Вітаємо, . Вам поки недоступна функція "Вподобання" для книги. Вона стане доступною вам в найближчі дні. Перепрошуємо за незручність і бажаємо приємного читання на Букнет!
Сповіщення
підтвердження Email
Обмеження 18+
Даний контент доступний тільки зареєстрованим користувачам, що досягли віку 18 років.
Обмеження 14+
Покупку може здійснювати користувач віком від 14 років
Виникло питання. З коментарів зрозуміло, що це як самостійний твір, так і частина якоїсь серії. Чи не могли би ви це десь вказати? У вас там багато всього, хотілося б по черзі почитати?
Я правильно зрозуміла, що від цього тексту відштовхуються сюжети й інших творів, так? Хочу спробувати почитати ще, бо я щось "не розпробувала". Місцями гумор заходить, легкий і невибагливий, а місцями кудись так збочує, що я починаю губити нитку. А подеколи герой узагалі здається трохи гальмонутим, як в епізоді зі стелею, бо, ну справді, наскільки треба бути поза контекстом узагалі будь-якого невербального спілкування, щоб не зрозуміти, що має на увазі чорт, показуючи пальцем угору, коли до цього була мова про ієрархію світобудови
.
У принципі, концепція по-своєму цікава, але якось забагато всього на одну купу в маленькому тексті. Оце того собі й думаю, повертаючись до першого питання: може, якщо почитати більше, інші історії, то воно заходитиме інакше. Якусь порадите для подальшого занурення в першу чергу?
ясно, дякую за детальну відповідь. Я вчора ще прочитала "Мені подарували тебе" - то було дещо засміливо з мого боку, бо у вигляді тизеру до величезного тексту воно взагалі не пішло: дуже велика концентрація дивного, яке складно зліпити докупи. Я потім знайшла увесь текст за розділами на Літклубі, може, спробую.
Атеїстів до раю? Я думала їх в архів запруть, або ж заставлять працювати в небесній канцелярії) то ж чортів і ангелів не існує, просто вони люблять трохи покосплеїти, то це колишні смертні?
Замінив другу (Екскурсія на Той бік) і третю (Загублена душа) частини, Оскільки в них були фрагменти з "Дитинства Ісуса", з екскурсії Йосипа на Той бік.
А тепер тут описані пригоди Анатоля на Суді і в Раю.
Є продовження "Душі", четверта частина. Життя людини, якій дісталась душа Анатоля.
Оскільки ця частина величенька за розміром і відрізняється трохи стилем, я вирішив помістити її окремим опусом під назвою "Собаче життя".
Arina Samarskaya, Я не планував продовжувати. Навіть останніх двох частин не планував.
Але, якщо комусь цікаво що ж там сталось з душею Анатоля, чи взагалі, що таке Той світ, то можу й написати. Є в мене така інформація. (З Першоджерел, ясне діло).
Гарна ідея, що в Раю люди живуть так, як звикли, схожу думку колись я вичитала в Ошо: "Сучасні люди уявляють собі Рай у вигляді величезного супермаркету по якому вони бігають і найпершими скуповують товар і від того отримують неймовірне задоволення." Цікавий погляд на потойбіччя. І образ такого собі задоволеного життям пенсіонера теж чудовий - не часто почуєш, що людині всього вистачає, а, можливо, він сам з собою був не дуже чесним?.. Щодо самого тексту, то трохи в око впадали русизми. А в цілому сподобалось, дякую.
Ollami, Щодо пенсіонера якому всього вистачає.
Якщо обмежувати потреби можливостями, то так і має бути.
А якщо потреби визначати фантазіями, то ніяких можливостей не вистачить.
А крім того він ніколи не розраховує на халяву. Не грається в лотереї чи інші ігри, не ведеться на пропозиції безплатного сиру від нігерійських принців чи фірм.
Тож і від чорта не хотів нічого брати. А то ж ніколи не знаєш чим прийдеться платити за безплатний сир.
Ідея цікава, приємний гумор, але більше схоже на казочку) варто попрацювати над мовою твору, уникати повторів та помилок, вони заважають сприймати текст((( і ще не зовсім зрозуміло, у якій послідовості читати твір, може, потрібно частини поєднати у твір) але приємне враження залишається) дякую!
Василина Сіденко, Та це не моя позиція. Я вважаю, що помилки - це лише наслідок неграмотності і неуважності. І ніякого сакрального змісту вони не несуть.
Тож і виправляти їх не є чимсь таким вже й поганим.
Лавра Ольгів, Поки персонал не додумався, що можна мімікрувати під вигадки людей то чітко дотримувався Правила Невтручання. І життя його було нудним і без розваг.
А маскуючись під вигадки людей і дух Правил не порушується (бо таке втручання не робить додаткових впливів і змін в цьому світі) і життя персоналу стало цікавішим.
Читаючи, подумала "і в НИХ те саме - формалізм, бюрократія, виконання планів")) Про баланс пенсії та здоров'я сподобалось! Меньш очікувань - меньш розчарувань... Дякую!
Анатоль, Зрозуміло, пекла немає) Чимось ваш твір асоціюється з фильмом "Куди приводять мрії" - там теж ідея про післясмертне життя, що відрізняється від традиційного уявлення)
Дійсно цікаво і з гумором. Ідея - відмінно. Діалог - відмінно. Гумор - відмінно.
Як на мене, дещо підводить фінал, чи щось зайве чи чогось не вистачає. Можливо він навіть не дуже потрібен і достатньо лише підписання договору, та складання акту приймання-передачі душі :)
Ірина Загорулько, ну кого цікавить душа якогось там Анатоля?
А от що справді цікаво і важливо - це доля всього людства після появи штучного інтелекту.
От "Золотий Вік" показує найкращий з можливих варіантів.
Але є і його друга назва "Сценарій Апокаліпсису".
Чому?
О.Іден, Думаю, у нас сприйняття різними півкулями мозку.
У мене лівою (ідеї, зміст).
У Вас - правою (якісь образи з парадоксально скомпонованих слів).
Тому я у Ваших творах не бачу змісту.
А Вам мої здаються банальними, бо для Вас важливим є не ідеї, а якісь парадоксальні словесні образи.
(Спеціально на замовлення Оксани Калини).
Тут нова інформація поступила з Того боку. Куди поділась душа Анатоля.
Заодно вдалось узнати що таке душа, для чого вона потрібна.
І ще багато чого незвичайного про Той світ.
Новий розділ називається "Загублена душа".
Оксана Калина, Ви підказали тему, а сюжет ще треба придума... ой, що це я мелю, треба звернутись до Першоджерел з запитом: куди ділась моя душа?
От тільки боюсь чи не підставлю я цим свого хвостатого..
Хоч він і гад, примусив мене похвилюватись, коли я подумав, що він обманув мене щодо Суду і Пекла, але ж в решті-решт все закінчилось добре...
Ну подивлюсь, може я йому самому доручу розвідати де ж моя душа..
В усякому разі питання Ваше хороше.
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
33 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНеочікувано. У чорта є душа? Офігезно :))
І нарешті щось без рожевих соплів з цукром. Дякую за настрій.
Виникло питання. З коментарів зрозуміло, що це як самостійний твір, так і частина якоїсь серії. Чи не могли би ви це десь вказати? У вас там багато всього, хотілося б по черзі почитати?
Прикольно)) І сучасні технології, і апокрифічні Евангелія...
Я правильно зрозуміла, що від цього тексту відштовхуються сюжети й інших творів, так? Хочу спробувати почитати ще, бо я щось "не розпробувала". Місцями гумор заходить, легкий і невибагливий, а місцями кудись так збочує, що я починаю губити нитку. А подеколи герой узагалі здається трохи гальмонутим, як в епізоді зі стелею, бо, ну справді, наскільки треба бути поза контекстом узагалі будь-якого невербального спілкування, щоб не зрозуміти, що має на увазі чорт, показуючи пальцем угору, коли до цього була мова про ієрархію світобудови
.
У принципі, концепція по-своєму цікава, але якось забагато всього на одну купу в маленькому тексті. Оце того собі й думаю, повертаючись до першого питання: може, якщо почитати більше, інші історії, то воно заходитиме інакше. Якусь порадите для подальшого занурення в першу чергу?
ясно, дякую за детальну відповідь. Я вчора ще прочитала "Мені подарували тебе" - то було дещо засміливо з мого боку, бо у вигляді тизеру до величезного тексту воно взагалі не пішло: дуже велика концентрація дивного, яке складно зліпити докупи. Я потім знайшла увесь текст за розділами на Літклубі, може, спробую.
Цікавенька теорія:) легко і весело написана оригінальна думка. Сподобалось
Оксана Усенко, є ще продовження цього опусу. "Собаче життя" і " Аятол. Бунт ангелів".
Атеїстів до раю? Я думала їх в архів запруть, або ж заставлять працювати в небесній канцелярії) то ж чортів і ангелів не існує, просто вони люблять трохи покосплеїти, то це колишні смертні?
Анатоль , О! Сідаю дочитувати)
Возможно в этом мире-всё!
интересная ПРАВ-ДА.
Tatiana Melnik, Ви, напевне, РІДноВІРка?
Цікаво у вас виходить, ніби весело, жартики, а такі глибокі питання підіймаєте...
А де друга частина? Ви п'яту виклали. Хочу все по черзі прочитати.
Анатоль, Обов'язково! Дякую
Замінив другу (Екскурсія на Той бік) і третю (Загублена душа) частини, Оскільки в них були фрагменти з "Дитинства Ісуса", з екскурсії Йосипа на Той бік.
А тепер тут описані пригоди Анатоля на Суді і в Раю.
кумедно)))
Лія Щеглова, Це стане зрозуміло тільки в кінці п'ятої частини :)
Оце умора. Дуже сподобалось. Оригінальний погляд на небесну канцелярію))
Є продовження "Душі", четверта частина. Життя людини, якій дісталась душа Анатоля.
Оскільки ця частина величенька за розміром і відрізняється трохи стилем, я вирішив помістити її окремим опусом під назвою "Собаче життя".
Веселий чорт у вас вийшов, цікаво як тепер вам з чортовою душею живеться=)? Можливо буде продовження?
Arkit, З чортовою душею нормально. В основному ніякої різниці. Ну, може деякі нюанси.
Зараз думаю написати що ж сталось з душею Анатоля.
А мені сподобалося, захопливий сюжет,чекаю продовження!
Arina Samarskaya, Я не планував продовжувати. Навіть останніх двох частин не планував.
Але, якщо комусь цікаво що ж там сталось з душею Анатоля, чи взагалі, що таке Той світ, то можу й написати. Є в мене така інформація. (З Першоджерел, ясне діло).
Гарна ідея, що в Раю люди живуть так, як звикли, схожу думку колись я вичитала в Ошо: "Сучасні люди уявляють собі Рай у вигляді величезного супермаркету по якому вони бігають і найпершими скуповують товар і від того отримують неймовірне задоволення." Цікавий погляд на потойбіччя. І образ такого собі задоволеного життям пенсіонера теж чудовий - не часто почуєш, що людині всього вистачає, а, можливо, він сам з собою був не дуже чесним?.. Щодо самого тексту, то трохи в око впадали русизми. А в цілому сподобалось, дякую.
Ollami, Щодо пенсіонера якому всього вистачає.
Якщо обмежувати потреби можливостями, то так і має бути.
А якщо потреби визначати фантазіями, то ніяких можливостей не вистачить.
А крім того він ніколи не розраховує на халяву. Не грається в лотереї чи інші ігри, не ведеться на пропозиції безплатного сиру від нігерійських принців чи фірм.
Тож і від чорта не хотів нічого брати. А то ж ніколи не знаєш чим прийдеться платити за безплатний сир.
Ідея цікава, приємний гумор, але більше схоже на казочку) варто попрацювати над мовою твору, уникати повторів та помилок, вони заважають сприймати текст((( і ще не зовсім зрозуміло, у якій послідовості читати твір, може, потрібно частини поєднати у твір) але приємне враження залишається) дякую!
Василина Сіденко, Та це не моя позиція. Я вважаю, що помилки - це лише наслідок неграмотності і неуважності. І ніякого сакрального змісту вони не несуть.
Тож і виправляти їх не є чимсь таким вже й поганим.
Так от воно яке пекло - папірці і менеджери з купівлі-продажу. Як файно, що я туди не попаду)
Лавра Ольгів, Поки персонал не додумався, що можна мімікрувати під вигадки людей то чітко дотримувався Правила Невтручання. І життя його було нудним і без розваг.
А маскуючись під вигадки людей і дух Правил не порушується (бо таке втручання не робить додаткових впливів і змін в цьому світі) і життя персоналу стало цікавішим.
Читаючи, подумала "і в НИХ те саме - формалізм, бюрократія, виконання планів")) Про баланс пенсії та здоров'я сподобалось! Меньш очікувань - меньш розчарувань... Дякую!
Анатоль, Зрозуміло, пекла немає) Чимось ваш твір асоціюється з фильмом "Куди приводять мрії" - там теж ідея про післясмертне життя, що відрізняється від традиційного уявлення)
Дійсно цікаво і з гумором. Ідея - відмінно. Діалог - відмінно. Гумор - відмінно.
Як на мене, дещо підводить фінал, чи щось зайве чи чогось не вистачає. Можливо він навіть не дуже потрібен і достатньо лише підписання договору, та складання акту приймання-передачі душі :)
V. Ведмідь, Схоже, що Ви прочитали тільки першу частину Душі.
Після неї натисніть кнопку "Наступна частина".
Там є продовження (ще дві частини).
«... сказав мій провідник, нібу підслухавши мої думки...» - виправіть помилку, будь-ласка
Ірина Загорулько, ну кого цікавить душа якогось там Анатоля?
А от що справді цікаво і важливо - це доля всього людства після появи штучного інтелекту.
От "Золотий Вік" показує найкращий з можливих варіантів.
Але є і його друга назва "Сценарій Апокаліпсису".
Чому?
Банально та нецікаво.
З повагою, Олександр.
О.Іден, Думаю, у нас сприйняття різними півкулями мозку.
У мене лівою (ідеї, зміст).
У Вас - правою (якісь образи з парадоксально скомпонованих слів).
Тому я у Ваших творах не бачу змісту.
А Вам мої здаються банальними, бо для Вас важливим є не ідеї, а якісь парадоксальні словесні образи.
(Спеціально на замовлення Оксани Калини).
Тут нова інформація поступила з Того боку. Куди поділась душа Анатоля.
Заодно вдалось узнати що таке душа, для чого вона потрібна.
І ще багато чого незвичайного про Той світ.
Новий розділ називається "Загублена душа".
Враховуючи нечисельні запити трудящих, добавляю продовження "Душі на прокат".
Під назвою "Екскурсія на Той бік"
Анатоль, урааа, знайшла. ДЯКУЮ
а куди герой таки подів душу? не зрозуміла. чи, може, просто не дочитала?
Оксана Калина, Ви підказали тему, а сюжет ще треба придума... ой, що це я мелю, треба звернутись до Першоджерел з запитом: куди ділась моя душа?
От тільки боюсь чи не підставлю я цим свого хвостатого..
Хоч він і гад, примусив мене похвилюватись, коли я подумав, що він обманув мене щодо Суду і Пекла, але ж в решті-решт все закінчилось добре...
Ну подивлюсь, може я йому самому доручу розвідати де ж моя душа..
В усякому разі питання Ваше хороше.
А продовження буде?
Вика Коротун, дякую*
ви праві - буква Я тут дійсно зайва))
++
Анатоль, ви повинні знати, що нічого випадкового немає))
Про інфу з першоджерел - сильно. Продали! ;)
Роман Мтт, Головне в нашому ділі - реклама :)
Супер!
А про Ісуса, чи майбутнє - не повірю, краще сьогодення у такому ж стилі))
Рудий Кіт, Можливо, в якійсь реальності було і не так. (Там в фараона не було інформації з майбутнього).
Але ж в якійсь іншій було саме так.
Цікавий погляд.)
Рута, Пішов по вовну, вернувся стриженим.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати