Нічний візіт

- Так, ми вже зібралися. А ти якщо хочеш, можеш поїхати до тітки Аліси, щоб не було нудно та страшно. Ми тебе підвеземо, – запропонувала мама.
- Та нічого, ма, я сама переночую.
– Одна? - Здивувалася мама.
- Так, а що тут такого? Я вже досить доросла. В інституті, приїжджі взагалі в гуртожитках живуть у такому ж віці.
- Ну добре. Якщо що дзвони. І не забудь Лунара вигуляти, - видавши мені вказівки, мама поквапилась на вихід.
Я вийшла проводити батьків.
- Не хвилюйтеся, ми впораємося. Так, Лунаре? – я погладила величезну чорну німецьку вівчарку. – Ух ти, який у мене захисник!