40 158
“За 2 кроки”
Анотація до книги "Пір'їнка"
Я зіщулилась за дверима та так втислась в стіну, наче хотіла з нею злитися, й просто зціпеніла.
От тільки Артем такої розкоші як ціпеніння собі дозволити не міг.
— Ти що, зовсім попутався?! — ревів, мов поранений ведмідь, мій чоловік. — Ти що собі уявив? Де вона?!
Глухий удар чимось тяжким в стіну.
Тільки зараз помітила, що я занадто довго не дихаю. Роблю нервовий рваний вдих.
— Андрій Сергійович, спокійно! — це Артем. — Дозвольте пояснити!
— Заткнись!!! Де ця хвойда?!
Помічаю у шпаринку в напівпрочинених дверях, як по підлозі пролетів лабутен, за підбор якого зачепилися мої трусики.
Ой, мамочка! Чомусь кинуло в холод. Не відчуваю ні рук, ні ніг.
Крики на мить стихли. За стіною чути лише важке чоловіче дихання та глухі удари.
Боже! Що мені робити?!
От тільки Артем такої розкоші як ціпеніння собі дозволити не міг.
— Ти що, зовсім попутався?! — ревів, мов поранений ведмідь, мій чоловік. — Ти що собі уявив? Де вона?!
Глухий удар чимось тяжким в стіну.
Тільки зараз помітила, що я занадто довго не дихаю. Роблю нервовий рваний вдих.
— Андрій Сергійович, спокійно! — це Артем. — Дозвольте пояснити!
— Заткнись!!! Де ця хвойда?!
Помічаю у шпаринку в напівпрочинених дверях, як по підлозі пролетів лабутен, за підбор якого зачепилися мої трусики.
Ой, мамочка! Чомусь кинуло в холод. Не відчуваю ні рук, ні ніг.
Крики на мить стихли. За стіною чути лише важке чоловіче дихання та глухі удари.
Боже! Що мені робити?!
Зміст книги: 26 глав
41 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже гарна книга. Дякую.
Перепрошился, але на сторінці немає книги продовження !?
Дякую, відновлення вашім рідним. Почекаємо
Я в шоці від кінцівки. Це дійсно пір'їнка, а не дівчина. А так все гарно та багатообіцяюче починалося... Дякую, дуже цікавий романчик
Оксана Бережная, Щиро вдячна за коментар!
Чудова історія. Мені сподобалося!!! Щиро дякую авторці за можливість прожити такі події. Очікую завершення другої частини. В голові теж вже є певні підозри та певні думки щодо розвитку ситуації. Бажаю натхнення та легкого пера! Впевнена, що Ви здивуєте ще неодноразово! Шкода поки, що мала кількість зірочок, але історія зовсім не нудна!
wanna, Дуже дякую! Ваш коментар мене щиро потішив й зробив мій ранок кращим. Дякую! Й хорошого дня!
Емоційна, пристрасна історія! І я думаю, що Іра дізналася що вагітна і напевно від Артема. Чоловіки чомусь не розглядають таку можливість)). Вона вирішила не ризикувати дитиною, знаючи свого чоловіка. Та і матеріальна сторона майбутнього для дитини не на останньому місці. Але через деякий час вони обов'язково зустрінуться.
Ну це моє бачення продовження історії))
Автор вже почала писати продовження? Коли чекати? ДЯКУЮ за роман)
Елена Коростылева, Дякую за коментар! Дякую, що поділилися своїми думками щодо подальшого розвитку подій. Мені це дуже цікаво. Робота над продовженням йде повним ходом. Я обіцяла почати викладати на ці вихідні й попередньо планую опублікувати першу главу вже цієї неділі увечері. Сподіваюсь, продовження сподобається й буде дійсно цікавим. Гарного дня!
Неочікуваний поворот, Мієчко! Протягом читання цієї історії я ні краплі не сумнівалася у порядності Артема. А от Іринка залишалася темною конячкою із-за якоїсь своєї непостійності. І ось карти розкрилися. Цікаво, якби Артем не взяв відпустку, як би розгорталися їхні стосунки в реальному часі?
Та наразі шкодую, що Артем відмовився від завидної кар'єрної перспективи і вже співчуваю блондинові((.
Чекаю продовження! Але точно знаю: я не хочу, щоб Пір'їнка була поруч із Артемом! Він вартий кращого!
Оксана, Ірина дійсно дитина дитиною: інфантильна, балувана маленька дівчинка, яка завжди була під чиїмось крилом. У нас про таких кажуть — мазуха. Спочатку мамина, потім чоловіка. Тож і вчинки у неї такі. "Хочу" і все тут. Але коли треба за це "хочу" боротися, ось тут стає цікаво. А Тьома — красунчик, у всіх сенсах. Він, дійсно, заслуговує на своє особисте щастя. Проте життя бентежне й не завжди таке, яке, на здорову логіку, повинно було б бути. Особливо, коли в нього вривається пристрасть, бо це достобіса сильна емоція. Недаремно її часто називають "сліпою".
Дякую, сонечко, за гарний розгорнутий коментар! Чекала на твою думку з нетерпінням.
Дякую за завершення. Все таки гроші та розкіш взяли верх над коханням. Так хочеться дізнатися про Артема , що буде далі?
Оля Пасічник, Дякую за коментар! Обов'язково розповім про Артема все, що сама знаю. Гарного дня!
Зараз все залежить саме від Ірини. Їй вирішувати, з ким бути. Артем повністю правий, що далі так продовжуватися не може. Він настільки позитивний персонаж, що така поведінка йде всупереч його вихованню та життєвій позиції. Вірю, що Іра готова відмовитися від свого теперішнього статусу та достатку заради кохання. Та чи відпустить її так просто Андрій? Чи не перетворить він життя закоханих в пекло? Адже такі, з першого погляду, добряки можуть бути ще тими домашніми деспотами. Тим більше, що Андрій це вже пару раз підтверджував.
Мієчко, як же ти надумала викрутить цю ситуацію для цієї трійки? Та й Віссаріонівну не потрібно нехтувати. Здається, вона свою роль ще не зіграла в цій драмі.
Оксана, Оксаночко, ситуація дійсно складна. Й нашим героям потрібно буде приймати нелегкі рішення. Побачимо, як вони з цим усім впораються. Дякую за чудовий коментар!
Іра влипла як ніхто,. Але ж почуття тепер не вирвати. Зіграли спектакль, хіба вона винна в тому?. Якось то все так,. мабуть і в житті реально буває, не тільки в книжках... Навіть не уявляю, що може бути далі....
Оля Пасічник, Краще не скажеш. Іра таки влипла. Ще б нічого, аби це була просто інтрижка. Але побачимо. Як кажуть у таких випадках лікарі: "Будемо спостерігати!"
Думаю, Таміла хоче підловити невістку на факті невірності її покійному синові, щоб викинути її з будинку без ніяких засобів для існування. А ще чогось мені весь час здається, що Андрій може виявитися зовсім не покійним. Чиї це швидкі кроки заставили землю піти з-під ніг Ірини?
Оксана, От же ж ця Ксюня! Люблю тебе безмежно! Ти завжди мене радуєш. Й розумієш, як ніхто.
І на найцікавішому моменті закінчилася глава)). Мабуть, саме зараз повинна прийти в гості Миколаївна.... У таких людей на такі пікантні моменти чуйка. Та й не може вона отак вже декілька днів бути не в курсі, що ж тут відбувається. А Іринку таки заносить... Вона, хоч для пристойності, не збирається дотримуватися траура?
Оксана, Судячи з усього з Артемом наодинці не збирається. А на людях може й буде.
Отак і в житті - в один момент може обрушитися весь звичний устрій і стабільність. Та найстрашніше і найболючіше - втрата рідної людини. Не всім вдається залишатися спокійними і не опустити руки в подібній ситуації. Але, дійсно, жити треба, і треба тепер виконувати певні обов'язки не тільки за себе, а й за близьку людину, якої не стало. Тобто потрібно навчитися давати собі раду самій. І добре, коли поруч є друг, який підтримає й допоможе.
Оксана, Гадаю, ти абсолютно права. Втрата близької людини - це справжнє випробування. Але, якби там не було, треба вчитися жити далі у новій реальності. Іншого нема.
Дякую щиро за коментарі! Обожнюю їх читати. Можливо заради них і пишу далі.
Іринка грається з вогнем. Розумію, що її потяг настільки сильний,що вона не в змозі себе стримати. Як же зреагує мокрий оголений Артем на її "візит" до літнього душу?
Ох, Артем, мабуть, здогадується про Ірину симпатію до нього... Але ж він має контролювати цю ситуацію і не переступити межу. Мені здається, що Іра готова впасти в його обійми і віддатися почуттям в цю ж хвилину, забувши про Андрія.
А тітка Наталя - то є щось)). Нахальство і безпардонність; надоїдлива муха. Вона ще не один раз буде лізти межи очі, щоб нічого не взівати. Але, може, то й на краще, що "поліція моралі" поряд.
Дякую, Мієчко!
Оксана, Так і є! Ситуація небезпечна. Мені самій цікаво, чи встоїть Артем перед певною одержимістю Іри. А тітка Наталя геть не вигаданий персонаж. Тут я майже нічого не придумала, її реальний прототип саме така і є. Дякую, моє сонечко, за коментар! Гарного тобі дня!
Мієчко, я все турбуюся про Андрія. Щось він цілеспрямовано підштовхує Іру в обійми до Артема. Всі ці розмови про довіру не можуть зупинити природній потяг між чоловіком і жінкою, яким приходиться бути разом 24/7.
А Юру таки шкода.
І що ж такого Андрій знає чи не хоче відкривати таємницю конкурентам, що потрібно знищити його дружину?
Дякую, Сонечко!
Оксана, Маєш рацію, Ксюню. Андрій явно ризикує. Можливо, він довіряє Артему чи має з ним домовленість; можливо за бізнесовими проблемами немає часу на більш продумані рішення, можливо є ще якісь причини. Одне ми знаємо достеменно, Андрій геть не має такої звички ділитися своїми справами та проблемами зі своєю дружиною. Але так чи інак вона була втягнута у все це. Будемо дивитися, як будуть розвиватися події далі. Дякую, кицюню, за комент! Гарного тобі дня!
Аж тут тільки я зрозуміла логіку поведінки Артема, коли він розклав все по поличках. Іра не сприймала можливість нападу на неї серйозно, а тому спілкування з Артемом перевела на особисті стосунки, зовсім не думаючи про "цільове призначення" особистого охоронця. От тобі і маєш! Урок на все життя. Добре, що все закінчилося благополучно цього разу.
Дякую, Мієчко! Бажаю тобі натхнення! Не випадай із графіка)).
Оксана, "Цільове призначення" особистого охоронця : ) От вмієш же формулювати! Від душі потішило. Спробую більше нікуди не випадати. Вже вибачайте, забігалась. Дякую, моя рідна, за чудовий коментар! Гарного тобі дня!
Вітаю з марафону! Дуже приємна, легка та найголовніше жива історія, яка швидко читається. Хотіла спочатку прочитати 1-2 розділи, але непомітно для себе дійшла до кінця) Використані Вами порівняння, Ваші описи просто прекрасні. І, звичайно, багато гумору, справді гарного гумору)
Натхнення і успіхів Вам!
Міа Натан, Дякую, сподіваюсь у Вас все добре)
Оце так закінчення глави! І яким же чином Артем виявився у подружній спальні свого роботодавця? Та ще й у такий момент! Чи, може, десь залишився не знищеним ще один його портрет? Надіюся, що все минеться і цього разу.
Дякую, Мієчко!
Оксана, Дякую, Ксюнечко, що ти зі мною! Не памʼятаю, чи казала тобі, що щиро тебе люблю? Дякую, що не забуваєш про мене. Гарного тобі тижня зі всілякими приємностями та гараздами!
Невже Андрій побачив Ірин мокрий одяг? От же ж, мнихалка! Могла прийняти душ вже у себе в будинку, достатньо було просто переодягтися. Сама ходить по лезу ножа, ще й хлопців підставила! Не знаю, що ще можна сказати в цьому випадку. Надіюся на Артемову кмітливість і переконливість.
Дякую, Мієчко! Я заінтригована і чекатиму з нетерпінням неділі!
Оксана, Дякую, моя мила квіточка, що читаєш та коментуєш! Вибач, що реагую, як та жирафа, але щось я геть загналась. Та сподіваюсь скоро увійду у якийсь більш-менш спокійний ритм життя.
Вітаю з марафону!
Не скажу, що полюбляю таку тематику, та затягло)) Вдалий гумор, чудовий стиль оповіді, герої - життєві. Звично описують історію Попелюшки точно до весілля, а потім банальне: "Жили вони довго й щасливо". Та після цього "довго й щасливо" відбуваються надто цікаві події, бо молодості властиво жити більш емоціями, ніж розумом. Вона, звісно, інколи вмикає голову, та, здається лиш для того, щоб вислухавши її аргументи, відповісти: "От ти тут розумуєш, а мене не розумієш. Вимкнись!" Так і віднаходять пригоди на п'яту точку)) Головній героїні, здається, не терпиться до цих пригод підібратись впритул. Цікаво: чи вплутається по повній, й чи виплутається, якщо вплутається? З нетерпінням чекаю подальшого розвитку подій, бо закрутили ви добряче: і чоловік нібито антипатії не викликає (якщо не ліпити звичне "бізнесмен - злодій"), і хлопець до вподоби, і Ірину жалко. І як би його так, щоб і вівці цілі залишились, і вовки ситими стали? Ото вже клубок!
З нетерпінням чекатиму продовження!
Натхнення вам! Хай щастить!
Міа Натан, Дякую! Навзаєм))
Привіт з марафону!
Ооо, наскільки буде класно зрозуміло ще з анотації) Гарно написано. Місцями дуже смішно) Цікаво, що ж буде далі. Думаю, якби книга була закінчена, я б її за раз проковтнула.
Арт обʼєкт на імʼя Артем — це прекрасно)
Я не дуже зрозуміла великий задум, нащо було його влаштовувати студентом. Може пізніше зрозумію.
А Андрія шкода. Блін, ну друга жінка підряд, а він же наче непоганий.
Зоряна Ткачук, Правильно! Нема чого їх жаліти!
Складна ситуація. Думаю, Іринці зриває дах,.бо вона "не вигуляла" свою молодість. Не відчула шалену закоханість до одруження. А тепер це прийшло, абсолютно природно. І що з цим усім робити? Артем професіонал, тим більше, був свідком Андрієвої реакції на "неоднозначну" поведінку своєї дружини. Надія тільки на його тверезий розум і почуття обов'язку. Бачу, що американські гірки тут обезпечені.
Мієчко, неймовірно цікаво, як ти викрутиш всю цю ситуацію, щоб не виправдувати потенційну зраду.
Оксана, От все ти точно підмітила! Дійсно, маємо проблему - дівчинку накрило закоханість (а мо й коханням) геть не вчасно. Але що поробиш, треба якось з тим жити-бути. Побачимо, як будуть розвиватися події. Дякую, моє рідне сонечко, за коментар! Чудового тобі дня!
Вітання з марафону))
Бачила до цього вашу книгу, та побоялся читати. Анотація відштовхнула. Інтуїтивно негативне ставлення до зрад. Де бачу, що є чоловік і потенційний коханець, відразу не можу себе побороти і закриваю книгу. Класно, що ви в марафоні і я таки почала її читати) Дуже за це вдячна))
Поки все йде так легко і цікаво, що відірватися неможливо. Класно, що чоловіка не виставляють вселенський козлом, як зазвичай, коли є хтось третій. Це пережиток наших мелодрам, де жінка ідеальна, проте нещасна, і чоловік козел. Щоб мати чисте сумління, коли зраджуєш. Думаю тут буде інакше, бо вже інакше. Класно, що обоє неідеальні. Звичайні живі люди)
Подобається дуже ваш авторський стиль. Легко так все і невимушено, що почуттів набагато більше, ніж роздумів про хороше і погане. Артем теж класний. Подобається, що він відчувається справжнім чоловіком, проте не надто серйозним, молодим. Молодість у цій книзі в кожному слові, тому класно) Ще раз дякую)) Хай вам щастить і героям теж!)) Успіхів!
Міа Натан, Дуже дякую)))))
Вітання з марафону! Перш за все обкладинка - чудова. Сюжет життєвий та цікавий. Ви дуже круто описали героїв. Легко читається. А оте Тьомчику-цьомчику - взагалі відпад) Успіху Вам та натхнення!
Міа Натан, Дякую!!
Поки бодигард везе свою клієнтку додому, я стараюся знайти для них виправдання перед Андрієм. Цікавий має бути розбір польотів)). А реакція Артема мені сподобалася! Вміє тримати себе в руках і не проявляти емоцій. Але ж він не залізний? Та й Ірині, мабуть, стане соромно за свою поведінку. Коротше, період ніяковості прийдеться пережити. А далі?
Люба моя авторко, бажаю тобі натхнення! Хочу, щоб різні суб'єктивні думки не псували тобі настрій)). З нетерпінням чекаю продовження! (. ❛ ᴗ ❛.)
Оксана, Дякую, Ксюню, за чудовий комент та підтримку! У мене зараз такий важкий та насичений період почався, що мені геть не до всіляких дурних переживань.
У Іринки зірвало дах... Але ж, уявляю, який спраглий і солодкий той поцілунок! Поки що незрозуміла реакція Артема. Андрій трішки насторожує своєю поведінкою - чи то проблеми у бізнесі, чи то (за щасливою випадковістю) з'явилася нова симпатія. Коротше, сім'я під загрозою(((. Дякую, Мієчко! Чекаю продовження!
Оксана, Дякую, що читаєш та коментуєш! Щиро радію кожному твоєму коменту!
Вау))) Оце так книга))) Тут я реально не пошкодувала, що додала до бібліотеки))))
Звісно, я встигла прочитати зовсім трішки, але Ви справжня майстриня слова))) Такі довгі майстерні описи, які не знуджуєшся читати, гра слів, короткі вставочки)))) А ще... ненавиджу персоналії, незрозумілі імена тих, про кого чую вперше, але тут... так цікаво))))
Здається, що Ви описуєте власне життя))) Така жива мова, не щось вигадане, що здається чимось нереальним, а те, що могло б бути насправді)))
Софія Вітерець, Дякую за рекомендацію! Тож побачимось на сторінках наших книг!
Після 3 глави: гумор і далі на доброму рівні, читати легко, мова комфортна до розуміння, деякі словечка підкреслюють характери персонажів, а епопея з залицяльницями Артема - щось таке миле й забавне XD
У підсумку відчуваю, що мені мало, такого легкого й позитивного чтива давно в руках не тримала, хоч і жанр для мене незвичний. Буду стежити й чекати продовження. Дякую!
Yu Koi, Саме так. Я чекатиму.
Коментар після 2 глави: перш за все, "Блявідерський" то просто розрив, я такі флешбеки ловлю на деяких думках героїні, у мене також був один залицяльник - так би мовити, "сивочолий гетьман" як на мої тоді двадцять, і він так само "дуже добре" розумівся на мистецтві. Дякую, зараз емоції від прочитання дуже позитивні, лише один момент трішки різав очі: наголоси у вигляді штриха. Дещо зручніше, коли наголос прописують курсивом, якщо це необхідно. Можливо, у ворді чи доксах наголос-штрих має кращий вигляд, та я саме про дану платформу.
Міа Натан, Так, написати твір то одна велика справа, та потім звести до бажаного вигляду - іще шматок роботи. Дякую за старання ;) А хвилюватися причин не було, Ваша робота - чудова (*^_^) \(^_^*)
Зайшла до вас у рамках марафону, і певно лишуся надовго. "Пір'їнку" вже взяла в бібліотеку, а тепер хочу подивитися і на інші ваші роботи. Але це незабаром, а тепер щодо "Пір'їнки". Початок надзвичайно сподобався. Читається легко. Мова просто чудова. Гумор невимушений. Сюжету, як такого буцім-то ще й нема, але захопило з перших строчок, бо є конфлікт і дуже цікаво як героїня вийде з нього. А найголовніше - є образи, характери. Навіть герої третього планну у вас виходять ємкими і яскравими (одна Таміла Віссаріонівна чого варта!), не кажучи вже про головних - Ірину і Артема.
Я з задоволенням читатиму ваші книжки і стежитиму за творчістю, а якщо побажаєте зі мною подружитися, буду вельми рада.
Бажаю вам успіху и Перемоги.
Єва Ромік, Господи, за що мені таке щастя! Я дійсно дуже-дуже рада, що ви до мене зазирнули! Мені надзвичайно приємно читати ваш коментар! Звичайно, я ЗА дружбу двома руками. Завтра збиралася завітати до вас, але ви мене випередили. Дякую за комент! Дякую за нагороду! А особливо, за пропозицію дружби. Це найцінніше, як на мене.
Читаючи Міа Натан, усвідомлюю, наскільки бідний мій лексикон((. Вже навіть призадумалася, що необхідно завести два словники. Один - для іншомовних слів, а другий - для фірменних афоризмів авторки. Ну, мабуть, і третій не завадить - для персонажів культових фільмів, які пройшли поза моєю увагою((.
Дякую, Мієчко! Насмішила і розширила мій світогляд. Тепер на вулиці точно не сплутаю кібергота ні з ким іншим)). Як там пишуть деякі читачки в коментарях(?) - хіхіхі)).
Оксана, Дякую, дякую моя хороша! От умієш ти увігнати в краску! Я за кіберготів сама досить недавно дізналася. Побачила на вулиці. На мій смак, вони дуже оригінальні та симпатичні. Руйнівники буденності. А щодо твого лексикону. Але ж ти й кокетка! Я просто зачитуюсь твоїми коментарями й, якщо ти пам'ятаєш, навіть декілька разів підбивала тебе почати писати книги. Й досі не втрачаю на це надії.
Вітання з марафону книг-новинок.
Весела, разом з тим, мені здається, повчальна історія для молодих дівчаток і старших жіночок. Солодка згуба може погубити стабільне щастя. На перший погляд така думка закрадається. Чекатиму продовження!
Галина Левтер, Дякую, що завітали! Дякую за коментар! Я до вас уже теж зганяла. Чудова історія вимальовується. Літо обіцяє бути цікавим.
Оксаночко, дякую щиро за нагороду! Сподіваюся, ця історія виправдає себе й трохи нас відволіче. Миру та добра тобі, моя рідна!
Міа Натан, ❤️
Вітаю з новинкою улюбленого автора! З нетерпінням чекаю на цікавенні неочікувані повороти та хвилюючі емоційні сцени.
Віта Засенко, Дуже рада тебе бачити, Вітуля! Щиро дякую за теплі слова, інтерес до цієї історії та нагороду! Мирного та гарного вечора!
Прикольні навчання)). Ото насміялася! Але ж такі "ігри" дійсно небезпечні! Чим тільки Андрій думав перед прийняттям такого рішення? Хоча це говорить про одне - Андрій безмежно довіряє своїй дружині. І вона, як бачимо, всіма силами протистоїть своїм підсвідомим бажанням. Та чи набагато Артемових усмішок її вистачить?
Дякую, люба! Чекаю наступних пригод в університеті!
Оксана, Ой, не кажи, Ксюню! Зовсім молоденька жінка, яка досі нікого не любила, зустріла чоловіка, який дійсно її притягує, що той магніт. А вона вже заміжня. І чоловік у неї не простий, а золотий. І шо робить?
Дякую, що читаєш та коментуєш!
Гарного тобі дня, сонечко!
Вітаю з новою історією!
Дара Гончар, Дуже дякую!
З усього серця дякую Ерін Кас за нагороду!
Вітаю з новинкою!
Кристина Асецька, Дякую щиро!
Цікавий початок. Чомусь вже зараз стає шкода Андрія. І Іру, до речі, теж((. А ще, якщо Андрій необачно приставить Артема особистим охоронцем дружини, пиши пропало((. Я так зрозуміла, Іра ніде не працює? А навчання вона вже закінчила?
З нетерпінням чекатиму нову главу.
Дякую, люба, Мієчко!
Оксана, От мені вже ця Ксюня! Розумна, аж страх!!! Люблю тебе дуже, моя хороша! А Іра ще вчиться, якраз закінчує.
Вітаю, люба Мієчко! Накінець-то дочекалася від тебе вісточки! Рада, що ти знов пишеш)).
Бажаю тобі натхнення, а книзі успіху!
Оксана, Доброго вечора, сонечко! Дякую за теплі слова. Сподіваюсь, ця історія трошки відволіче людей, як відволікає мене.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати