Стежка вічності

Flybot · автор

Читати

Опис
Зміст книги
Коментарі · 3

Анотація до книги "Стежка вічності"

Машин часу так і не винайшли. Але серед мексиканських кактусів, на гранітній плиті, знайшлося щось набагато дивніше: Стежка вічності. Ступи на неї, і не відчуєш ні голоду, ні холоду, ні часу. А коли зійдеш, опинишся в іншому столітті, і першим питанням буде: «Який зараз рік?»

Герой оповідання вирішує дійти до самого кінця віків, туди, де, як йому здається, на нього чекають ліки від усіх хвороб, безсмертя і життя, яке неодмінно буде кращим. Тож він відкладає теперішнє на потім, як гроші під проценти. Але проценти скасовують.

Це іронічна й гірка фантастична притча про те, як легко проміняти кішку на теплих каменях, чужу каву на зупинці й хрускіт снігу на обіцянку «кращого життя» десь попереду.

сенс життя час кінець часів

Зміст книги: 3 глави

В дорогу

Подорож

Кінець стежки

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Руслан Баркалов

15.10.2026, 16:01:41

Вітаю з новинкою!)

Paul Gallard

15.10.2026, 15:43:37

Залишу свій коментар. Що сказати...цікаво, філософськи і емоційно дуже гарно прописано. Як для притчі - ніяких нарікань, зміст і посил автор передав чудово.
Єдине що, хочу трохи побути занудою. По-перше, от з точки зору логіки автора, мені не зовсім зрозуміло чи може людина зійти зі Стежки і потім повернутися на неї знову, чи є якісь обмеження? По-друге, кінцева локація - це вже "кінець-кінців Всесвіту" чи Стежка може вести і далі? Ну і на останок, не зовсім зрозуміло, враховуючи просто колосальну масу людей(вони ж мільярди років на ту Стежку ставали), де вони фізично там могли усі поміститися і головне - як вони там взагалі змогли прожити хоч пару хвилин(сонце згасло - температура на поверхні була б біля абсолютного нуля, темрява практично повна, атмосфера звичайно ж теж - тю-тю), ну і де ж там знаходилася "пояснювальна бригада", що одразу доступно і усім(мільярди років - як мінімум різні мови і діалекти) роз'яснювала за телепорти, відсутність енергії і головне - про те, що "понаїхавшим" тут зовсім не раді.
Якось так. Вибачайте за доколупування, але от реально цікаво.)