Божевільна пара

Я попереджу одразу. Я не нормальний. Не хороший. Не той, кого приводять додому знайомитись із сім’єю.
Я — той, кого ховають від батьків. Той, про кого бояться розповідати. І навіть бояться любити. І я був спокійний… поки не з’явилася вона.
Кейт... Дівчина з гострим язиком, холодними очима й характером, який хочеться зламати об коліно. Вона не слухається. Не боїться. Не тікає. А дивиться на мене так, ніби хоче одночасно мене, і моєї поразки. Хай пробує. Та я не програю. Ніколи.
Кейт думає, що вона погана? Що вміє гратись? Що може мене обвести довкола пальця? Значить, ніхто не сказав їй, що я не її шанс. Я – її кінець.