55 699
“Більше, ніж почуття...”
Анотація до книги "Це вище небес та сильніше нас"
З дитинства Рита знала про біль...
Її сім'я розсипалася неначе картковий будиночок, а дівчина залишилася в оточенні уламків щастя.
Минули роки і їй нарешті посміхнулася удача. Рита отримала можливість три місяці пожити в будинку київського бізнесмена Кирила Віталійовича Гончарука. А все завдяки його благодійній ініціативі "Подаруй щасливе життя".
Та чи дійсно життя стане щасливим?
Можливо, відповідь на це питання зможе надати син мецената — красень Ден. Проте він занадто вітряний та непостійний...
***
Роман написано живою людиною. NO GPT!
Її сім'я розсипалася неначе картковий будиночок, а дівчина залишилася в оточенні уламків щастя.
Минули роки і їй нарешті посміхнулася удача. Рита отримала можливість три місяці пожити в будинку київського бізнесмена Кирила Віталійовича Гончарука. А все завдяки його благодійній ініціативі "Подаруй щасливе життя".
Та чи дійсно життя стане щасливим?
Можливо, відповідь на це питання зможе надати син мецената — красень Ден. Проте він занадто вітряний та непостійний...
***
Роман написано живою людиною. NO GPT!
“Рита отримує рідкісний шанс пожити в маєтку багатого бізнесмена Гончарука. Але в її житті не все так просто. Чи зможе вона знайти кохання поруч із його вродливим, але дуже непостійним сином Деном? Рекомендую!”
Зміст книги: 38 глав
132 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРада вітати вас на своїй сторінці)
Якщо вам сподобалася книга, то залиште, будь ласка, вподобайку та коментар ❤️
14. Зате, розставили всі точки над "і")) Якось, сльози цієї Полі, ну не випивають ніяких емоцій)
Полiна Крисак, Але їй і справді боляче( Дякую за коментар♥️
15. Ну що я можу сказати, я вчасно змінили аву. Тепер, я просто ідеально підходжу до цих перегонів. І, щось мені здається, що у наших героїв будуть проблеми)))
12 і 13. Я ОРУ!!!! КОЛИ ВОНА ВТРАТИЛА СВІДОМІСТЬ ТО І Я ПЕРЕЛЯКАЛАСЯ. А ТЕПЕР НА СЦЕНІ І БАТЬКО З'ЯВИВСЯ.
Ці два розділи, вони підняли купу моїх емоцій)))
Анжеліка Горан, А як же ;)
Тобі теж дякую. Бо саме ти дала моєму героєві прізвище "солодка булочка" і я в той момент була так рада.)) Ти неймовірна)))
11. Відчуваю, що у декого був веселий вечір, і від цього, з'явилися нові проблеми. От я впевнена, що вже завтра, всі будуть знати про брехню Поліни.) Ой, як сумно за Риту
Анжеліка Горан, Це ти правильно підмітила;)
12. Чарівна кішечка — як це мило))) Вони такі милі і дружні. Я так рада, що вони все ж таки вирішили зустрічатися)))
Полiна Крисак, Почуття взяли гору))) Дякую за коментар☺️♥️
10. І все-таки у День є щось таке, за що його можна полюбити. Наприклад, от цей вчинок, що він наполягав забрати Риту до дому. Це, дуже сильний момент, а щодо Поліни..... Кажіть мені її адресу, я вже взяла лопату))))
Полiна Крисак, Ахахах))) Не потрібно)) Поліна ще отримає своє, буде по справжньому боляче... Дякую за коментар ✨️♥️
9. Так, страсті наростають. Ох, відчуваю що комусь потрібно буде готувати гроб. Я за те, щоб в нього положили Поліну)))))
Полiна Крисак, Я вже це знаю)))
8. Як я її розумію. Але той рудий подарунок був таким милим.))) Це тронуло моє серденько)))
Полiна Крисак, Дякую♥️♥️
7. А по скільки ж їм років? Бо я щось цей момент напевно прогавила.
Ох, вони такі маленькі. Особливо коли Ден називає її "руде кошеня". Це так мило)))
Полiна Крисак, У третьому розділі, де Ден розмовляє з Поліною, вона каже, що їй 20р., а йому 25. Напевно потрібно було на цьому наголосити))) Але вже як є) Дякую за коментар)))
6. Це так круто. І між нашими героями вже починають з'являтися перші іскри. Це так мило, особливо той випадок на ділянці, де Ден її .....
Полiна Крисак, Дуже дякую за теплі слова☺️❤️
5. Така мила атмосфера. Такі чудові герої. І її нова родина не така вже й погана, я к я думала. ))
Полiна Крисак, Так, Гончаруки дуже чуйні))) Дякую)))
4. Так, ну на місце ми того мажора поставили. Але той момент в Мак Дональдсі, мені дуже сподобався. Це було так мило. )))
Полiна Крисак, Дуже дякую за щирий коментар)))
3. Так, ну це мені вже подобається. У нас вже іскри почали парити біля цієї парочки. От тільки так не хочеться, щоб у нашої гг був ворог. Ох....))))
Полiна Крисак, Дуже дякую за коментар♥️
2. А Мілана нічого так, мила дівчинка. Звісно, це може змінитися, але... Вона так поводиться із Ритою, навіть гроші її не зробили поганою як Поліну.
Трішки, було не комфортно читати про погану Поліну, але я звикла))))
Полiна Крисак, Дякую за коментар))) Не ім'я робить людину поганою)
Уявіть собі: дівчинка з жахливим минулим потрапляє в рай. І що вона там робить? Правильно! Страждає!
Її оточують ідеальні люди, які хочуть її любити, годувати панкейками і дарувати сукні. А вона що? «Мені незручно», «я не звикла», «чи не занадто це?».
А головний герой, Ден! Це ж просто скарб! «Найвідоміший бабій Києва». І що робить цей бабій, побачивши залякану дівчинку? Він миттєво закохується! І починає ревнувати її до кожного стовпа! А потім пропонує заміжжя! Через два місяці! Це так мило! Це так... абсолютно нереалістично!
Але мій улюблений персонаж — Антон! Син генпрокурора! Він такий підступний, такий хитрий! Спочатку він намагається завоювати дівчину... чим? Квітами і пропозицією випити кави. А коли це не спрацьовує, він такий: «А, до біса! Викраду її за допомогою її ж вітчима-вбивці, це точно спрацює!». Яка логіка! Який політ думки!
І фінал! Перегони, де всі намагаються вбити один одного! Бійка, де всі отримують по пиці! Дівчина, яка раптом згадує, що вона сильна, і вбиває свого мучителя! І хепі-енд, де всі одружуються і народжують дітей!
Це прекрасно. Це настільки абсурдно, що аж геніально.
Христина Холод, Я вражена) Ви молодець, що прочитали аж таку абсурдну книгу) Навіть не питатиму навіщо себе мучити й читати те, що не подобається.
Мені в перше потрапила на очі така книга, що змусила з першого розділу слизу пустити. Це неймовірно)))
Так школа її. Ні, я все розумію. Але коли батьки йдуть у своє горе й забувають про дітей, яким теж важко і вони як ніхто потребує допомоги — їх важко назвати батьками.
Анжеліка Горан, Знаю, від цього і сумно)
Прочитала книгу за один день, якби було більше вільного часу,то прочитала б не відриваючись
В книзі є як і в житті і гарні герої і ні. В кожного є свій багаж з минулого, який так чи інакше є частиною нас та має вплив на нас. Люблю історії з херпі-ендом.
Сподобалися Денис та Мілана. Та й вся сім'я Гончаруків.
Всі іноді роблять неправильний вибір, приймають невірне рішення. Денис та Рита не є виключенням.
Йду читати іншу вашу книгу. Дякую автору за приємне читання
Таня Тайм, Дуже дякую за такий теплий коментар❤️
З мене вподобайку, і завтра почну)))
Полiна Крисак, Дякую))
Ого, як же я ковтнула цей розділ на одному подиху! Ден просто вогонь, от чесно. Його поява на перегонах, як у фільмі: сильний, мовчазний, але ти одразу розумієш - він за своїх до останнього. І та мить, коли він тримає Поліну біля себе… серденько йокнуло.
Поліна серед усього цього хаосу — така справжня. Трохи розгублена, трохи закохана, але вже точно не та, що була на початку!
Ден, Рита, Поліна - всі живі, справжні, складні. Тут немає казок, тільки реальність, де любов не завжди взаємна, а вибачення не гарантує щастя. І це, чорт забирай, прекрасно. Бо чесно.
Окрема подяка за сцену з матір’ю: влучно, болісно, правдиво. У кожної мами є свій план на твоє життя. Особливо коли йдеться про "ту дівчину, що тобі не пара"...
Ого. Справжній емоційний атракціон. Я вже думала, що в цьому розділі буде трохи перепочинку після попередніх нервів, але ні, авторка знову не пошкодувала драматизму.
Ден нарешті сказав щось важливе і щире, і мені так хотілось йому повірити, обійняти його й сказати: «Добре, вже, пробачаю». Але як тільки в повітрі запахло романтикою - БАЦ. Телефон. І той голос... Авторко, ви вбиваєте нас цими гачками!
Ельфріде Ноар, Дякую за такий розгорнутий відгук))) Вже біжу до вашої книги)))
Забула обкладинку, думала що не читала, перейшла, щось знайоме) потім розумію що вже читала) А минула коротка) що порадите наступне?)
Анжеліка Вереск, Дякую за увагу до моїх книг❤️❤️ З цього циклу лише Та, що приручила диявола залишається)
Коментар видалено
Ого, яка напруга! Спочатку такий затишний початок про кіно, дотики, пальці переплелися... А потім Поліна вривається, як буря на побачення. І не просто буря. Це була повномасштабна атака токсичності. Її образи, зневага, цей шепіт про "грязь" — жах. Аж дихати важко було, коли Рита зомліла(
Напруження тримали до кінця ви...)))змусили понервувати. Дуже дякую за візуали, вони класні і атмосферні)))
Анжеліка Вереск, Дякую)) Мені дуже приємно отримувати такі відгуки))
Цей розділ, мов ковток теплого вечора! Рита росте на очах: дівчина, яка раніше ховалась за стінами іронії та страху близькості, тепер дозволяє собі готуватись до побачення. І не просто готується — вона довіряє, відкривається, соромиться і сміється.
Мілана — просто скарб. Те, як вона підтримує Риту, наповнює сцену домашнім світлом. Її репліки гострі, але добрі. Її сукня — не просто подарунок, а щось глибше: жест віри в те, що Рита варта бути коханою))
Ельфріде Ноар, Дякую) Дійсно Рита змінюється))
Ох, ну все. Нарешті! Ця сцена між Ритою і Деном, як розряд блискавки! Поцілунок - пф, емоційна бомба. І цей останній абзац із Поліною - вже пахне помстою! Я боюсь, що буде далі... Але захопливо до останнього рядка!!!*
Ельфріде Ноар, Дуже дякую за такий теплий відгук)))
Рита в цьому розділі, мов вулкан на межі вибуху. Всі навколо намагаються натиснути, принизити, зламати — а вона тримається. Слабкість є, біль є, але вона не здається. Вона не хоче бути жертвою. І це дуже щиро! Дякую за сильну героїню.
Розділ про понеділок прям як тиха емоційна буря. Зовні – звичайний понеділок, а всередині героїні – тривоги, сумніви і натягнуті діалоги з Денисом. Дуже "по-людськи" написано: ті дрібні незручності, бажання не нав’язуватись, а водночас – потреба в теплі... Дякую!
Ельфріде Ноар, Дякую за відгук))
Іноді хотілося кричати на Дена: "Ну що ти робиш?!", а іноді обійняти героїню, бо її реакції такі щирі й болісно знайомі! Але наймиліше, без сумнівів — це руде кошеня. Воно як промінчик тепла посеред усіх цих складних почуттів. Подарунок із душею :333
Ельфріде Ноар, Так, подарунки від душі найкращі)))
Було відчуття, що я поруч із героями, десь між фарбою, серцебиттям і нерозказаними словами. Особливо зачепив момент з поцілунком: такий щирий, без зайвої романтики. І фінал у барі — живий, трохи гіркуватий, але справжній. Дуже класна глава!
Ельфріде Ноар, Дякую)) Мені дуже приємно це чути))
Від кінця книги в мене навіть мурашки по шкірі. Усе завершилося так тепло і красиво. Було цікаво спостерігати, як головні герої пройшли через усі труднощі, не здалися, боролися за своє щастя – і зрештою здобули його.
Дуже дякую автору за цю зворушливу історію❤️
Світлана Бонд, Дякую за такий теплий відгук❤️
Риті урок на майбутнє, що не варто нікуди їхати з придурком, який стільки всього накоїв, чого б він там зараз не говорив... так і думала, що Антон із вітчимом пов'язаний
Ого, Дена там напевно добряче по голові стукнули, раз він уже на такий серйозний крок наважився))
Розділ із боєм був таким напруженим. Я й не дихала
Боже, яка емоційна гойдалка! Спершу ця важка, ніжна сцена з Деном, що аж серце стискається. А потім пейнтбол, рух, постріли! Дуже живо все, прямо перед очима. Обожнюю, коли персонажі не картонні, а справжні. Дякую за главу!
Ельфріде Ноар, Дякую))) Дуже приємно це чути))
Той факт, що Рита звернулася по допомогу до Антона розбиває мені серце.
Ще й ця ситуація зі Степаном... невже Поліна справді могла так далеко зайти?
Риті потрібно трохи часу. Нехай вона заспокоїться, потім уже зможе його вислухати.
Я б охрініла, якби з нею вчинили так само. Зроблять фотку і відправлять Денису. Тоді б вона йому точно повірила
Так і знала, що не варто було пити з Антоном... Добре він усе продумав, складно не повірити
Богдан правильно каже, що не варто до того Антона їхати. Явно щось задумав...
Вона там з Антоном у машині обіймалася, боюся тепер, що їх хтось бачив або навіть сфоткав
Антон робить усе, аби зруйнувати життя Дениса. До Рити пристав зі своїми розмовами... Не варто було до нього в машину сідати((
І що б там не сталося, Дену краще самому все розповісти, поки правду не перекрутили
Світлана Бонд, Антон — ідеальний негідник, для цього й створений)
Панкейки, дівочі розмови, трохи ревнощів і натяки на щось більше між героями - читається легко й з посмішкою. Ден трохи гарячкує, але це навіть додає йому шарму. Цікаво, що ж він хоче обговорити з Ритою наодинці…
Ельфріде Ноар, О, там буде багато чого)))
Дякую за відгук)))
Щось мене лякають ці перегони. Сподіваюся, ніхто не постраждає.
Твоя ляля? Я про машину ахаха розсмішив
Світлана Бонд, Дякую за коментар))
Саойлер — лялею буде не тільки машина)
Риті зараз краще не хвилюватися, а тут цей Степан з'явився... Мабуть, проблеми тільки починаються 0_0
Світлана Бонд, О, він ще не раз з'явиться))
Ого, яка ж вона вогонь! Спершу флірт, а потім хлесь по самолюбію! Ден явно не очікував такого фіналу. Люблю таких героїнь!))
Ельфріде Ноар, Дякую за відгук)
Нарешті дочитала — фінал просто неймовірний! Такий напружений, що тримав у напрузі до останньої сторінки. Дуже переживала за Риту… Але яка ж радість, що все склалося саме так! Безмежно вдячна за цю чудову книгу — вона дійсно залишає після себе тепло і сильні емоції. ❤️❤️
Вікторія Вецька, Дуже дякую, що була разом з героями книги протягом усієї історії❤️❤️❤️ Твої слова мотивують до написання інших, не менш емоційних книг)))
В мене немає слів... Мені шкода Дена, чесно бідний хлопець напевно боляче це переносить, а ось Риту взагалі не зрозуміла, навіщо вона взагалі погодилася на ці побачення, та ще й макіяж і одягається до цього диявола. Я б таке точно не робила, вдягнула спортивний костюм і зробила хвіст і норм, він ж не мій хлопець. В такі моменти виникали думки " дівчино, що ти робиш" , а ще в мене викликає дисонанс те що він вважає її своєю, але хочу побачити, що буде далі))
Вікторія Вецька, Дякую❤️❤️
Боже, Поліна ні перед чим не зупиниться... Таку маячню почала нести. Шкода, що Дениса поруч не було. А то вона вважає його своєю річчю, яка зобов'язана бути поруч. Він їй уже прямо говорить, а вона не відстає... Ну що за людина(((
Світлана Бонд, Такі дівчата трапляються і в житті.
Однак Ден зробить свої висновки)
Поліна вибісила через екран. А Рита молодець, гідно їй відповіла. Тільки боюся, що на цьому все не закінчиться і вона ще влаштує Риті проблеми...
Світлана Бонд, Не те слово(
Рита справжнісінька бідося, до неї так і чіпляються погані люди.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати