Брехня, яка стала правдою

Маїна заявила на спір, що, якщо освідчиться у коханні самотньому безнадійному хлопцю, то він, цей хлопець, якому ніхто не подобається та який не подобається іншим, закохається у неї і буде її завойовувати. Заради втіхи та жарту Маїна підіграє йому, зображуючи закохану без тями дівчину.
Отже, вибрали Севастіяна: середнього зросту, худий, тонкий, на якому м'язів майже не має, але начитаний, вихований та чемний. На обличчя уж зовсім не красень.
Чим все це закінчиться? Адже вони почнуть зустрічатися та краще пізнавати один одного?
Невже закоханність чи кохання - це лише брехня?
Чи може бути так, щоб брехня стала правдою?
Невже у Севастіяна не можна закохатися, бо він зовсім негарний? Негарний ззовні?
А що стосовно краси всередині? Чи достатньо бути красенем зсередині, щоб в хлопця закохалися?