1 067
“Дніпровський триптих”
Анотація до книги "Сіроочка"
Молода дніпрянка Марина знаходить старовинну скриньку у тунелях під своїм будинком. ЇЇ починають переслідувати містичні співпадіння. Спочатку до неї приходить незнайомець з головою крука, що вимагає віддати знахідку, потім у її сім'ї з'являється третя особа - дивний, примарний жіночий образ - красуня, що має незрозумілі наміри. Таємнича... Сіроочка.
...
Чи знайоме Вам відчуття, наче уві сні Ви повинні щось загубити чи знайти?
...
Чи знайоме Вам відчуття, наче уві сні Ви повинні щось загубити чи знайти?
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКоментар видалено
Одна з небагатьох робот, на якій відпочивають очі у плані граматичних, орфографічних та пунктуаційних помилок.
Атмосферна робота, хоча до сюжету лишається багато питань. Наприклад, хто саме був той крукоголовий незнайомець? Навіщо Сіроочка відбирала чужі життя? Живилася ними, як вампір? Вона з'явилася через знахідку Марини чи сама по собі існувала?
Наті ЛаБур, Вибачте, що зволікала з відповіддю. Дякую за комплімент! Я багато часу тоді присвятила саме коригуванню.
Якщо буквально, крукоголовий чоловік - дух, що приставлений до скриньки з монетами, охоронець. А чому саме він такий... Образ крука проходить через всі частини триптиху. Якщо згадувати про символи, крук - птах-передвісник, провідник, посередник між зримим та незримим. Саме тому він тут, не хороший і не поганий, просто виконує свою роботу.
Сіроочка це образ, натхненний легендою. А за легендою, перший власник будинку, одружений чоловік, одразу після продажу перших монет покохав якусь дівчину. Ким вона була, невідомо. Дружина його, дізнавшись про зраду, отруїлася, а дівчина зникла, вкравши всі його власні гроші, залишивши з самими монетами. Прокляті монети вже тоді треба було повернути, але в нього не було іншого варіанту, окрім як продовжувати продавати їх, погіршуючи своє становище. Тому я припустила, що за легендою ця "юна красуня" саме частина прокляття. В моєму оповіданні вона приходить саме як покарання за скоєне.
Від дрібниць: мене напружило, що дія відбувається 2012 року, а вулиці мають сучасні, постдекомунізаційні назви. Якщо загалом, то дійсно, є проблема з розумінням змісту: я з Дніпра і теж читала легенди про тринадцятий будинок, але все одно зібрати докупи банкіра з його любов'ю, масонів й основну лінію в межах цього сюжету мені як читачеві не вдалося. Вони всі існують окремо. Опис Мії у фіналі дуже соковитий, діалог між подружжям мені теж сподобався: вони такі відчужені, що ніби говорять різними мовами через стіну. А от описи зовнішності Марини, місця дії здалися занадто статичними й переобтяженими подробицями, тому гальмували читання.
Загалом потенційно дуже плідна й цікава тема, але, як на мене, потенціал до кінця не розкрито.
Цікаве відчуття після прочитання! Сюжет не головне (мабуть так задумано?), але є така дивна атмосферність, яка затягує... прямо захотілось побачиту ту сірооку... але мабуть не варто) Дякую!
Тая Хулда Може, самі сфоткайте... ті ракурси, місця, на яких би хотіли акцентувати? Про авторські фотографії краще у адмінів спитати. У мене на обкладинці - картина одного художника. Думаю, що в рамках віртуального проекту це не критично.
Ви пишите добре, але чесно, я нічого не зрозуміла, тому...
ПерсеФона, Жіночі зображення (над вікнами - дружина Івановського, бюст - спокусниця)
https://all-ukraine.com.ua/ru/object.html?id=3164
Сатир:
http://dnpr.com.ua/sites/default/files/u5/1s1.jpg
І весь будинок:
http://dnpr.com.ua/sites/default/files/u5/1s2.jpg
Панове, бачу, що без передмови ніяк, тож...
Передмова
У місті Дніпро (Дніпропетровськ, Катеринослав) на вулиці Вернадського (в минулому Дзержинського, раніше Новодворянська) дійсно стоїть будинок під номером 13, з яким пов'язаний ряд легенд. Одна з легенд розповідає про те, як банкір Олександр Івановський під час риття котловану для свого будинку знайшов скриню із золотими монетами. Монети були незвичайні: на одному боці був зображений ангел, на іншому - чорт. Банкір продав частину з них. В цей час в його житті з'явилася юна красуня. Дружина, дізнавшись про зраду чоловіка, отруїлася, а підступна спокусниця зникла, вкравши всі гроші, залишивши його лише з одними монетами. Є навіть легенда, що Іванівський уклав угоду з чортом, щоб домогтися заїжджу красуню, після чого незабаром позбувся розуму. І що через це фасад будинку вінчає голова рогатого сатира, в жіночих маскаронах над вікнами він зобразив свою дружину, а центральний жіночий образ - та сама таємнича красуня.
Інша легенда говорить про те, що під будинком є безліч підземних ходів, і що там проводили збори масони.
В тому приміщенні, що є місцем дії оповідання, дійсно спочатку був весільний салон, а потім ювелірна крамниця.
а де перші дві частини триптиху?
Рудий Кіт, Між ними немає спільної сюжетної лінії, вони пов'язані тільки місцем та символами, тому можуть існувати окремо. Зовсім трохи часу - й викладу. Дякую за коментар)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати