Ніч мертвих

Ніч Самайна йде світом. Ніч, сповнена злого чарівництва та пекельних жахіть. Ніч, коли кургани фейрі розкриваються, випускаючи в світ людей дивну та казкову кавалькаду духів та мерців. Тих, хто полює на сміливців, що відважаться вийти в таємничі сутінки ночі мертвих. Це ніч, коли несамовито несеться чорними оксамитовими небесами Дикий Гін. Ніч, коли місячне сяйво дарує своє срібло короні короля Самайну, котрий веде за собою у безодню жаских та злих гончаків з пекельними червоними очима. І той відчайдух, хто зупинить зграю на її зоряному шляху, хто не злякається ночі мерців та вогнів Самайну – той може попросити у короля цієї ночі все що завгодно. Все чого забажає його темна душа – бо світлій людині нічого робити в такий час на стежинці, якою несеться Дикий Гін.