Королівство Крижаного Полум’я Хроніки Ельсара Книга І

Svitlana Anosova автор

Читати

Опис
Зміст книги
Коментарі · 13

Королівство Крижаного Полум’я Хроніки Ельсара Книга І

Королівство Крижаного Полум’я Хроніки Карлоса Ґента Книга 2

Серія (3 книги)

“Хроніки Королівства Крижаного Полум’я”

Анотація до книги "Королівство Крижаного Полум’я Хроніки Ельсара Книга І"

Коли мова забута — світ втрачає свій голос.

Маг Ельсар іде крізь холодні землі, крізь мовчазні руїни та тіні давніх істин. Він не шукає слави, не прагне сили. Його мета — знайти тих, хто ще пам’ятає.

Пам’ятає слова, якими створювали світ. Пам’ятає мову, яку вкрала тиша.

Це не легенда. Це хроніка. Це початок шляху, який може змінити все. Бо Ельсар ще живий. І його історія — ще не завершена.
Ця історія — не лише про магію, а про пам’ять. Про тишу. Про вибір.

Бо Ельсар дізнається те, чого не знає навіть король.
Він стане носієм правди, яку не можна вимовляти.
Істини, яка стосується не лише його,
а двох душ, що ще не народились —
драконів-близнюків, доля яких пов’язана з усім світом.

магія чарівник стародавне зло хроніки пригоди магічний світ крижане королівство вибраний герой

Зміст книги: 13 глав

Пролог

Уривок зі Стародавнього Манускрипту, розділ XIII: “Про Першого"

Глава 1: Піщане пророцтво

Глава 2: Відлуння піску

Глава 3: Караван спогадів

Глава 4: Легенда, що дихає піском

Глава 5: Пісня дюн і Свідки часу

Глава 6: Голос із каменю (Той, хто чує)

Глава 7: Повертайся — іншим (Тіні під піском)

Глава 8: Те, що краще не знати

Глава 9: Шлях назад

Глава 10: Після повернення

Пролог

13 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ірина Скрипник

29.12.2025, 20:15:47

Також герої іноді говорять лише загадками. Це круто для атмосфери, але хочеться почути просту, «земну» мову учнів, щоб вони стали ближчими читачеві.

Ірина Скрипник

29.12.2025, 20:14:20

Арія та Радас поки що виглядають як «дзеркала» для емоцій читача. Було б цікаво в майбутньому побачити між ними конфлікт або різне ставлення до місії вчителя.

Ірина Скрипник

29.12.2025, 20:13:37

Ельсар відчувається як досвідчений, дещо втомлений, але непохитний ментор. Його діалоги зі Ше’Вааром та учнями добре витримують баланс між таємничістю та конкреткою.

Ірина Скрипник

29.12.2025, 20:12:58

Зав’язка класична для мандрівного фентезі (quest fantasy), але з цікавими акцентами. Тема королеви, яка носить у собі «світло і тінь», одразу ставить високі ставки. А ідея «П’ятого слова», яке не призначене для людських вуст, — чудовий рушій сюжету. Це створює інтелектуальну загадку: що саме може змінити минуле?

Ірина Скрипник

29.12.2025, 20:11:30

Вам вдалося створити відчуття «давнини» та магії, яка не просто є інструментом, а живою, небезпечною стихією. Опис пустелі, де «пісок рипить», а вітер «несе голос», працює на занурення. Образ «вогню пам’яті», що горить без дров і не дає диму — це дуже влучна метафора.

Використання цитат із «Збірки нічних пісень» чи «Легенд Першого мага» додає світу об’єму. Це створює ілюзію, що за межами поточної сцени стоїть тисячолітня історія.

Наявність візуальних елементів (мапа пустелі, зображення драконів у вогні) значно полегшує сприйняття географії та ключових символів.

Олена Кондак

09.07.2025, 19:36:07

Дякую за цікаву і філософську книгу, яка заставляє задуматися про багато речей.

Fill

27.05.2025, 13:35:55

Вітаю з публікацією! Натхнення вам!)

Нікнейм

04.04.2025, 21:00:49

Почала читати і згадався вірш Гете - ЛІСОВИЙ ЦАР
Хто їде в негоду тим лісом густим?
То батько, спізнившись, і хлопець із ним.
Обнявши малого, в руках він держить,
Його пригортає, його він пестить.

— Чом личко сховав ти, мій синку малий?
— Ой тату! Чи бачиш? — Он цар лісовий:
У довгій киреї, в короні... дивись!
— То, синку, тумани навкруг простяглись.

"Мій хлопчику любий, до мене сюди
На луки зелені ти гратись іди;
В моєї матусі є пишні квітки,
Гаптовані злотом тобі сорочки".

— Ой тату, він кличе на луки рясні,
І квіти, і злото дає він мені.
— Нема там нічого, мій синочку. Цить!
То вітер між листям сухим шелестить.

Показати 3 відповіді

Svitlana Anosova

07.04.2025, 00:42:36

Нікнейм, Щоб краще зрозуміти цей вірш, я навіть залізла в інтернет — виявляється, це один із найвідоміших творів Гете, написаний ще у 1782 році. Це глибоко символічна й моторошна балада, яка справді вражає… Але, зізнаюсь, я не можу повністю її прожити — такі тексти мене лякають. Я дуже чутлива, і подібні емоції проходять крізь мене надто глибоко.