107 913
“Ті, хто вибрали темряву”
Анотація до книги "Нестерпне кохання "
Вона — донька конгресмена, талановита художниця з чистим серцем.
Він — мафіозі, якого доля змусила жити в її родині й називати сестрою.
Та серце Ренделла не знало меж, воно спалахнуло коханням і перетворилося на небезпечну одержимість.
Та одного дня межа стерлася. Почуття, яке не мало права на життя, здатне зруйнувати їх обох.
Це історія кохання й влади, зради й пристрасті. Історія, де межа між ніжністю й жорстокістю небезпечно тонка.
Він — мафіозі, якого доля змусила жити в її родині й називати сестрою.
Та серце Ренделла не знало меж, воно спалахнуло коханням і перетворилося на небезпечну одержимість.
Та одного дня межа стерлася. Почуття, яке не мало права на життя, здатне зруйнувати їх обох.
Це історія кохання й влади, зради й пристрасті. Історія, де межа між ніжністю й жорстокістю небезпечно тонка.
“Донька конгресмена. Художниця. Наречена диявола мафії. Один підпис, і її життя вже не належить їй. Сара тікає, але Ренделл не з тих, хто втрачає свою жінку.”
Зміст книги: 134 глави
176 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю вас, дорогі читачі!✨️
Буду дуже рада вашим коментарям і думкам — вони для мене справді багато значать і надихають рухатися далі, писати ще, не зупинятися.
Щиро дякую кожному, хто читає, підтримує і ділиться своїми враженнями.❤️
А це «Не рецензія» від неймовірної авторки Mary J до книги
https://share.google/QceY9BLFAgK3PKH98 ✨️
Вітаю! Тепер ви у бестселерах❤️
Белла Ісфрелла, Щиро дякую вам за підтримку і привітання! Це неймовірно цінно для мене.☺️❤️❤️❤️
Вітаю вас з бестселером ❤️❤️❤️❤️
Mary J, Щиро дякую вам за привітання! Це дуже цінно для мене і піднімає настрій.☺️❤️❤️❤️
Вітаю уже більше 100тис прочитань. Успіху і в подальшому)
Юлія Смеречук, Щиро дякую вам за привітання і підтримку.❤️❤️❤️ Дуже-дуже приємно!☺️❤️
Аврора дійсно їхня сестра рідна чи ні ?
Мартіна Томащук, Боже, як же це приємно читати! ❤️❤️❤️ Та хоч тисячу таких питань задавайте, я тільки рада! Ні, друга книга — це ще не фінал. Попереду буде ще одна частина, тобто ще буде «Нестерпне кохання 3». Дякую вам, що читаєте так жадібно, це неймовірно цінно. ❤️❤️❤️
Багато розділів просто "проковтнула" на одному диханні. Усе, що хочеться написати, залишається на рівні відчуттів, бо книга неймовірно емоційна — вона змушує затамовувати подих на цілі розділи. Це неймовірно, дякую!)))))
Белла Ісфрелла, Щиро дякую вам за підтримку, за час і увагу до цієї книги. Мені неймовірно приємно читати такі слова й відчувати, що історія відгукнулася. Дякую вам — це надзвичайно цінно для мене.❤️❤️❤️
Автору вдалося передати неймовірний спектр емоцій, не описуючи кожен крок героїв, а розкриваючи їх зсередини, через цілі світи, які вони носять у собі. Фраза «Вона належить мені, я вже вирішив» не залишає Сарі жодного шансу на власне життя, на щось, де не буде його контролю...))))))
Белла Ісфрелла, Щиро дякую вам за коментар. ❤️❤️❤️ Ви дуже точно це відчули. Ця фраза справді не про кохання, а про присвоєння. Про момент, коли для Сари простір вибору починає звужуватися майже до нуля.
Вау. Все на грані і слова, і емоції...
Беру себе в руки і ставлю на паузу. Бо друга книга ще пишеться, а я не з тих, х о фанатіє від читання від розділу до розділу. Тим паче такий жанр, де всі емоції і нерви оголені. Такі книги треба читати підряд, щоб отримати повний набір запропонованих почуттів. Це моя суб'єктивна думка. Хай легко пишеться. До зустрічі на фіналі дилогії.
Дякую
Nataliya Parfenyuk, Щиро дякую вам за увагу й такий теплий, вдумливий коментар. Мені справді дуже приємно це читати. ❤️❤️❤️ Я вас розумію як ніколи, сама люблю читати завершені книги, коли історія відкривається цілком і емоції складаються в єдину картину. І маленьке уточнення: це буде не дилогія, а трилогія. Я хочу дати цій історії простір і час, розповісти її повністю, без поспіху. Буду з нетерпінням чекати на ваші коментарі й враження після завершення. Ще раз дякую вам за увагу. ❤️
Розділи від імені Рендела багато що пояснюють. Скільки ж болю люди завдають одне одному — і з причини, і без. Ренделл міг би зростати в нормальній родині та стати гідною людиною, але доля обрала для нього інший шлях: стати катом цього світу, тим, хто несе лише руйнування. Чи був це його вибір? Не думаю. Та чи прийняв він цю долю? Однозначно — з повною насолодою та смиренністю.
Белла Ісфрелла, Дякую вам за час, увагу й підтримку цієї історії. ❤️❤️❤️ Він не просто прийняв свою долю — він дозволив їй стати частиною себе. І саме в цьому, мабуть, його найстрашніший вибір. Дякую ще раз за неймовірний коментар.❤️❤️❤️
Почала читати вашу історію. І не можу втриматись від коментаря. Надзвичайно реалістично написано. Проймає до кісток.
Дякую
Nataliya Parfenyuk, Дякую вам щиро за такі слова.❤️❤️❤️Мені дуже цінно, що історія так відгукнулася й змогла «пробрати до кісток». Рада, що ви з нею — попереду ще багато напружених і емоційних моментів.✨️
Сара почала здогадуватися... Але що буде, коли все розкриється? Ізабелла не просто так навідалася на її виставу — у цьому був чіткий розрахунок і ціль. Не думаю, що Рендел зник із життя Сари надовго. Вона вже починає розуміти, що певною мірою залежна від нього, ба більше — навіть від самої його присутності… До чого ж все це призведе??))))
Белла Ісфрелла, Дякую вам щиро за увагу й неймовірно цікаві коментарі.❤️❤️❤️ Ізабелла радше прийшла з ревнощів — налякати дівчинку, вибити з рівноваги. А Ренделл... грає. Вовк в овечій шкурі, як то кажуть.✨️
Майкл — нове кохання, але є той, чия тінь минулого здатна наздогнати та перекреслити все… Життя Сари комусь може здатися ідеальним. Проте для тієї, яка завчила правила існування, це означає бачити більше, розуміти глибше та аналізувати. Вона наче зброя, адже коли краса та розум поєднуються — це помічають, з цим змагаються. Сестра хоче те, що мала Сара — Його. А Сара мріє лише про нове життя з іншим. Але доля жорстока у світі, де правлять амбіції, пристрасть та бажання… Історія поглинає повністю, особливо ті емоції, які так глибоко пропускає крізь себе Сара)))
Маргарита Сухина, ❤️❤️❤️
Неможливо просто викреслити з серця того, хто був твоїм цілим світом, навіть попри болючу зраду. Питання лише в тому, скільки ще Сарі доведеться витерпіти? У мене з’являється стійке передчуття, що весь цей сценарій написаний однією людиною — тим, хто прагне тотальної влади над нею. Схоже, ляльководом у цій грі є саме Рендел..
Белла Ісфрелла, Дякую вам за таке тонке відчуття історії. ❤️❤️❤️ Ви маєте рацію: минуле не стирається одним рішенням, навіть після зради. Відчуття ляльковода тут не випадкове — Ренделл справді занадто глибоко вплетений у все, що з нею відбувається. Питання лише в тому, коли Сара перестане бути фігурою в цій грі… і чи дозволять їй це зробити.
Невже він не розуміє, що вона поруч лише тому, що поранена й зраджена? Він притискав її до грудей, чудово знаючи, що сам керував вчинками Майкла. Він знав про все, він навіть впливав на кожен крок.
Невимовний жаль охоплює, коли уявляєш себе на місці Сари. Опинитися в пастці між двома чоловіками, де кожен по-своєму руйнує її світ. Це викликає занадто багато емоцій... І кохання кожного по-своєму справжнє...
Белла Ісфрелла, Дякую вам за коментар і таке глибоке співпереживання.❤️❤️❤️ Так, він усе розуміє. І саме це найстрашніше: він знає, чому вона поруч, і все одно користується її слабкістю. Сара опинилася між двома правдами й двома коханнями, кожне з яких ранить по-своєму. І від цього болю справді неможливо відмахнутися.
Така болюча зрада... Ренделл хотів, щоб вона бачила це на власні очі, щоб не втікала, а закарбувала цей момент у пам'яті. А потім — пекло. Від такого серце просто розпадається на друзки. І Сара пішла з Рендалом — тим, хто сам не кращий за інших. Ренделл міг спокійно дивитися на її біль... Що це для нього: насолода чи перемога над її невинністю? А ця "правда" про Майкла... Нехай це була підстава, нехай він ішов на це заради грошей, але казати тепер, що навіть квіти для неї були куплені за ті брудні кошти? Наче він усе робив заради неї... Не вірю. Він робив це лише заради себе..
Белла Ісфрелла, Дякую вам за такий емоційний і чесний відгук.❤️❤️❤️ Ви дуже точно відчули цей момент: Ренделл хотів змусити її прожити біль до кінця. Для нього це радше влада, ніж почуття. А "правда" про Майкла… так, тут багато бруду й егоїзму, прикритого красивими словами. Сара опинилася між болем і ще більшим болем, і це, мабуть, найстрашніше.
Ренделл прагне бути поруч за будь-яку ціну: силою чи маніпуляціями. Але вголос лише кидає попередження: це він контролює її життя, а не вона. Шкода Сару... Коли ані батьки з їхнім сухим контролем, ані сестра не стають на її бік, стає зрозуміло, чому вона шукає підтримки в новому коханні — у тому, хто буквально кричить про свої почуття.
Белла Ісфрелла, Дякую вам за час і ваші думки.❤️❤️❤️ Ви праві: Ренделл звик контролювати, а не чути. Коли родина не стає на бік Сари, вона природно тягнеться до того, хто дає їй відчуття захисту й говорить про свої почуття відкрито. Їй справді важко… і саме тому вона шукає вихід.
Сара впевнена, що кохає і прагне цього нового початку. Проте ревнощі невблаганно повертають її в минуле — у його обійми. Він знову з’явився в її житті, але вже з іншою… Навіщо? Це нове випробування чи його так само нестримно тягне до неї?))
Брат, який ніколи не був братом…
Белла Ісфрелла, Дякую вам за класні коментарі, які цікаво читати, не гірше, ніж книги.❤️❤️❤️ Ви дуже точно відчули цей вузол: нове кохання, старі ревнощі й поява того, хто ніколи не зникає до кінця. Чи це випробування, чи взаємне тяжіння — Сара й сама ще не має відповіді... точніше, має, але уникає.☺️✨️
Вітаю) дякую за емоції
Вони різні) але вперше в мені злість на головного героя , я вперто не хочу щоб вони були разом моя психіка на межі
Але всеж так хочу подякувати бо такі емоції вперше за читанням книги
Маргарита Сухина, Почала читати другу частину дякую вам за такі книги які викликають спектр нових емоцій
Автору натхнення на нові історії ??❤️
Ви у віджеті!) Вітаю ❤️❤️❤️
Маргарита Сухина, На головній сторінці у розділі "Набирають популярність"!))) ❤️❤️❤️
А Ренделл же повернеться?
(Тут має бути сумний смайлик)
2.2–2.3 — дам вечеря напружена, дівчина не промах: палець у рот не клади — бо відгризе по лікоть… А взагалі — молодець, але шкода її, такі витівки справді не прощаються.
Арія Щульц, Дякую за такі влучні спостереження.❤️ Так, вечеря там справді на ножах, і вона не з тих, кому можна сісти на шию. Але ви праві, за такі кроки завжди доводиться платити. Далі буде ще гостріше.☺️✨️
2.1 — яка гра почуттів, страху і суміші чогось загадкового та незрозумілого. Поки головні герої тримають у напрузі, особливо Ренделл.
Арія Щульц, Дуже дякую за коментар. ❤️ Рада, що ця суміш страху й загадки так відчулася, а Ренделл тримає в напрузі. Далі він ще не раз змусить нервувати, можливо, не тільки. ☺️✨️
Я повернулась до цієї чарівної мафії ❤️❤️люблю її не можу…
Монолог Сари у 2 розділі — душероздираючий, опис шикарний і деталізований, поринаєш сама в цей будинок, у цю атмосферу.
Арія Щульц, Як же приємно це читати.❤️ Дякую, що повернулися до цієї мафії й так тепло про неї написали. Монолог Сари справді дуже особистий, тому неймовірно цінно, що він так відгукнувся і затягнув у атмосферу будинку. Обіймаю й дякую.☺️✨️
Тільки Сем якийсь карикатурний. Його образ як «козла» і «потворного звіра» поданий однобічно. Немає внутрішнього конфлікту чи мотивації. Хоча, можливо, що це лише мені так здається. Все ж, я тільки почала читати. Тому — хз.
Ірина Скрипник, Дякую за чесне зауваження.❤️ Таке відчуття справді може скластися на старті. Його мотивація й внутрішній конфлікт розкриються далі, не одразу.☺️✨️
Відчувається біль, сум, тривога, любов, навіть тілесна пам’ять. Це чіпляє. Розмови між сестрами, Майклом і Сарою звучать природно. Є легкий гумор, інтимність, внутрішні підтексти.
«Тінь минулого знає, де знайти тебе», «мить розсиплеться, як вітряний пісок» — гарні метафори, не банальні.
Сара, Кара, Ренделл, Майкл — кожен говорить по-своєму. Це плюс для характеризації. Моє браво!
Ірина Скрипник, Дякую вам щиро.❤️ Надзвичайно приємно, що ви відчули всі ці стани й помітили різні голоси персонажів. Ваше «браво» в саме серце.❤️✨️
Оце так зустріч Сари з Ітаном, там всі були в шоці))) Ну і звісно Ітан одразу ж надіслав фото Ренделлу)))
Анна Лір, Дякую вам щиро.❤️✨️ Так, момент справді вибуховий (хаха). Дякую, що читаєте і ділитеся своїми думками — це безцінно.❤️❤️❤️
Мені прям Ренделла так шкода, він такий травмований. Але поки що ця його рішучість зробити Сару своєю дружиною, і щоб вона народила йому дитину, це прям трохи лякає... А різниця у віці у них і справді величезна...
Анна Лір, Дякую вам за час і коментар.❤️❤️❤️ Ви дуже точно відчули цей баланс між співчуттям і тривогою. Так, Ренделл травмований, і його рішучість справді може лякати — особливо з урахуванням різниці у віці.
Яке жахливе дитинство було у Ренделла! Який жорстокий батько! Це багато чого пояснює у формуванні його характеру...
Анна Лір, Щиро вам дякую за коментар.❤️❤️❤️ Так, його дитинство справді багато що пояснює. Мені дуже цінно, що ви це відчули й побачили корінь його характеру, а не лише наслідки.
Пропозиція розтопила моє серце — відразу згадалася моя. Ваш неймовірний опис, і аж тепло на душі стало ❤️❤️❤️❤️
Арія Щульц, Щиро дякую вам.❤️❤️❤️ Мені безмежно приємно, що сцена так відгукнулася і викликала такі особисті, теплі спогади.❤️✨️
1.2 Дуже красиво описані стосунки сестер: трохи боротьби між ними є, але видно, що вони прислухаються одна до одної.цікаво як їхні стосунки будуть надалі )
Арія Щульц, Щиро вам дякую.❤️❤️❤️ Мені дуже цінно, що ви відчули цю тонку межу між напругою й близькістю. Їхні стосунки ще не раз зміняться і я рада, що вам цікаво спостерігати за цим разом зі мною.✨️
1.Сем відверто мене збісив, Сара гарно підмітила — козел!
Арія Щульц, Дякую вам за коментар.❤️❤️❤️ Так, Сем саме такий і є: неприємний, слизький і дуже «козел».
6.5. !!!!!!Ох, ви вмієте шокувати читача і викликати шалені емоції. Майкла шкода...
Анна Лір, Дякую вам за час і увагу.❤️✨️ І за те, що не мовчите після таких сцен. Розділ справді важкий... Майкла шкода, інакше це просто не читається. Для Сари це той момент, який ламає щось усередині й уже не відпускає. Дякую, що проживаєте ці емоції разом із історією.❤️✨️
Нарешті прийшла до вас, уже довго хотіла почитати цю книгу, чула багато відгуків)) І так, історія справді захоплює, і дуже легко читається, я не помітила, як вже опинилась на 4.2 розділі. І тільки шок від того, що побачила Сара, змусив мене припинити читати і нарешті написати коментар))) Піду почитаю далі)))❤️
Анна Лір, Дякую вам за час та увагу.❤️✨ Дуже тішить, що ви давно придивлялися до історії й таки дійшли до неї… а ще більше, що вона так непомітно затягнула. А момент із Сарою так, він спеціально такий, що змушує зупинитися й написати коментар.☺️ Дякую, що поділилися цим тут. Гарного повернення до читання… далі буде ще неспокійніше.☺️
Здається, Сару долають недобрі передчуття. І, можливо, не дарма, особливо коли відмовляєш таким покидькам, як Сем.
Белла Ісфрелла, Щиро дякую вам за коментар!❤️✨️ Ви дуже точно підмітили Сара справді відчуває небезпеку. А з такими людьми, як Сем, передчуття рідко бувають помилковими…
Ваші тексти дуже емоційні. Це вже наче ваш особистий стиль, який ви передали через таких щирих героїнь. У вас талант до цього жанру))
Белла Ісфрелла, Щиро дякую вам за такі теплі слова. Дуже приємно чути, що мої героїні й емоції вам відгукуються. Це велика підтримка для мене.❤️
Дуже правильна назва твору. Дуже гарно і емоційно все описано. Читаєш і наче бачиш все в кіно. Важкі і хвилюючі відносини. Дякую автору за інтересну книгу. Натхнення вам та успіхів.
Ольга Скоба, Щиро дякую вам за такі прекрасні слова.❤️✨️ Для мене неймовірно цінно, що ви віддали цій історії свій час і увагу — це справжній подарунок автору.
Рада, що сюжет читається, ніби кіно, і що всі ці непрості емоції вам відгукнулися.
Дякую за підтримку й побажання.❤️ І якщо вам хочеться читати далі — продовження вже є на моїй сторінці «Нестерпне кохання 2».
Оце так останній розділ здивував))) Не хочу спойлерити... але я в ах... шоці)
Дякую, Маргарито) Це було емоційно, напружено, важко, боляче та інтригуюче❤️
Mary J, Дякую вам від усього серця, що читали, що були поруч і приділяли стільки уваги цій історії. Для мене це неймовірно цінно.❤️❤️❤️
34.1. Маю сумніви, що він подарує їй свободу. Не знаю, чи справді він кохає її. Не знаю, що то за "сюрприз" для Ренделла. Знаю лише одне — мені дуже болить за Сару. Здається, це була та точка, після якої вже немає повернення.
Підводячи підсумки… Десь у коментарях я писала щось на кшталт: "Цікаво, чи захочу я вбити Ренделла під кінець книги?"
Ні, не хочу. Він багато разів робив Сарі боляче, і зрештою отримав своє найгірше покарання — він втратив її саме тоді, коли вона по-справжньому закохалася й дозволила собі це почуття.
Mary J, Дякую вам за такий глибокий відгук.❤️❤️❤️ Ваші сумніви цілком зрозумілі — Ренделл сам загнав себе в пастку недовіри й одержимості.
А момент, коли Сара зламалася… так, це точка неповернення. І ви дуже точно сказали: найгірше покарання він уже отримав... він втратив її саме тоді, коли вона нарешті відкрилася й полюбила.
34. От і все((( Дуже боляче за Сару. Момент її крику просто пошматував моє серце...
Mary J, Дякую вам.❤️✨️ Ця сцена й мене різала, коли писала. Крик Сари — це момент, коли ламається щось дуже живе всередині.
Боляче за неї неймовірно.
33.5. На початку розділу, де він каже Сарі не виляти стегнами, а вона це робить — я так посміялась)) Дуже тепла атмосфера між ними)
Але далі, звісно, вже не так весело. Ренделл намагається "замести" сліди, та правда завжди випливає назовні.
Mary J, Дякую вам велике.❤️✨️ Між ними зараз теплий період, але так… далі вже не до сміху. Ренделл може ховати правду як хоче, та вона рано чи пізно все одно вирине.
33.4 Поки живемо!)) Ура))
Ренделл, звісно, мене здивував своїми підготовленими простирадлами — ще й чиїми!))
І чому він досі не вірить, що вона його кохає… ((((
Mary J, Дякую вам за коментар.❤️✨️ А не вірить він у її кохання лише з однієї причини: в нього серце все ще забите страхом. Любить але боїться повірити.
33.3. Мене так розчулив цей розділ... Він неймовірний! Ренделл тут такий ніжний, люблячий і турботливий — його думки, його дії... усе наскрізь пронизане почуттями.
Якщо чесно, хочеться на цьому зупинитися. Просто щоб вони залишилися такими ж закоханими й щасливими...
Бо передчуваю крах своєї особистості далі(( Приготувала собі корвалол
Mary J, Дякую вам за такі щирі слова.❤️✨️ У цьому розділі Ренделл справді відкритий і ніжний. І дуже розумію ваше бажання зупинити їх саме тут… Але, на жаль, спокій у них довго не триває. Тримайте корвалол під рукою.❤️☺️
33.2 Такий короткий розділ, а такий чудовий))) Ця битва тортиками в саме серденько!)))
Цікаво, що ж вони придумають з тими білими простирадлами, які не мають бути білими
Mary J, Дякую вам.❤️✨️ Розділ справді маленький, але я хотіла трохи легкості. Битва тортиками... то їхній маленький світ.
33.1. Ох, Кара... Господи... Зараз у Ренделла й Сари все так добре (порівняно з тим, як було). Але щось мені підказує, що Кару ніщо не зупинить — варто чекати біди...
Mary J, Дякую вам.❤️✨️ Так, зараз між Сарою і Ренделлом відносний спокій… але Кара — це буря на двох ногах. Її нічого не стримає, коли вона щось собі вбила в голову. І так, біда точно ще попереду.
33. Дуже шкода, що він їй не вірить. Але це й не дивно, коли за спиною — зради й бруд.
Ітан, звісно, нарвався. Він мав би розуміти, що Ренделл вийде з себе, але в Ітана важкий день — тож я можу його зрозуміти.
Mary J, Дякую вам за відгук.❤️❤️❤️ Ітан… він справді нарвався. Розумів, що Ренделл вибухне, але після всього, що пережив — він теж на межі. Тут у кожного своє пекло.
32.8. Оце ви вмієте змінювати атмосферу в розділі)) Від 0 до 100 за одне речення — і навпаки)
Дуже шкода Ханну, але, якщо чесно, краще знайти собі чоловіка, який справді буде тебе кохати.
Дара і Сем... важко щось сказати, бо я йому не довіряю від слова "зовсім". Але, знову ж таки, якби це була книга про нього, він, можливо, змінився б, зустрівши "ту саму".
Хоча не думаю, що це той випадок.
Mary J, Дякую вам. ❤️❤️❤️ Мені подобається інколи різко перевертати атмосферу — життя ж теж не йде рівно. Ханну справді шкода, але вона заслуговує на того, хто любитиме по-справжньому.
Щодо Дари й Сема — так, там є питання. Сем не той, кому легко довіряти… і навряд чи він «той самий». Але їхня лінія теж ще покаже себе.
32.7 Ого... я трохи зависла на фразі: "Любити так, ніби ніколи не підеш. І піти так, ніби ніколи нічого не відчувала". Бо це насправді про мене. Так сильно відгукнулося.
Дуже шкода Сару... Вона його кохає і навіть не знає, що він зробив те єдине, чого вона не зможе пробачити...
Mary J, Дякую вам за такий чесний відгук.❤️❤️❤️
Ця фраза і справді болюча, бо про багатьох із нас… і про Сару теж. Вона любить усім серцем, навіть не здогадуючись, що за її спиною вже зроблено те, чого вона ніколи не пробачить. І від цього вдвічі сумніше.
32.6 Фух..) Після минулого я так перехвилювалась, що Ренделл знову зробить їй боляче. Тут аж видихнула) Сподіваюся, він їй повірив.
А тепер зрозуміла, чому в минулому розділі — ні. Його те звернення справді насторожило.
Mary J, Дякую вам за коментар. ❤️✨ І так, ці підозри тільки підсилили його недовіру… але кохання нікуди не поділося. Воно там є: уперте, важке й живе.
32.5 Та не "можливо")) Вони точно навіжені)) ахах))
Мені дуже сподобався цей момент напруги — я його аж відчула на собі) Ренделл, звісно, як скажений пес — ніхто й дихнути не має права на Сару!
Але я трохи не зрозуміла: чому він думає, що вона бреше? Чи то я неуважно читала, і вона справді бреше?
Mary J, Ахах, та вони реально навіжені, тут без варіантів.❤️✨️ І напруга там була така, що сама ледве дихала, коли писала цю сцену. Щодо брехні все простіше, ніж здається. Ренделд думає, що Сара бреше не тому, що вона справді це робить, а тому, що він сам майже нікому не довіряє. І був той момент зі склянкою над її головою: він прямо запитав, чи знайома вона з Джеморі, Сара відповіла «ні». А потім на весіллі — сюрприз. Через це в його очах вона тепер виглядає брехливою, хоча насправді винний більше його страх, ніж її слова.
32.4 Мені дуууже імпонує, що Ренделл не дозволяє своїй матері, та й узагалі нікому, говорити щось про Сару.
І дуже цікаво, що ж сталося з Авророю.
Ітана я розумію — його біль невимовний. Але це не означає, що треба перекладати свій біль на близьких...
Mary J, Дякую вам.❤️✨️ Ренделл і справді тут максимально жорстко ставить межі, Сару він не дасть образити нікому. Аврора… її історія ще відкриється. А Ітан... так, його біль великий, але це не дає права ранити тих, хто поруч.
32.3. Ще забула додати.. звичайно, мене розчулив момент з батьком і мамою Сари.. Але, знову так... запізно((
Mary J, Дякую вам.❤️❤️❤️ Момент із батьками Сари й справді дуже ніжний… але боляче, що все приходить так пізно. У їхній історії запізнення — окрема трагедія.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати