубовою корою • Вода, що тече зсередини скляних стін офісу • Неможливість вимовити жодного слова, окрім плескоту хвилі