1 782
Анотація до книги "Цвіль"
Астрарій — місто вмираючих спогадів. Чорна Цвіль повзе вулицями, роз’їдає стіни,
людей і реальність. Ґюндер, останній з мешканців старого кварталу, щодня
повертається до спогадів про родину, до болю і безвиході. Та щось древнє і темне
вже пробудилося під Театральною площею. І коли ритуал завершиться — світ
зміниться назавжди. Це не просто катастрофа. Це кінець структури буття.
людей і реальність. Ґюндер, останній з мешканців старого кварталу, щодня
повертається до спогадів про родину, до болю і безвиході. Та щось древнє і темне
вже пробудилося під Театральною площею. І коли ритуал завершиться — світ
зміниться назавжди. Це не просто катастрофа. Це кінець структури буття.
“Це книга, що читається не просто, проте поступово поглинає. Темрява її сторінок наростає, обволікаючи відчуттям тривожного спокою, як перед бурею. Від неї неможливо сховатися — вона залишається у підсвідомості. ”
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе ну це база, це прям депресивна меланхолічна база. Джуе круто, дякую.
грусть тоска
Після рецензії Наталії Савінової заглянула на вашу книгу. Книга психологічно важка і читати підліткам її не варто. Це моя думка. Та мене потішило те, чим завершилась книга. Це як світло в кінці тунелю, як невмируща надія, як символ життя. Натхнення вам)))
Ніка Цвітан, дякую... Взаємно!
Я після рецензії Наталії Савінова! Яка мене дуже заінтригувала. Початок книги сподобався.
Наталя, дякую)
Як і обіцяла, аматорська рецензія на ваш твір
https://booknet.ua/reader/vdgukirecenz-na-prochitan-knigi-b428992?c=4760488
Та дублювання у блозі
https://booknet.ua/blogs/post/396622
Сподіваюся, не розчарувала і все правильно зрозуміла)))
Наталія Савінова (SiN eVa), )))
Досить цікава історія )))
Ритуал класичний і досить стисло і сухо описаний. (чогось не вистачає...)
Вам треба зробити дисклеймер, що текст має психологічні тригери. Поставити відмітку 18+ можна якщо видалити книгу і перезалити її знову.
А ще є трохи мішанина з "-" та "–", треба підчистити.
Як дочитаю - відпишусь з враженнями )))
Наталія Савінова (SiN eVa), Дякую! Успіхів і натхнення!
Обіцяє бути цікавим :)
Напрієнко Андрій, Авжеж. Проте дуже меланхолійний тон, але воно того варте.
Дуже круто
Бабаджанян Артур, дякую!)
Тепер я взагалі нічого не розумію. Вибачте, але мені доведеться кинути читання. Бажаю вам знайти справжніх поціновувачів!
Ірина Скрипник, розумію. Твір - адаптація психічного стану та фантазії від того, що довелося мені пережити. Не кажу, що всі сцени з книги відображають реальність. Просто адаптація під живу фантазію.
Все рівно дякую Вам.
Так, читаю я другий розділ і в мене наразі є питання:
ЧОМУ У ЦЬОГО ТВОРУ НЕМАЄ ВІКОВОГО ОБМЕЖЕННЯ?
Подібні роботи повинні — навіть зобовʼязані! — мати вікове обмеження!
Ірина Скрипник, в цьому з Вами згоден. Спочатку опублікував та забув виставити обмеження, а вже пізніше під час редагування не знайшов такої функції.
У садку з розами сірими, де колись лишився слід душі моєї,
Віковічний холод прибув на чолі із забуттям.
Смерть прийшла ходьбою повільною, тінь-трава навколо неї.
Настала мить померти емоціям та почуттям.
Стімпанку в першому розділі я не помітила, а от депресивності — вистачає. Твір похмурий. Проте цікаво, що буде далі.
Валерій Калінов (Demolition), Я в шоці
як скачати книгу?
Ірина Скрипник, раніше така можливість була. Зараз, на жаль, таку функцію прибрали.
Вітаю з новинкою)))) Оце так анотація))))
Софія Вітерець, Дякую. Сподіваюсь, що не тільки анотація сподобається)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати