Коли весь світ руйнується від вибухів, єдине, що залишається - триматися за спогади. Після того, як Остап пішов добровольцем, життя Людмили перетворилося на відлік від дзвінка до дзвінка. А потім настала тиша. Страшний вирок «зник безвісти» міг зламати будь-кого, але не її. Протягом двох років виснажливої волонтерської праці в Яремче вона жила з пораненою душею, не знаючи, що Остап веде свій власний, невидимий бій у суцільній темряві полону. Що переможе: залізо ракет чи сила людської вірності?