10 050
Анотація до книги "Чорна МарІя "
Кажуть, вогонь не забуває тих, кого забрав. У XVIII столітті у звичайному селі на Поділлі за нез’ясованих обставин гине породистий кінь місцевого шляхтича, і це коштує життя молодій знахарці.
У XXI столітті під капотом розкішного авто чекають свого часу сотні кінських сил, а в елітному ліцеї зустрічаються двоє, чия історія колись була перервана рукою ката.
Чи стане вогонь цього разу світлом для їхнього кохання, чи він лише чекає нагоди завершити те, що розпочав три століття тому?
У XXI столітті під капотом розкішного авто чекають свого часу сотні кінських сил, а в елітному ліцеї зустрічаються двоє, чия історія колись була перервана рукою ката.
Чи стане вогонь цього разу світлом для їхнього кохання, чи він лише чекає нагоди завершити те, що розпочав три століття тому?
дарк_романреінкарнація / пам’ять душічорні первоцвіти
“Неймовірне поєднання фольклорного фентезі, історичного флеру та цікавого сюжету. Рекомендую) ”
“Якщо шукаєте фентезійний роман, у якому інтриги минулого майстерно поємднуються із сьогоденням, а від кожного повороту сюжету завмирає серце - вам точно зайде ця історія”
Зміст книги: 88 глав
Останнє оновлення: сьогодні
286 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХто читає "Марію...", той уже бачить, що все буквально "на грані": пан ставить підлі дедлайни, Маріка не витримує, Данило робить так, як сам вважає правильним...
У сьогоденні Марися теж зустрічається з Яном, тільки він тепер дивно інший, сперечається з батьком, котрий за своєю суттю ближчий до того пана, але-але...
Що ж буде далі? А далі буде ще більше напруги й болю, але без спойлерів, бо так нецікаво...
Дуже вдячна всім, хто читає книгу й підтримує. Далі буде)))
Ох скільки він дівочих життів занепастив. Той пан Ян заслуговує на покарання, надіюся що Ян в нашому часі інший. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Пан він і є пан... на жаль...
Вітаю! Я тут із марафону — додала вашу книгу до бібліотеки й уже почала читати.
Початок справді інтригуючий: історія одразу захоплює й викликає бажання дізнатися, що ж буде далі і як усе сталося. Дуже сподобалося, що ви приділяєте багато уваги деталям — відчувається, що ви глибоко вивчали тему XVIII століття та травництва. Завдяки цьому події минулого виглядають живими й цілісними, легко уявити кожну сцену.
Окремо хочу відзначити чудові візуалізації — вони додають атмосферності та ще більше занурюють у сюжет.
Я вже прочитала п’ять розділів і точно продовжу читання. Обов’язково писатиму відгуки в процесі, а наприкінці поділюся повним враженням у блозі.
Марі-Анна Харт, Щиро вам дякую) Це моя перша книга на цій платформі, але, сподіваюся, вона сподобається читачам) Я насправді люблю тему реінкарнації, а тут ще знайшла такий цікавий факт про відьму, за 18 ст.... Й дуже тішить, що подобаються мої ілюстрації) Це - окремий напрям, який приносить задоволення. Тож запрошую читати й другу мою книгу, там теж є картинки) Й сюжет ніби теж цікавий)
На вас підписалася))
Тут щось нове спалахнуло, Ян підкорює Марусю, і вона йому це дозволяє. Дуже цікаво як тут переплетуться їхні долі, яка участь Данила буде, хто стане коханим. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Ой... боюсь навіть загадувати, що їй чекає... Карма вона така, незрозуміла(( Дякую, що ви з моїми героями)
щось таки буде... бо про Дана мало, а про Яна багато
Валентина Бродська, Отож воно так... щось буде. Але Дан обов'язково зіграє свою роль.
Марія зробила свій вибір, зробивши забоганку Яна на першу шлюбну ніч неможливою.Крім того Ян своїми планами породив бунт, бо Данило не збирався віддавати Марічку. А в сьогоденні зустрілись Маріка і Ян... Між ними притягання та невідомість. Тому Маріка правильно вирішила поговорити з бабусею.... Дякую ! Чекаю продовження
Светлана, Так, усе непросто. Там вороги, а тут між ними спалахнуло... Дякую, що ви з моїми героями) Запрошую читати ще одну свою історію, "Врятуй її, Янголе!")
Так, потрібно до бабусі
Валентина Бродська, ♥️♥️♥️
Вони відчувають притягання, але не можуть самі собі пояснити. Повністю згідна з думкою, що потрібно зустрітися з бабусею. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Тут дивно, що тяжіння й у неї також...
Здається щастя Данила і Маріки буде недовгим, але краще так, чим ніяк
Валентина Бродська, Це точно...
Ох що ж буде далі …
Лія Лореляйн, ♥️♥️♥️
Пан втратив право ''першої ночі''. Ото розізлиться якщо дізнається. Данило вирішив повстати проти пана, але добром це не закінчиться. Дякую .
Оксана Жезло Штих, Та права такого в нього й не було, дикість якась. Було хіба що бажання... А от Данило, гаряча голова, з панами складно воювати, навіть якщо він там і не один((
Добре що розповіла Данилу, а то якщо б приховала і пішла до пана, то це б було зрадою яку б Данило не простив. Ох яка напруга, емоції чекаю з нетерпінням на продовження. Цікаво що в теперішньому часі буде, і що було з закоханими в минулому. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Звісно, що правильно. А як же інакше? Але там, куди не кинь, скрізь клин. На жаль... Ще трохи - і все буде прояснюватися ще більше...
Хто читає "Марію...", той уже бачить, що все буквально "на грані": пан ставить підлі дедлайни, Маріка не витримує, Данило робить так, як сам вважає правильним...
У сьогоденні Марися теж зустрічається з Яном, тільки він тепер дивно інший, сперечається з батьком, котрий за своєю суттю ближчий до того пана, але-але...
Що ж буде далі? А далі буде ще більше напруги й болю, але без спойлерів, бо так нецікаво...
Дуже вдячна всім, хто читає книгу й підтримує. Далі буде)))
Дуже інтригує, дякую за продовження ❤️
Анна Пономар, Дякую, що читаєте)
Одним словом: очікування.
Твір не повний, але це не заважає йому зачепити потрібні струни душі. Це та книга, після якої лишається не стільки сюжет, скільки відчуття — ніби щось тліє десь під шкірою, і ти не зовсім розумієш, що саме. Історія ніби роздвоюється між минулим і сучасністю, але насправді говорить про одне й те саме: про речі, які не зникають разом із часом.
Питання до автора: Що для вас було найскладнішим у цій книзі?
Ростислав Щуренко, Ну... це буде спойлером, але написати фінал. Це було складно зробити саме в емоційному плані. Я кілька днів плакала потім, так мені його шкода було) Ця історія з'явилась на основі реального факту, який пропрацьований у сюжетній лінії минулого, того так)
От і зустрілись Ян з Марікою... Очі в очі... Наче бачаться вперше та й наче знайомі... А в минулому Марійка розповідає Данилу про погрози Яна... Данило заспокоює свою кохану... Тривожно, що ж далі буде... Дякую! Чекаю продовження
Светлана, Дякую за те, що з моїми героями) Запрошую читати ще одну свої книгу, "Врятуй її, Янголе!", яка стартувала кілька днів тому)
Вітаю) Нагадування з марафону від автора до автора, залишився відгук на книгу Анастасії Коваленко
Юлія Бор, Уже написала відгук)
От і зустрілися. Оце знайомство, такі емоції викликала, і це лиш початок, а що буде далі. Вони відчувають потяг один до одного. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Так, зустріч вийшла феєрична) Й це справді тільки початок, про потяг правильно, в цьому їхня й біда( Запрошую також читати ще одну мою історію, сьогодні стартувала, Врятуй її, Янголе"... Вона інша, але теж цікава)
Авторко, одужуйте, а ми почекаємо❤️❤️❤️
Валентина Бродська, Дякую, я вже третій місяць не можу з цього вибратися, воно йде хвилями, кашель такий, що сил немає((( А ще ж завтра старт нової книги)
Вже і Ярина щось відчуває.
Валентина Бродська, Зазвичай через покоління, того її відчування - це так, відлуння. Спочатку народилася душа Ганни, а потім вона могла притягнути до себе поближче й душу Марки, просто я вже не хотіла в ці речі влазити, тут суть не в тому...
Я звісно не знаю чим закінчиться ця цікава книга, але вже думаю, якщо Ян нащадок Станіслава, то хто предки Марисі і Дана. У Марікі сестри немає, невже вона народить дитя від Данила? А в Данила були брати?
Валентина Бродська, У Войцехівських реінкарнація змішана з родовою лінією, а там пряма реінкарнація... Тобто, Марися - це Маріка і є. Як Данило... Там же в самому початку ("Сповідь собі") є те, що Аннет Степанівна Галаган - це баба Ганна Галаганиха...
У мене запитання, може я пропустила, а де батько Маріки?
Валентина Бродська, Там має бути, я не пам'ятаю, в якій главі (може, ще й не було), він загинув, у річці, його деревом прибило, колодою
Мені подобається молодий Ян, а от його татку треба до психіатра — лікувати манію величі.
Валентина Бродська, Однозначно! Тут я з вами згодна, але такий він уже є)
Яка реінкарнація душ, яка енергія б'є в цій історії. Неможливо заглушити тривогу за Маріку-Марійку.
Дарія Липчанська, Дякую! Ця історія для мене самої особлива...
Ганна та Марія безсилий проти долі, але зустріти біду можна або покірним рабом або боротись... Марія зробила свій вибір... Краще зустріти біду поруч з Данилом ніж вбити душу... Дякую за ілюстрації! Чекаю продовження
Светлана, Так, я з вами згодна... Їхній вибір - саме в цьому
Бабу Ганна все зрозуміла ще тоді в погляді пана. Я навіть і не знаю що має робити Марися. Як їй врятуватися, бо пан точно одним разом не обмежиться. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Так, баба Ганна знає, але біда у тому, що вона насправді проти долі теж безсила...
Гарно написано, а візуально краса♥️♥️♥️
Лана Сетман, Дякую))
Емоційно! ❣️ за візуали вам окреме дякую ❣️
Джулія Блеквуд, Дякую вам, що з моїми героями)
ПРивіт з марафону від автора до автора пан Сергій Більцан досі чекає відповіді від Вас ,дякую
Лія Лореляйн, дякую❤️
Дякую за продовження ❤️
Анна Пономар, ❤️ ❤️ ❤️
От падлюка польська, повернути своє. Ян добре сказав. Він ще має совість, от як його мучить, що життя хлопчику врятувала, Ганна, а внучку спалили. Цікаво якою буде їхня перша зустріч, що відчують. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Та ж він цього й не знає... Так, щось відчуває, а бажання повернути "своє", до якого не стосунку, ось... Й цього разу саме Ян трохи інший...
Цікаве бачення у Войцеховського на борги.... Вони завжди в своєму праві, бажає прибрати до рук і млин, і фабрику, бо це їх пам'ять, їх власність... Ян вірно сказав, що обмін не рівноцінний, за врятоване життя відібрали життя та повісили свої гріхи на невинну... Дякую! Чекаю на першу зустріч Яна та Марисі
Светлана, Багаті завжди вважають, що вони праві((( Дякую, що читаєте)
Марійка прийняла рішення не підкорятись забаганкам пана, навіть якщо ціна непокори її життя. Дякую!
Светлана, Ну, яке ще рішення вона могла прийняти? Хіба що піти до нього, але це зовсім не для неї...
Кшиштоф знає свою правду, бачте захотів справедливості. Сподіваюся що Анет зуміє йому відати цю справедливість. Ян добре зауважив, життя дитини врятувала, а якою було подяка. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Дякую вам за те, що ви з моїми героями... ❤️❤️❤️ Отож і в життя такою подяка часто буває. На жаль...
❤️❤️❤️
Ася Кас, ❤️❤️❤️
Чекаю продовження ♥️♥️♥️
Лана Сетман, Завтра буде, як завжди, о сьомій ранку...
Цікавий сюжет.
Бажаю успіхів книзі і вам натхнення ❤️
Ольга Лейн, Щиро вдячна за підтримку. Рада, що вам подобається)))
Тяжка у неї доля...
Анна Пономар, З цим не посперечаєшся...
Твір входить у збірку «Чорні первоцвіти». Ознайомитися з повною колекцією можна за посиланням https://booknet.ua/collections/view?id=89812&favorite=0 або за відповідним тегом (чорні первоцвіти) під описом книги
То що у вогонь то точно, добре що разом. Думаю Данило повністю підтримає рішення Марічки, він не злякається пана. Ох і не легко буде молодятам,а такі щасливі були, такі гарні мрії будували про спільне майбутнє. Дякую.
Оксана Жезло Штих, Данило й справді її щиро любить, але що він теж може проти пана?! А баба Ганна знає єдину істину - проти долі не підеш, можна хіба що спробувати...
Марися у безвиході. І немає кому захистити і підтримати. Мати з бабусею тим своїм відштовхуванням самі в неї захистом хочуть. Звісно не хоче такої долі для Данила, але і для себе теж, бо після того буде себе гризти із середини. Дякую
Оксана Жезло Штих, Так, ви абсолютно праві, тут маємо безправну жіночу долю, причому не тільки звичайної жінки, а й відьми також... Дякую за ваш відгук...
16.3 Мати штовхає доньку на ганьбу(((
Валентина Бродська, Боюсь, що втеча тут не зарадить, хоча... спробувати можна
16.2 Анет могла б трохи розповісти онуці, чи хоча б зятя застерегти нормальною мовою, а не загадками, наче стара циганка
Валентина Бродська, А толку? Можливо, знала, яку б реакцію це викликало? Та й вмішуватися у плани долі - це найбільш невдячна справа
16.1 Марися і Дан шукають відповіді на свої дивні відчуття
Валентина Бродська, Так, але зрозуміють пізніше...
8.3 Дуже цікава глава і гарний візуал)
Вень Чжулун, Можу сказати, що далі буде ще більше напруги. Боюсь, що настане мить, коли буде без візуалів...
8.1. Тварини дійсно відчувають...
Лія Лореляйн, живий радар)
11.1. Дуже гарний розділ і візуал!)
Вень Чжулун, Дякую за відгук) Тішить, що вам подобається))
10.2. Пам"ять минулого повертається знову... дуже цікаво!!!
Вень Чжулун, Так, дякую за відгуки))) Я навіть не думала, що зворотній зв'язок - це настільки круто)
7.2. дуже атмосферно і дещо гнітюче...
Вень Чжулун, Згодна, але інакше тут і не скажеш...
7.1. Яну справді страшно втратити дитину...
Вень Чжулун, Тут так, бо в нього нікого не залишилося...
6.1. не вірив у містику, бо містика не дає врожайності - топчик характеристика!)) в парі слів вся суть)
Вень Чжулун, Ну... так і є))) Дякую, що помічаєте)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати