Він був її всесвітом, а вона — тією, хто готова була боротися до останнього подиху. Та одного дня усе зруйнувалося не через почуття, а через чужі голоси. Він пішов, обравши боягузливу мовчанку, а вона залишилась наодинці з нищенським болем, панічним пульсом під 155 і порожнечею в розбитому серці. Це останній раз, коли Ден з'явився в її житті.

Ця книга — чесна сповідь Юлі про кохання, втрату, зраду і силу відродження. Про те, як важливо не втратити себе, навіть коли весь світ валиться. Це шлях крізь гнітючу тишу квартири, де порятунком стають відеодзвінки від мами та несподіване повернення колишньої подруги Нати. Написати про це означало викреслити минуле й звільнити голову. Перетворивши біль на текст, вона доводить: навіть найболючіша весна дарує нове цвітіння.