84
Анотація до книги "Стежка вічності"
Машин часу так і не винайшли. Але серед мексиканських кактусів, на гранітній плиті, знайшлося щось набагато дивніше: Стежка вічності. Ступи на неї, і не відчуєш ні голоду, ні холоду, ні часу. А коли зійдеш, опинишся в іншому столітті, і першим питанням буде: «Який зараз рік?»
Герой оповідання вирішує дійти до самого кінця віків, туди, де, як йому здається, на нього чекають ліки від усіх хвороб, безсмертя і життя, яке неодмінно буде кращим. Тож він відкладає теперішнє на потім, як гроші під проценти. Але проценти скасовують.
Це іронічна й гірка фантастична притча про те, як легко проміняти кішку на теплих каменях, чужу каву на зупинці й хрускіт снігу на обіцянку «кращого життя» десь попереду.
Герой оповідання вирішує дійти до самого кінця віків, туди, де, як йому здається, на нього чекають ліки від усіх хвороб, безсмертя і життя, яке неодмінно буде кращим. Тож він відкладає теперішнє на потім, як гроші під проценти. Але проценти скасовують.
Це іронічна й гірка фантастична притча про те, як легко проміняти кішку на теплих каменях, чужу каву на зупинці й хрускіт снігу на обіцянку «кращого життя» десь попереду.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт.
пишу зараз книжку яка систематизує питання інженерії по науковій фантастики для авторів,
https://booknet.ua/account/novels/view?id=459998
можливо у вас є якісь питання які б ви хотіли дослідити, планується ще декілька розділів і я можу включити їх в матеріал.
буду радий зворотному зв'язку :)
Залишу свій коментар. Що сказати...цікаво, філософськи і емоційно дуже гарно прописано. Як для притчі - ніяких нарікань, зміст і посил автор передав чудово.
Єдине що, хочу трохи побути занудою. По-перше, от з точки зору логіки автора, мені не зовсім зрозуміло чи може людина зійти зі Стежки і потім повернутися на неї знову, чи є якісь обмеження? По-друге, кінцева локація - це вже "кінець-кінців Всесвіту" чи Стежка може вести і далі? Ну і на останок, не зовсім зрозуміло, враховуючи просто колосальну масу людей(вони ж мільярди років на ту Стежку ставали), де вони фізично там могли усі поміститися і головне - як вони там взагалі змогли прожити хоч пару хвилин(сонце згасло - температура на поверхні була б біля абсолютного нуля, темрява практично повна, атмосфера звичайно ж теж - тю-тю), ну і де ж там знаходилася "пояснювальна бригада", що одразу доступно і усім(мільярди років - як мінімум різні мови і діалекти) роз'яснювала за телепорти, відсутність енергії і головне - про те, що "понаїхавшим" тут зовсім не раді.
Якось так. Вибачайте за доколупування, але от реально цікаво.)
Paul Gallard, Відповідав з мобільного і коментар зник. Перепрошую.
Зійти зі Стежки і повернутися людина може коли завгодно. Стежка обірвалась, коли енергії Сонця стало недостатньо. Це був період, коли Сонце згасло, але Земля ще тільки почала остигати. Людей на Землі було, насправді, не так вже і багато. Один подорожній за 3,5 хвилини - це трішки більше 400 людей на добу, 150 тисяч за рік.
Новачки з'являлись зі Стежки і відтісняли попередників далі, а ті в свою чергу, передавали новини в зворотню сторону, до Стежки. А проблема з мовами, на жаль, таки була. Добре, що майже всі знали базову англійську, це добряче виручало :-)
Вітаю з новинкою!)
Цікаво читать. Підписалася. Запрошую у гості на мою сторінку — сподіваюся, мої історії вам теж припадуть до душі))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати