1 163
Анотація до книги "Песиголовці. Історії села"
Неподалік від дому, де жили двоє старих людей, завжди бачили дивне створіння, яке з'являлося пізно вночі та лякало людей. Усі описували невідому істоту по своєму: перевертень, вовкулака, песиголовий або навіть чорт. Але Назар не вірив у ці історії, хоч батько дівчини й запевняв його, що ці історії є правдивими. А коли пів року тому у них в селі зникли троє людей, то поліція не змогла знайти доказів або якихось слідів вбивства.
48 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНавіть страшно уявити, що в основу твору могла лягти реальна історія! Як завжди динамічно, живо та моторошно) Дякую за адреналін! Чудово було б продовжити, виникає відчуття незавершенності)
Цунаде Сан, Радий що вам сподобалось! Я старався описати все так, щоб читач відчув себе в ході подій.
А цей, а як?? Я тільки поринула в історію. Чому так мало?? На самому цікаво айайай...
Класно)) Я, якщо чесно, раніше не знала що навіть є таке слово " песиголовці", для мене це відкриття. Вовкулаки, перевертні, але песиголовці, по-українському). А ще до речі, вовкулаки там, песиголовці ці, дійсно жертв хапають за щіколотки, і того я, знаючи це, прямо поринула в історію, ніби фільм в голові складався)
Іра Тіхонова, Твір короткий із-за участі в конкурсі ПОТАЙСВІТ. Його продовження можливо, але це в майбутньому!
Песиголовці – одні з найулюбленіших моїх міфічних істот, тому я одразу звернула увагу на Ваш твір) Для мене на першому місці завжди стоять емоції від прочитання, і я їх отримала, було лячно і хвилююче, а я це полюбляю) Ви вмієте занурювати у небезпечну ситуацію одразу, тому від мене багато лайків)
Олександра Чернобай, Дякую за такий чудовий коментар!
Ось і я добралася до вашого твору. Ще коли слідкувала за появою конкурсних робіт, мене зацікавила обкладинка, але якось часу прочитати не було. А зараз ви ще й зацікавилися моїми роботами і я зрозуміла - от вона доля.
Що я можу сказати. Занесла в вордівський файлик проблеми твору у вигляді проблеми з складними реченнями, повторами і тавтологіями, але зараз про це не говоритиму, бо в коментарях до мене вже все сказали. Вам не завадить редакторська робота, це точно.
Але сам твір цікавий. Мені сподобалося, що все відбувається приблизно в одному місці і в один час. Дуже добре відчуваєш атмосферу старого села і вечора, пронизаного містичним духом. Песиголовці описані досить таки майстерно. Сподобалося, що немає боїв аля "болівуд". Хороший містичний нарис, що допомагає ознайомитися з українською міфологією.
Загалом, що хочеться побажати. Творіть і експериментуйте. У вас добре виходить описувати і створювати атмосферу, герої живі і всі описи створюють відчуття, наче під час прочитання знаходишся в фільмі. Трішки редакторського досвіду і у вас є шанс зробити кар'єру чудового україномовного містика.
Удачі вам в вашій творчості! Слідкуватиму за нею і надалі
Аля Кобза, Вау! Я у захваті! Ваш коментар гарно мотивує писати далі і розвиватися.
Дуже гарно дякую за такі чудові слова.
Більше б таких людей, як ви і світ був би набагато добрішим!
Вітаю! Прошу вибачення за те, що затрималася з прочитанням вашого конкурсного оповідання;) І найперше, що хочу вам сказати, це те, що кому як, а мені було моторошно⊂(・﹏・⊂). Надумали собі оце зустрітися біля ночі, і надибали тих монстрів... Шкода Софії, цікаво, чи і Назар залишився живим. Не позаздриш пригодам таким, навіть ворогові не побажаєш.// До того, що збило мене з пантелику, належить опис постійного місцезнаходження: право, ліво, під ліхтарем, кроки туди-сюди; також повторення/тавтологія, бо нарахувати яке слово і скільки повторюється дещо складно; після того, як герой опинився на тварюці, я періодично зупинялася на кілька хвилин, аби розібрати дії цього самого героя. Розумію, ваше перше оповідання на конкурс, проте не лінуйтеся перечитати ще раз текст, аби знайти і звичайні помилки у закінченнях, наприклад:) Історія саме для конкурсу, їй потрібне хіба ще трохи редагування. Успіхів вам!
Ніка Єнжель, Привіт.
Радий, що вам сподобалось.
Також дякую за відвертий коментар. Над своїми помилками вже працюю.
лише витвір його уяви( переставте слова так як я написала)
Ольга Пелешук, дякую, обов'язково завітаю на вогник)
У мене теж твір про песиголовців, запрошую прочитати і прокоментувати.
Ольга Пелешук, Неодмінно знайду час почитати.
Наталія Мацак, дякую за нагороду!
Не висунув одну ногу назад , а пересунув одну ногу назад
зустрівшись поглядами з обома головами
розігнав п'ятий палець
не витягати пальці, а розгинати пальці
Від якого хлопець знаходився на відстані метрів ЗО ДВА
не ехо, а відлуння
Наталія Мацак, :-)
вибачаюся: спітніли
долоні спотіли ( не спотіли, а спітнілий)
немає в українській мові слова " ехо" а є " луна, відлунок, відлуння."
невелика хатину, ЯКА виднілися на пагорбі
Немеш Іван, )
Прочитав першу частину. Дуже інтригує. Особливо мене зачепило про "ліву дорогу": у самого на малій батьківщині так само, аж мороз шкірою пробіжав. Від себе порадив би менш детально описувати, якщо це не має виключного значення для сюжету. Тобто, просто підняв телефон, без уточнення яким боком, і просто оглянувся. Читач сам додумає подробиці, а зайві уточнення його тільки відволікають.
Олександр Ігнатенко (Mesnick), Радий, що вам сподобалось. Візьму до уваги в майбутніх творах!
Задум хороший, цікава історія... Автору - творчих злетів і гарної музи!
Vira, Гарно дякую!
Мені подобається історія, її задум і як описані дії і відчуття героїв.
Молодець так тримати
Наташа Дацун, Дякую. Мені приємно!
Hesky
Ромчик Дацун, dík
Цікава історія, та варто зменшити вживання слова "істота", бо дуже часто зустрічається в тексті, ріже око. Шкода Софійку та того вимагає жанр. Хай Вам щастить на конкурсі))
Наталі Паррел, Дякую. Радий що вам сподобалось :-)
Привіт! Задум цікавий, але текст потрібно вичитати :) Бо пунктуація та словосполучення а-ля "наближатися ближче" ріжуть оченята. Бажаю успіхів та натхнення!
Інна Канін, Привіт. Над текстом вже працюю.
Доброго дня, Іване! Я так зрозуміла (прочитавши в попередніх коментарях), що цей твір ще буде редагуватися. Отож з задоволенням перечитаю його після цього. Ви молодець, що написали оповідання на конкурс. Як відреагуєте -- все буде нормально, а так текст ще доволі "сирий". Ідея ж у Вас -- цікава. Наполегливості Вам, Іване, і творчої наснаги!
Тіна Пак, Дякую
цікава книга
Наташа Горецька, Радий що вам сподобалось
Коментар видалено
Коментар видалено
Я не цінитель містики, але нашу міфологію полюбляю. Ідея Вашого твору дуже цікава, але особисто мене дуже відволікає відсутність ком, помилки і занадто складні речення. Іноді їх варто розділити на 2-3 окремих речення. Якщо Ви справді хочете перемогти в конкурсі, то потрібно ретельно вичитати твір, інакше його відсіють. Я не знаю ідеально української мови, але наштовхувалась на безліч помилок у тексті. Якщо бажаєте, можу детально вказати, що не так.
Богдана Малкіна, Дякую. Вже відповів.
багата на різні легенди, перекази і казки наша міфологія дає такі класні сюжети для містичних творів. гарний підхід. і впринципі, це можна сприймати як художній твір. а можна і .... все ж є дещо, що вказує на те, що всі ці міфі, легенди і т.д. не лише плід людської фантазії.
Ruslan B, Згідний з вами. І ваші догадки є підтвердженням тому. Також у продовженні цього твору, буде те саме!!!
Цікаво! Історія перегукується із моїм романом "Стріли Перуна", де ціла війна з песиголовцями.Мало вивчені істоти з міфів, та усіх нас, гадаю, в дитинстві лякали казки про цих монстрів. Моторошна історія. Шкода, що розміри оповідання для конкурсу не дали змоги юнакові добити тварюк, та подібна кінцівка зрозуміла і передбачається сюжетом. Дякую автору за книгу та любов до міфологіїї нашого краю. Натхнення та успіхів!
Немеш Іван, Добре, дякую. Особливо цінно, коли історії переплітаються з реальністю, заскочу, прогляну блог.
Сподобалася ідея твору. Саме оповідання захоплює, викликає хвилювання за героїв. Мені не вистачило фіналу і якщо з`явиться продовження, обов`язково прочитаю. Дякую, бажаю успіху!
Кристина Асецька, Продовження обов'язково буде. Я не міг його сюди написати, то як цей твір приймає участь в конкурсі Потайсвіт, там є певна кількість знаків. Коли продовження з'явиться на моїй сторінці, я неодмінно вам напишу. Дякую, що завітали до мене і прочитали історію
Привіт! Заглянула на декілька сторіночок. Як я зрозуміла, ця книга братиме участь в конкурсі. Сюжет цікавий. Анотація доволі влучна і манить читати далі. Але мене відволікали від тексту плутанина в часі. То розповідається в теперішньому часі (головний герої йде, стоїть, витягає...), то в минулому (впав, засвітився і т.д.) Впевнена, що на конкурсі таке одразу ж зацькують. Рекомендую вам виправити все на минулий час. Так буде зручніше читати. Загалом ідея цікава, і думаю можна нафантазувати багато чого. Натхнення вам та успіху на конкурсі!
Аделіна Янг, Щойно зробив невелику редакцію над минулим і теперішнім часом. Якщо знайдете вільний час, то оцініть його знову. Дякую. Ваш коментар мені дійсно допоміг. Радий співпраці з такими людьми як ви! :-)
Неймовірно цікава книга, справді гідна того, щоб перемогти в конкурсі))))
Але над твором потрібно ще трішки попрацювати. Тут є помилки, але я впевнена, що ви легко їх виправите)
А тепер стосовно анотації. Вона просто чудова))) Але я б забрала слова "дім яких стояв на пагорбі". Чесно кажучи, цей опис там ні до чого і робить речення набагато складнішим, заплутуючи читача.
Сюжет унікальний та дуже цікавий))))
Бажаю успіхів)))
Софія Вітерець, Дякую :-)
Дуже чудовий і захоплюючий твір. Автору натхнення
roman kukurudz, Дякую. Навзаєм!
початок інтригує, біг біг і походу не добіг... читатиму далі, будуть ще коменти, старатимусь вгадати подальші події, думаю тої до кого він біг він не знайде в тому місці куди біг))) але то не точно))))
Alex@ua, таки не вгадав...
таки не встиг(((нажаль дрвелося досить довго читати((((
от полюки... таки заплатять ...
Цікава і доволі моторошна вийшла в вас історія. Ця ваша істота Перегоновий нагадала мені "Монстра с озера Синевир". Поправте якщо помиляюсь, але там була одна голова?
Лео Нур, Ви правий. Істота має одну голову!
А також одну руку і одне око і дві руки. Тому вони змушені триматися одна з одною щоб легше пересуватися. Наскільки пам'ятаю в історії Синевир істато була перевертнем, але яка не перетворювалася на людину.
Якщо вам цікаво то прочитайте мій блог про роз'яснення істоти. Там все гарно і доступно розписано.
Шкода Софію. Загинути від лап пса, це так якось неприродньо, а Назар молодець... Помстився за кохану. Мені сподобалось, а особливо багатоголосий пес)) Тут з однією головою пса боїшся і тікаєш подалі. Ну то таке. То вже мої страхи.
Немеш Іван, ❤️
Історія мене справді захопила і тепер я з нетерпінням чекаю на продовження. Хотілося б прочитати як хлопець буде мстити і чи врятує дівчину. Надхнення Вам :)
Крістіна, Приємно чути, що вам сподобалось.
У мене є ідея на написання продовження. Найближчим часом займуся за написання.
Дякую за відгук :-)
Обкладинка просто ух. Картинка зразу налаштовує на жахи і пригоди. Початок виправдовує очікування.
Рома Аріведерчі, Дякую. Я дуже радий, що вам сподобалось! :-)
Мені дуже сподобалася історія. Не могла відірватися допоки не прочитала до кінця.
Катерина Шевчук, Радий, що вам сподобалось!
Чудовий початок! Автору натхнення!;)
Skintey Alina, Радий, що вам сподобалось. Дякую!
Вітаю з новинкою! Успіхів на конкурсі!
Кейтлін, Дякую. Навзаєм :-)
Вітаю з новинкою та конкурсною книгою)) Багато читачів та великого натхнення, нескінченої музи))
Немеш Іван, Дякую❤️
Вітаю з новинкою))) Успіхів)))
Софія Вітерець, Дякую :-) Навзаєм
Вітаю з новинкою)))Успіху та багато-багато читачів))
Лідія Шефер, Дякую. Навзаєм!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати