Сорок хвилин наполегливості

Історія порятунку, яку я почула з новин, яку я обіграла по-своєму, залишивши головні моменти: гості прийшли, діти залишилися без нагляду гуляти по дому, спустилися у басейн, смерть відбулася, дії порятунку батьком проводились, швидка приїхала, констатувала смерть, батьку медики висловювали невдоволення "ви знущаєтесь над тілом дочки", головні дії послідовності. А інше: імена, діалоги, детальні послідовності та висновки, - те інше вже плід моєї уяви. Один медин в новинах говорив, що реанімаційні заходи треба проводити не меньше сорока хвилин. У нашому випадку думка професіоналів була іншою.
Саме від батька залежало життя його єдиної доньки.
Чим все це закінчилося насправді та у вигаданій історії, основаній на правді?
Треба довіряти собі чи професіоналам, які стискаються зі смертю щодня?