2 196
Анотація до книги "Дівчина із блакитним волоссям"
Кожне місто приховує свої таємниці, навіть найменше. За вечірніми сутінками криються примари, під нашими ліжками сновигають монстри, а за спиною завжди є хтось невідомий, темний, зловісний і незмірно потаємний, той, хто у будь-який момент може нашіптувати нам страхітливі казки, і лоскотати нашу шкіру своїм холодним та пронизуючим до самих кісток подихом невідомості й мороку. Вдень усе безхмарно і так безтурботно, проте вночі відкриваються усі потаємні двері та проходи у потойбіччя, що можуть повідати нам таємні сповіді незвіданого, що криється за сучасними урбаністичними краєвидами.
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікавий сюжет, але текст потребує вичитки. Відчувається, що це переклад.
У мене виникли враження, схожі на ті, які висловив попередній коментатор. Перевантаженість стилю на синтаксичному рівні - завеликі речення. Повтори, зокрема дослівний чотириразовий повтор "закляття", знуджують під час читання. Звороти типу "поетично-естетичної натури" виглядають, на мій погляд, вимучено, навіть якщо це іронія. Ще подив викликає виразна екзотичність майже всіх жіночих імен у творі: Емілія, Таша, Зорелада - селянка на ім'я "Зорелада" мене взагалі вразила. Діалоги оформені недбало - то через крапочки, то через лапки. Це технічні недоліки, які ускладнюють читання. Про русизми можна говорити дома, часом вони надзвичайно видатні. Але це все вичитується і не становить великої проблеми.
Натомість на сюжетному рівні сцена з селянами, які йдуть спалити відьму, як і сцена з демоном на цвинтарі, сприймаються як розтиражовані кінематографічні кліше. Також часом було незрозуміло з історичними реаліями: яке може бути фото на надгробку, якщо це пра-пра-пра-пра-пра... бабуся?
Словом, мені не дуже сподобалося. Але, якщо це справді ваш перший прозовий твір, то все дуже круто, мені теж здається, що потенціал очевидний. Якось так.
Dashamett , питання в тому, наскільки це ім'я можливе для християнки-селянки в Хмельницькому понад століття тому.
Я знаю жінку з незвичайним по батькові "Вольтівна". Очевидно, яке ім'я її тата, але навряд чи можна проводити паралель між його іменем і типовими іменами мешканців Катеринослава кінця XVIII ст.
Щойно прочитав оповідання з високим, порівняно, рейтингом.
Моє особисте враження:
1) важко читається. Велетенські абзаци, пафосні діалоги, дивні порівняння.
Я не зрозумів стиль автора, скажемо так.
2) помилки. З найбільш типових:
Не счулася - незчулася. Мілкий візерунок - дрібний візерунок.
Вияснити - з'ясувати. Томна - вживається, але краще млосна.
Глиба - вживається, але краще брила. Проділки - витівки.
Дуже шкода. Адже загалом помітно, що потенціал у автора є.
Олесь Друкач, Дуже дякую за коментар))) зверну обов'язково увагу на Ваші зауваження) і ще дякую, що побачили в мені потенціал) Зважаючи на те, що це взагалі мій перший прозовий твір, то результат доволі непоганий)
Дещо уривчасто, але непогано. Потребує вичитки, бо є помилки.
Nati LaBur, Дуже дякую за коментар, гарно все ще раз перегляну)
Неймовірно цікаве оповідання!
Арина Козуб, Дуже дякую)))) спасибі велике за гарний відклик)
Прекрасний твір. Ви справжній майстер слова.
Максим Кисіль, Дякую, що прочитали мій твір. Мені надзвичайно приємно читати Ваш позитивний коментар до нього) Він надає сили рухатись далі у цьому напрямку)
Дякую вам за твір. Дуже поважаю авторів, які справді працюють над словом, словообертом, стилем. Відчувається ваша праця та повага до слова (повторююсь). Сюжет не з моїх улюблених, але головне для мене, що ви вмієте писати.
ПерсеФона, Спасибі за чудові слова і відгук про мій твір, а також за щирість. Такі моменти і коментарі дійсно для мене багато важать, оскільки читаючи їх розумієш, що обрав правильний шлях і твої старання були дійсно не марними) Щиро дякую Вам)
Гарний, захопливий молодіжний твір, насичений різноманітними колоритними словами, які збагачують опис сюжету і героїв. Вміле використання рідковживаних слів української мови. Приємно читати.
Сюжет цікавий і зворушливий, викликав багато емоцій. Письменниці велика повага і вдячність за задоволення прочитаного твору.
Вероніка Андріїва, дуже дякую за такі надзвичайно теплі слова й позитивний коментар. Коли їх читаєш, просто виростають крила і хочеться писати все більше і більше. Дуже велике дякую за таку чудову підтримку) Це для мене найбільша нагорода)
Цікаво читати! Трохи асоціюється з "Вієм" у мене, але в сучасній манері. Дякую!
Анна, Це я Вам дуже вдячна за те, що прочитали моє оповідання. Ваш позитивний коментар для мене дійсно багато важить і дає наснаги працювати далі:) Спасибі!:)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати