Едей Спенадей та Полум'я помсти

Я — Відьма. То чому я змушена боротися з двома половинами того, чому ніколи не судилося стати одним цілим? Чому моя душа виткана із суперечностей і протиріч? Чому у ній одночасно існують і тісно переплетені між собою як світлі промені сонця, так і темні поступи тіні? І коли настане вирішальний момент діяти, яку я оберу сторону? Буду дотримуватися заздалегідь визначеного плану і доведу справу до кінця убивши того, хто заслуговує на смерть? Заради припинення жорстокого кровопролиття, що ворог прагне розпочати. Адже справедливість не може бути на боці жорстокого вбивці, що не знає жалю і не збирається ні перед чим зупинятися. Або може?
Чи я залишуся осторонь, бо, ймовірно, сама вчинила б так само на його місці? І що тоді є справедливість…
Чи знає хтось відповідь?