Легальна пастка

Мене розписали о 02:17.
Без сукні. Без гостей. З його охороною під дверима і холодним підписом у порожньому РАЦСі.
— Це не весілля, — сказав він, навіть не глянувши на мене. — Це страховка.
Йому потрібна дружина для прикриття. А я просто опинилася не в тому місці й почула не ті слова.
Тепер я — його “офіційно”: під охороною, під контролем, у ролі, яку не можна зіграти наполовину. А “страховка” працює лише доти, доки він не вирішить нею скористатися.