59 519
“Храм гріхів”
Анотація до книги "П'ятий із його гріхів"
Вона була його першим та єдиним коханням. Він — її розвагою.
Різні за статусом та можливостями, однакові у своєму потягу один до одного. Вони були одружені три місяці, після чого вона повернула каблучку, залишивши йому випалене вщент серце та зневіру…
— Я хочу тебе.
Костя поперхнувся кавою, закашлявся, та так і закляк, втупившись на самовпевнену жінку. Красива, але небезпечна змія. Кобра, яка труїла його свідомість та вбивала моментально кожного разу, коли опинялася на відстані ближче ста метрів.
— Як слідчого. Я знаю, що ти навіть у безнадійному випадку здатен докопатися до істини. Тим більше оце все, — обвела рукою кабінет, — за просто так ні на кого не звалюється. Якщо ти не депутатський синок.
Історія Костянтина Крапівіна. Перша частина дилогії, можна читати ОКРЕМО, але навіщо?
Різні за статусом та можливостями, однакові у своєму потягу один до одного. Вони були одружені три місяці, після чого вона повернула каблучку, залишивши йому випалене вщент серце та зневіру…
— Я хочу тебе.
Костя поперхнувся кавою, закашлявся, та так і закляк, втупившись на самовпевнену жінку. Красива, але небезпечна змія. Кобра, яка труїла його свідомість та вбивала моментально кожного разу, коли опинялася на відстані ближче ста метрів.
— Як слідчого. Я знаю, що ти навіть у безнадійному випадку здатен докопатися до істини. Тим більше оце все, — обвела рукою кабінет, — за просто так ні на кого не звалюється. Якщо ти не депутатський синок.
Історія Костянтина Крапівіна. Перша частина дилогії, можна читати ОКРЕМО, але навіщо?
“Вони одружилися, але Влада кинула Костю, обравши іншого. Через десять років вона повернулася, шукаючи в нього порятунку. Та чи пробачить Костя її зраду, коли дізнається, яку таємницю Влада приховувала від нього?”
Зміст книги: 39 глав
485 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю, мої любі читачі!❤️
Ви зараз знаходитесь в першій частині дилогії “Храм гріхів”, яка розповідає історію Костянтина Крапівіна, ймовірно, відомого вам по роману “Віра у твоє кохання”, як друг головного героя, та Владислави Щербакової.
Книгу можна читати окремо, тут завершиться певний етап в житті героїв. Але якщо хочете дізнатися повну історію, зазирайте після прочитання “Гріхів” до роману “Храм його одержимості”.
Щиро вдячна за вашу підтримку, за всі зірочки, вподобайки, покупки та коментарі! Якщо вам є що сказати про прочитане, діліться, будь ласка))
Ви моє натхнення!❤️
Емоції просто вибухають!!! Маю надію що все закінчиться щасливо для всіх, хто цього заслуговує
Ірина Головенко, Щиро дякую, Ірино, що поділилися емоціями! Рада, що книга не лишила байдужою❤️ В другій частині героїв чекає непростий шлях, але кожен отримає по заслугах)
Дякую за дуже гарну на емоціі історію кохання Сподіваюсь що друга частина дилогіі закінчиться добре
Неонила Адинец, Дуже дякую!❤️ Так, мої герої завжди проходять багато випробувань, але поки я виключно за ХЕ))
Дуже шикарна книга, сповнена емоцій, переживань, кохання, герої неймовірні, спасибі за творчість, ви чудово пишете книги ❤️
Zina Hubchak, Щиро дякую за такі теплі та приємні слова!❤️ Буду рада бачити Вас в інших історіях))
Надзвичайно емоційний шикарний роман!
Наталія Конопльова, Щиро дякую Вам за високу оцінку!❤️Це дужее приємно чути!
Приєднуйтесь до другої частини історії, там не менш шалено))
Це капець просто, стільки біди через двох людей - батька Влади і психічнохворого Ореста. Ще й Щербаков до компанії. Дуже переживала за Пташку та Костю, хочеться щоб вони нарешті зажили спокійно та щасливо.
Галинка, Так і є, на жаль. Часто саме одна людина здатна зруйнувати життя багатьом. Дякую, що поділилися думками!))❤️
Тільки закінчила читати, плачу навзрид. Щиро дякую за цю історію та поспішаю до другої частини
Валентина, Щиро дякую Вам, що поділилися емоціями!❤️ Знати, що книга так зачепила, це найбільша цінність). Сподіваюся, друга частина Вам сподобається і, зрештою, порадує))
Ух… я не знаю що сказати. Книга написана дуже добре, сюжет весь час тримає в напрузі, хоч я й здогадувалась на перед про ключові сюжетні моменти, але читати було цікаво. А ще дуже реалістично. Герої живі, і особлива подяка за Владу, вона справжня та сильна. Дуже часто в романах жінки, або «дівчинка-дівчинка», або «я все сама», а тут вона настільки справжня, що прям жах бере. Складна, емоційна та просто людина, яка натерпілася від життя, але продовжувала триматися. Дякую.
Katiy Palianychka, Щиро дякую Вам, що поділилися думками та емоціями!❤️ Рада знати, що було цікаво і Влада зачепила. Я люблю таких складних, але в той же час реальних героїнь. Круто, що вдалося показати її саме такою)) Дякую❤️
Умови, в яких опинилися герої просто жахливі, судити їх нема змісту. І спостерігати за їх вчинками було не легко. Я на фізичному рівні так переживала за них, що мені аж не добре ставало, особливо наприкінці книги. Дуже реалістично все описано, віриш в обставини і ніби знаходишся неподалік спостерігаючи за ними. Що ж завершення цієї книги, явно не ХЕ. Надія на другу книгу.
Дякую
Nataliya Parfenyuk, Дякую Вам за увагу до книги та що поділилися емоціями від прочитаного❤️ Це завжди дуже важливо для автора)) Так, історія дуже непроста, попереду, в другій книзі, їх також чекає складний шлях, але зрештою ХЕ гарантовано❤️
Ця книга точно про гріхи! І їх не перелічити на пальцях однієї руки. Вона все ж про життя, хоч і вигадка. Влада в мене не викликала відрази і осуду навіть на початку, коли здавалась цілковитим стервом, відчувалось, що за цим ховається якась історія і варто розібратися. Не буду спойлерити, щоб не збити настрій тим, хто тільки приєднався. Скажу тільки, що Влада вас дивуватиме, не лише приємно))) Насправді, здивує і Костя. Він тут геть не такий, як у Вірі. В чомусь краще, в чомусь навпаки. Але живий, реальний, людяний. Я не фанатка таких трешових історій, але Юлія мене закохала в своїх героїв. Неможливо відірватися. В чому секрет, поки не знаю, можливо, справа в тому, що вона сама їх любить? Бо це відчувається❤️ Вдячна за цю книгу, вона наповнює емоційно, незважаючи на складність подій, що описуються. Біжу в Храм, бо фінал такий, що не залишає варіантів❤️
ToriKa Reader, Щиро дякую за такий шалено приємний відгук!))❤️ Шаріюся, щаслива, що книга та герої зачепили і радію, що Влада від початку не викликала поганих емоцій) Є в мене така слабинка, як любов до трешових подій, але я героїв, дійсно, шалено люблю, хоча інколи з подій може здатися,що не дуже))
Дякуюю ще раз, обіймаю міцно❤️
Не подобається мені героїня. От через таких , як вона, пропадають нормальні мужики, втрачають все, спиваються, а потім можуть тільки розповідати, які всі баби стерви. Жодного співчуття до цієї особи.
Larisa Chelter, В мене просто асоціація книг про мажорів це герой багатій, а вона сіра мишка, а тут дещо навпаки)) Ну і саме соціальна нерівність героїв є основою сюжету) Була б Влада рівня Кості, вони б одружилися, народили дітей і все в них було б класно))
Вітаю, мої любі читачі!❤️
Ви зараз знаходитесь в першій частині дилогії “Храм гріхів”, яка розповідає історію Костянтина Крапівіна, ймовірно, відомого вам по роману “Віра у твоє кохання”, як друг головного героя, та Владислави Щербакової.
Книгу можна читати окремо, тут завершиться певний етап в житті героїв. Але якщо хочете дізнатися повну історію, зазирайте після прочитання “Гріхів” до роману “Храм його одержимості”.
Щиро вдячна за вашу підтримку, за всі зірочки, вподобайки, покупки та коментарі! Якщо вам є що сказати про прочитане, діліться, будь ласка))
Ви моє натхнення!❤️
Без слів.....тільки емоції...
Розірвало просто..
Доросла людина, розумію, що то просто книга..а ні, Юля вживила нас в події, неначе сама проживаю все поруч з Антоном, Владом, Котиком, малечею....
Halyna Shchyrba, Дякую, що поділилися емоціями❤️ Ох, в мене те саме, але вони для мене наче реальні, тому можливо так... Рада, що вдалося так зачепити!))
Коментар видалено
Юлю, от читаю і аж ком в горлі....хоч розумію,що то швидше за все трюк Ореста. Найбільше шкода малого, от дуже шкода дитини, яка здається подорослішала і тримається на рівні з усіма.
Юлія Міхаліна, Ахах))
Костику не позаздриш. І він повірив? Сам же такий фокус провернув був. Бідолашні хлопці...
Юлія Міхаліна, Ловлю))
Та невже Костя повірив?? Швидше за все Орест повторив його ж фокус!
Наталка Черешня, А от храм будуватиме не він)) Хоча в нього теж, мабуть, свій буде...
Ох... Юлю... Що ж ти зробила зі мною...Я тупо ридаю так, що скоро Котика наздожену... Це бомба, вибух, вулкан, розпечена лава... Я не знаю, як передати всі свої емоції словами... Але це такий триндець трешаковий, що просто на винос... Господи, це неперевершено... Як емоції вщухають, то може ще щось напишу, але зараз у мене ШОК...ДЯКУЮ ВАЛИЧЕЗНЕ за цю історію, за всі емоції... ти молодець, люба, бо це неймовірно, хоч і дуже боляче, але ж ти зробиш Котика щасливим... коли небудь :-D
Карина Кльок, Дякую, серденько, за такий емоційний відгук❤️❤️❤️ Щаслива, що тебе зачепило, попри все! Я сама ревіла, поки писала, але це все мало статися... Зроблю, обов'язково зроблю, так не залишу))
Я плачу....
Інна Трифаненко, Ох, я розумію... Біжіть на другу книгу))
О ну все)) Штормін тепер все споганить))))
Юлія Міхаліна, Невчасно))
Штормін - це добре) Але чи встигнуть щось зробити?
Лара Роса, Ох, я теж))
Юля, продавай сценарій - треба кіно знімати!
Наталка Черешня, З задоволенням, знати б кому))) Дякую))
Ігорьошааа))) Супермен)) ха-ха)) Капець, такого "повороту" з деревом я точно не очікувала)) Ех, Костику, якби ти знав, що там відбувається, то точно здурів би чи вирвав ото з корінням та біг, якщо б залишилися сили)) І як тепер продовження дочекатися)) Дякую за проду, люба, чекаю на продовження))
Карина Кльок, Трошки розрядила обстановку вам)) Ох, та його і так підриває бідного, ледь тримається...)) Дякую, люба, скоро))
Коли було останнє оновлення? Сьогодні вночі чи це в мене щось з додатком?
Юлія Міхаліна, Дякую за відповідь) А то я вже почала хвилюватися)
Дайте мені сил дочекатись продовження, бо вже кричати хочеться...
Юлія Міхаліна, Я теж - хоч невідомістю не мучишся))
Юлічко, та що ж це коїться? Ну коли вже це безумство зупиниться, а? Я сподіваюся, що Рус і Костя яких поки не видно у полі зору діють і не сидять склавши руки, бо не хочеться, щоб і Влада була в могилі разом з Даринкою.
Юлія Міхаліна, Толку з них, якщо працюють не правильно))
Хоча ти права, Орест доволі розумний) але трохи безумний)
Так.
Я ж не накотила коньяку перед тим, як читати оце все...
Наталка Черешня, Можна після))
Так шкода... блін, я думала, що в неї все вийде... але... вона, як зранкна пташка боролося до кінця... кожен момент, знову до сиріт та шовкового стану... навіть не уявляю, що буде далі... Дякую за проду, люба, чекаю на продовження))
Карина Кльок, Дякую, сонечко! Так і є, вона зараз справжня зранена пташечка...
Ну і кровожерлива Ви авторка!!! Як Ви таке пишите,бо таке і чітати не можливо.Жах!!!
Анна Гомма, Я від початку попереджала, що історія буде нелегка, і книга стоїть в жанрі детектив/трилер не просто так.
Я зараз ще одну лопату принесу, щоб спочатку цьому виродку голову розсадити нею, а потім закопати, поки ще дихає... Інших слів нема...
Юлія Міхаліна, Та навіть сумнівів не мала)))
Я просто ридаю і все... Господи... бідний Антося... який же він сильний... кожен момент цього розділу розривав серце на шматки... який же Льоша неймовірний хлопчик ... читаючи, перед очима все це змальовувалося... Пташка... я не можу... Справді... пробач, але це сильніше за Віру... емоційно - бомба... я так люблю Віру, але цей момент впевнив мене, що це шедевр... Ви наче змовилися розривати моє серце своїми неймовірними історіями)) Дякую, люба))) це неперевершено))
Карина Кльок, Оу, дякую тобі величезне, сонечко, за такий емоційний й відгук!❤️ Я розумію тебе цілком та повністю)) Для мене теж емоції, які я проживаю при написанні Гріхів набагато сильніші та складніші, ніж були в Вірі, хоча я думала, що це вже неможливо)
Якщо серйозно, Юлічко...то це все так жахливо, що аж кров холоне((
Я не знаю, що в душі в цієї людини, бо може нема в неї душі?
Не любить він Владу, це лиш якась нездорова одержимість, що руйнує все
Інна Турянська (Innaturianska), Знаю, це жах. В тому і баді що через одержимість він перейшов всі допустимі межі... Хоча в нього їх ніколи і не було.
У мене щось слова скінчилися...
Наталка Черешня, Розумію...
Не може бути! Орест зовсім з котушок з'їхав??
Це ж перейти будь-яку межу остаточно й безповоротно..
Лара Роса, Все попереду)
Слів реально нема. Він вбив Дарину? Все, чого я хочу, щоб його живцем закопали...
Юлія Міхаліна, Лови))
Так, визнаю, що Орест то є повний псих, тому пропоную його ізолювати десь там на лісопилках і знущатися особисто над ним.
Так всім буде краще. Але все ще маю надію, що то було лиш залякування Антона і Даринка жива.
Інна Турянська (Innaturianska), Ахаха, всі його проблемки від голови))
Божеее... Господи, що ж він творить... Паскуда такий... я не можу... яка ж він тварюка... я не знаю, він в мільйон разів гниліше за Платона... я просто плачу, і все... модна його вкинути в чан та дістати на заводі Руса... аби він мучився він нестерпного болю... який же він божевільний... Дякую за проду, люба, чекаю на продовження)))
Карина Кльок, Платон боягуз, він би на подібне не наважився точно, не власноруч. Він був гниленький, гиденький, але відомий іншими. Цей, на жаль, нікого і нічого не боїться. Ідея з чаном прекрасна, візьму на карандашик собі)) Дякую, сонечко, за емоції!
Мені здається, що я мало не кричала з Антоном в унісон((((
Таких психів як Орест, я ще не зустрічала...
Інна Трифаненко, Так, він страшна людина...
Дякую, що поділилися емоціями! Ще, на жаль, буде боляче...
Як я й казала, лише з невеликою варіацією, хоча й в цьому не певна. Треба було просто наймати й відстрілювати хоч де: вештається ж ця потвора ще десь.
Юлія Міхаліна, Де-де? Натякала тобі))
Триндець...ну, справді... я в шоці... я добре було у Вірі, що вже написана... ааа.... і як тепер дочекатися.... Юляяя... Усе... Ну, от.... навіть не знаю, що сказати... Бідний Антона
... А Влада... А Котик з Бурею... Дякую, люба, за проду та чекаю з нетерпінням на продовження )))
Карина Кльок, Може навпаки важче?)) Тоді б не так страшно було, якби когось того))
Це звісно, підстава... Антон з хлопцями, хоч і хотів як найкраще, а вийшло у всіх, як завжди...
Влада вирішила до вже наявних проблем додати ще одну...
Анні Ксандр, Всього не прорахуєш, як не старайся. Та й Орест не дурень.
Складно лишатися осторонь, коли з рідними невідомо що коїться...
Я в ньому не сумнівалася) але за Антона хвилююся, навряд чи Орест це йому пробачить.
Інна Турянська (Innaturianska), Ох, я вже потираю рученьки в очікуванні твоєї реакції))
Добровільно! Це він називає добровільно!
Що ж ще прийшло в його хвору голову??
Наталка Черешня, Ахаах, щось типу того) Печально, але факт))
Тільки не кажи, що привезли Владу...
Юлія Міхаліна, Ну, побачимо))
Ну Орест людина слова, якщо сказав, що силою її сюди не тягтиме, значить зробить щоб сама приїхала. І можливо вона таки приїхала))
Або ж там Дарина.
Інна Турянська (Innaturianska), Ну так, ну так, не силою, але і не ві великого бажання)))
В наступній проді взнаємо))
Навіть не хочу гадати, що там за сюрприз... Тут є два варіанти,але чекатиму на продовження... Боже, як малий любить дядька з тіткою... У мене душа за них болить... ще Вірин дзвінок... ух... Дякую за проду, люба, чекаю на продовження з нетерпінням та серветками)))
Карина Кльок, Дуже скоро дізнаємося, наскільки той сюрприз гарний...)
Льоша хоч і не звав їх батьками, по факту вони були такими, весь час разом. Тому, боюся, ще буде дуже складно і через це з малим...
Дякую, зіронько, після опівночі))
Щось в мене погане передчуття щодо Антона, а от за Ореста чомусь спокійна. Антон загине?
Інна Турянська (Innaturianska), Книга все розкаже сама)))
У мене скоро нерви здадуть... капець... коли вже та ніч... ну, ти ж нам усе в одному розділі не викладеш, тому і справді треба запасатися чайком чи заспокійливим) А серветки потрібно готувати чи там поки без сліз буде?) Дякую, люба, за проду та чекаю на продовження))
Карина Кльок, Тримайся, тобі ще багато книг читати))))
От хотілося б вірити, що все вийде, але ж ти так просто цього зробити не даси)
Юлія Міхаліна, Яка підступна жінка)))
Події набирають обертів)) Що ще там підготував Костик? Аж не терпиться взнати))
Юлія Міхаліна, Я так і зрозуміла))
Так ще однин плюс Ореста появився — турботливий)
Мені здається, що в Антона з Орестом якась своя є історія, і вона явно не проста. Антон наче між двох вогнів, і боїться зрадити дві сторони. Але малий в безпеці наче, хоч і не з рідними батьками на жаль...
І хрест той не даремно ти згадала
Інна Турянська (Innaturianska), Ахаха, отож, то не я, то візуал))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати