Сіль і попіл

Вона звикла до тиші. Холодної, безжальної, такої, що не питає і не нагадує про минуле. Соломія Верес — успішна, незламна, чужа в цьому місті, де ніхто не знає її історії. Але минуле не питає дозволу. Воно повертається, розриваючи крижані стіни, шепочучи забуті голоси. Вона ховала себе за величчю, аби ніколи не згадати, ким була. Але що робити коли тінь зрадженого минулого стоїть на її порозі? Коли ім'я, яке вона відкинула, знову звучить у тиші?