539 096
“Полум'я ”
Анотація до книги "Безжальне полум'я кохання. Книга 2"
Два роки я тікала від болю. Намагалася забути, зцілитись. Але не змогла.
Тепер я у місті, що принесло почуття, які так і не вдалося викорінити з серця.
І він знову поруч.
Дихає надто близько. Палить своїм теплом. А чорний, мов ніч, погляд пронизує наскрізь — ніби душу хоче розгледіти.
Тепер я боюся лише одного. Що той, кого колись кохала до нестями — може відібрати найцінніше.
Тепер я у місті, що принесло почуття, які так і не вдалося викорінити з серця.
І він знову поруч.
Дихає надто близько. Палить своїм теплом. А чорний, мов ніч, погляд пронизує наскрізь — ніби душу хоче розгледіти.
Тепер я боюся лише одного. Що той, кого колись кохала до нестями — може відібрати найцінніше.
Зміст книги: 55 глав
870 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю у продовженні історії, любі!
Оновлення 4-5 разів на тиждень. Буду безмежно вдячна за Вашу підтримку❤️
Телеграм: https://t.me/+OyDkgsfa7dAyZGVi
Facebook: https://www.facebook.com/ariana.mel.929309/
Instagram: https://www.instagram.com/arianamel_writer/
БУКТРЕЙЛЕР: https://youtu.be/hrUC2RjhsVY
Чудовий сімейний ранок... чуттєве пробудження, нехай і з неприємними перешкодами... таке життя.
Сім'янин, обома руками обійняв... моє!!!)
''Бачиш ці вигини
бачиш ці лінії
талія ,стегна , зап'ястя (стрес)
знаєш, між нами побільше хімії,
ніж на самій Запорізькій АЕС.
Бачиш ці очі
ці милі ямочки
(Прямо по венах у мене тече )
швидше б відсунути сукні лямочки,
щоби вдихнути її плече.
Бачиш ці губи
гріховно - випуклі
млосно - солодкий вишневий цвіт
свАрки із нею , то серія вибухів
близькість із нею - окремий світ.
Я хочу торкатись її і гладити
навіть би сам її в себе вкрав
Як я не хочу її втратити...
Як же я довго її шукав."
*Ю. Р.
Дякую, сонечко)
Віра Вікторівна, Чорноокий непомітно для себе втягнувся в сімейне життя)
Ох, які ж влучні слова. Просто мур) Підвела риску під останніми розділами. Дякую, сонце❤️
чекаю продовження
Olga Malyovana, Дякую❤️
Одними обіймами і кохану, і сина - як це правильно та неймовірно чутливо!
Нія Росі, Щиро дякую❤️
Це ж треба щоб так невчасно..І телефон і Ромчик прокинувся..
Але ж татко який турботливий..
Прокинувся раніше,перевірив малого...
Мав бути смачний ранок..
Та вже як є...
Ось тепер переживай як пройде зустріч з матір'ю Айдина..
Вона хоч і не має впливу на сина..Та Мія переживає..
Дякую ♥️♥️♥️
Оксана Морус, І такі ранки бувають.. Основне, що це початок)
Щиро дякую❤️❤️❤️
А найголовніше -познайомлять Ромчи́ка із бабусею. Хай радіє, що має онука, що в сина є сім'я. І вже нарешті відчепиться Агата.
Марія Іщук, Може спершу буде трохи в шоці, але зрештою точно буде рада) Щиро дякую❤️
Адам благородний мужчина.
Доводить все продумано та розумно.
Кожним проступком показує що вони
Сім'я,його наміри серйозні.
Дає зрозуміти та впевнитися Мії,що просто секс для його табу.
Зеня Радченко, Усе, що просто і без обов'язків - він вже давно пройшов. Це минулий етап. Зараз зовсім інші пріоритети. І так - він їй це каже прямо. Більше ніяких таємниць)
Щиро дякую❤️
Здалася Мія.Скільки можна все передумувати і перетирати! Адам все давно сказав про своє відношення до неї! Дякую за проду.
Людмила Сумишевская, Так, здалася - втомилася боротися з собою і своїми почуттями. Щиро дякую❤️
Чи відпустить тепер біль та образа. Дякую
Виктория Зёма, Побачимо) Щиро дякую ❤️
А що...А ніщо...Хіба ж можна заснути..
Коли коханий,бажаний,і так потрібний чоловік в іншій кімнаті..
Які тут сумніви..Хіба про те що вже немає що втрачати..
Тому що між ними,від початку, просто с@ксу на було.Завжди пожежа..Завжди на межі..
Так і тепер..
Дякую ♥️♥️♥️
Оксана Морус, Та от. Сумніви, які не були, всі — на вихід) Бо пріоритети різко змістились на користь прихованих бажань. І так, думаю, обоє завжди знали, що й раніше це було щось більше. Щиро дякую ❤️
Як я Мію розумію;)) почуття і бажання взяли гору.. дуже чуттєва ніч, дякую і за трек! сподобався мені
Svitlana Kononiuk, Взяли, хоча над довірою однаково ще доведеться працювати, обом. Але, усі ходи зроблено, тож..))
Радію, що трек сподобався і доповнив враження ❤️
Дякую!
Шикарний розділ про злиття душі і тіла.Промурашило,музика прямо в серці грала.Це крок від Мії до Адама,довіра одне до одного,стерті образи))Це їхнє щастя! Щиро дякую, емоції зашкалюють!
Vintoniak Galia, Безмежно радію, що вдалося передати ті сенси, які задумувалися. Окремо тішуся, що трек доповнив емоції. Дякую ❤️
Тепла, добродушна,сімейна атмосфера.
Адам робить так як сім'янин,но Мія вся в напрузі,придивляється, аналізує.
А тут несподянка,познайомити бабусю не
тільки з Ромчик та з Мією чим скоріше.
Адам все продумав ,якщо малий буде не здоровий,то прийдеться до Польщі їхати .
Міє не буде шукати відмов від зустрічі,бо дав
зрозуміти що це відбудеться і тим підкреслив
вони його сім'я.Маю надію що хренове у нього закінчиться,бо без них погано
Зеня Радченко, Щиро дякую! Неймовірно приємно ❤️
Любі читачі, розділ вийде після обіду ❤️
Ох як закрутилося життя у Мії з появою Адама,не встигає навіть моргнути,а вже знову якісь новини або події.
Але це так чудово,коли в дітей є бабусі і дідусі,бо в них такий особливий зв'язок.Думаю,що мама Адама спочатку буде ошелешено,а потім дуже рада♥️
Тетяна Маркова, Ну так - нудьгувати тепер не вийде)
Трохи згодом побачимо і реакцію. Щиро дякую♥️
Адам готовий показати та познайомити сина з бубусею!?! Це вже серйозно. Мія, звичайно, не готова, бо все відбувається дуже швидко та все-таки, погоджується. Але жінка є жінка! Находить причину, щоб трохи його позлити - футболка великого розміру якраз підійшла для цього моменту. Адам приревнував, хоча і знає, що в неї після нього нікого не було. Та все ж... Чекаю на реакцію бабусі. Дякую за розділ))
Любов Трохимчук, Так, у нього серйозні наміри, і попри все він не готовий відступати)
Щиро дякую♥️
Подражнити Айдина ...А чому би й ні...
Він хоч і знає що в Мії нікого не було..
Та все ж.... Холодок пробирає..
А ось його прохання -рішення свідчить про серйозність намірів..
Мія погодилась...Юхууу..
Дякую ♥️ ♥️ ♥️
..
..
Оксана Морус, Взяв курс на зближення) Щиро дякую ❤️
Все вони зробили разом, син їх об'єднує. Мія має зрозуміти, що на Адама можна покластися у
всьому. І їх тягне один до одного, але вони стараються це
приховати та не завжди вдається. Особливо Мії. Дякую за розділ))
Любов Трохимчук, Тягне. Побачимо чи надовго вистачить її впертості) Щиро дякую❤️
Як то кажуть і в горі,і в радості.Тож Адам показав Мії,що на нього можна покластися.Дуже сподіваюсь,вона оцінить!))Почнеться зближення не тільки через дитину,бо не зможуть одне без одного))Дякую за розділ!
Vintoniak Galia, Все оцінить) Вже скоро. Щиро дякую❤️
Така неоднозначність...
І якби Адам вписується гармонійно в картинку сімейного вечора..Йому затишно,комфортно поряд з Мією і Ромчиком.Його хвилювання цілком логічне.Хоч Мія й ображається..
Але ж він проявляє турботу..
От би поговорили...
Дякую ♥️ ♥️♥️
Оксана Морус, По суті, Адам все чесно розповів. Тепер справа за нею) Щиро дякую ❤️
Ой,та навіщо вже та футболка,коли тут такі краєвиди)))
Тетяна Маркова, Ой, сміюсь. Але ж правда))
Дякую ❤️
Все ж недовіра. Та й роки розлуки даються в знаки. Та є ланцюжок що їх тримає - Ромчик, заради нього зроблять все
Виктория Зёма, Так, недовіра.. Але й почуття проігнорувати буде складно. Тож побачимо) Дякую ❤️
О так разом, як мама і тато, будуть лікувати сина. І нікуди Адам від них не поїде, бо малий хворий. Та й він сам не хоче! Тому що цих ДВА роки без неї йому було хреново! Дякую за розділ))
Любов Трохимчук, Не хоче. І навряд чи піде) Щиро дякую ❤️
Бажаю автору натхнення, творчого процвітання та вдячних читачів, а книзі — великого успіху!
Стейсі Мур, Дякую!
Недарма кажуть що біда зближує
Так і в Мії з Айдином..
Ромчик тягнеться до татка..
А Айдин не зможе вже їй залишити.
От би ще батькам поговорити..Відверто.
Дякую ♥️♥️♥️
Оксана Морус, Це точно. Він не зможе. Але підсвідомо і вона не хоче)
Щиро дякую ❤️
Все-таки наскільки легше,коли є хтось поряд,хто і підстрахує,і допоможе,і підтримає.Думаю,що Адаму вже теж час збирати свої речі і переїжджати до свої ріднулічок♥️
Тетяна Маркова, :)) І до такої думки згодом дійдуть. Дякую ❤️
Сімейна вечеря.Мія слідкує очима за Адамом,згадуючи, як було раніше. Адам за все подбав.Це так для Мії зворушливо! Як же все владнається і буде добре.Дякую.
Людмила Сумишевская, Думаю, у обох ностальгія. Дякую♥️
Ну що,що?Хочеться,щоб так було завжди:поїздки,спільні вечері,затишні вечори.Так затишно по-сімейному.
Адаме ,пакуй свої речі і переїжджай до своїх ріднулєчок♥️
Тетяна Маркова, Ще рано, та й як мінімум вона до кінця не готова. Але, побачимо) Щиро дякую♥️
Ніби то виглядає між ними, як звичайна сімейна вечаря. Але емоції - вони видають все. В обох палає! Чи втримаються? Дякую за розділ))
Любов Трохимчук, Палає. То вже скоро побачимо)
Щиро дякую♥️
Ой, йой , ой ..На відміну від Мії-,її тіло Айдину довіряє абсолютно.(•‿•)(•‿•)(•‿•)Про це свідчить його реакція.
Прийдеться Мії узгодити зі своїм тілом і реакції і бажання і питання довіри.
(•‿•)(•‿•)(•‿•)
Тому що Адам буде бувати в неї часто..В його планах родина з нею.
Дякую ♥️♥️♥️
Оксана Морус, Вчинки промовистіші за слова. Можливо для Мії це стане показником)
Щиро дякую ❤️
Ромчик не тільки каже ма-ма,а вже неодноразово каже тя-тя.Це так радує Адама, радія слухаючи це і Мія.Дитя відчуває любов тя-тя.В машині і крісло з'явилося, в квартирі дитяче ліжечко.Так це приємно читати!Дякую, дякую! Мирного вихідного! До понеділка!
Людмила Сумишевская, Якраз те, чого їм обом бракувало) Безмежно вдячна♥️
Дякую!!
Нехай ці ледь вловимі ниті їхнього кохання міцніють,створюючи міцну та щасливу родину.Дуже мило та приємно за взаємні кроки Соломії та Адама один до одного.
Дякую♥️♥️♥️
Галина Рихлівська, Спільними зусиллями все буде. Щиро дякую♥️
Не розділ одна ніжнятина..
Від Адама...Його турботи..
Якщо ЧОЛОВІК то й діє відповідно..
Мія ще тримається..Ну так..Ледь ледь..
Ще є сумніви...
Та все ж їй і приємна його увага і турбота .І вона потихеньку звикає до нового формату..
Дякую ♥️♥️ ♥️
Оксана Морус, Дякую ❤️ Так, крапля сумнівів є, але й ті висять на волосині)
Адам конкретно підготувася до їхнього переїзду: автокрісло (це ж не на один раз?!), ліжечко. А син вже прийняв тата і його турботу. Мія все це також бачить, відчуває і хоче, щоб повернулися ті відносини, які були два роки тому. Та черв'ячок десь все-таки ще точить, біль не відпускає її. Адаму потрібно чим швидше поговорити з Міею, розповісти їй про ті давні події. Бо вона "згорить" від хвилювань і думок. Дякую за розділ))
Любов Трохимчук, Адаму однозначно до вподоби нова роль татуся)
Щиро дякую ❤️
Який милий момент! Ну все, ні яка колишня немає шансів, у Адама родина! Родина і все тут) Радію за них, нарешті)
ToriKa Reader, Так, там без шансів) Щиро дякуую ❤️
Який чуттєвий розділ.))В тата з сином вже є зв'язок.Ще підключити сюди маму,буде справжня любляча сім'я))Дуже класні емоції!!! Щиро дякую!!!
Vintoniak Galia, Тішуся вашим емоціям! Дяякую ❤️
Ой, як щемливо!Серце обривається.Дякую за таку гарну проду! Наче все йде на лад! Вже хочеться дочитати книгу!
Людмила Сумишевская, Потроху рухаються до порозуміння)
Щиро дякую ❤️
"Ось тепер привіт!" аааааа, як це класно, Боже радію за них страшне))
Svitlana Kononiuk, Дякуую))❤️❤️
Ох, малий розумничок, відчув зразу що то тя-тя. Адам напевно, розтікся калюжкою перед сином. І поки Ромчик ще не зовсім привик до цих ясел, переводьте в ті, що ближче до вашого нового будинку. Так буде зрочніше для всіх. А син, дякуючи тату, звикне швидше. Розділ - милота. Дякуююю))
Любов Трохимчук, Це точно) Щиро дякую ❤️
Як щемливо!!!!!!! Тато!!!!! Дякую!!!!!!
Svetlana Mischenko, Думаю, навіть в Адама скупа чоловіча сльоза виступила)
Щиро дякую ❤️
Як це зворушливо до сліз.
Тетяна Маркова, Щиро дякую ❤️
Ромчик проявляє свої почуття щиро,відкрито,по дитячому..
Ой Мія ...Треба переглядати все,включно з сумнівами..
Адам з сином вже на одній хвилі..
Тож тут без варіантів...
Дякую ♥️
Оксана Морус, Хитрі, об'єднались в команду)
Мамі тепер без варіантів. Щиро дякую ❤️
Так мило, просто ідеальна сім'я)
Краватка Метелик, Щиро дякую ❤️
Дякую за хвилююче продовження! Читаємо в п'ятницю продовження. Мирної ночі!
Людмила Сумишевская, Щиро дякую❤️ Навзаєм тихої ночі!
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Дякую
Виктория Зёма, Безмежно вдячна ❤️
Довга і важка дорога до порозуміння, але взаємна. Долають разом.Адам без меж закоханий у Мію, а Мія - в Адама.І тільки спільне проживання зміцнить їхні стосунки, а маленьке сонечко об'єднає назавжди.Дякую авторко.
Марія Іщук, Так, обоє хочуть. Обоє докладають зусиль. Щиро дякую ❤️
Дякую.
Дуже гарно,життєво описуєте.
Айдин насолоджується сином,робить повільно
но впевнено кроки для спільного життя.
Веде себе як голова сім'ї,говорить що разом
в садочок,в потім на нову квартиру.
А там мабуть і вечерю замовить ,бо є привід.
А може Мія приготовить,в татко з сином.
Зеня Радченко, Так, він розставив пріоритети. Тепер черга Мії) Щиро вдячна ❤️
Коли буде кінець? Вже хочеться прочитати
Daria Noor, Чітко, по розділах не скажу, бо ще пишу. Але вже небагато)
Щиро дякую ❤️
Мурашить від кожного слова цього розділу ..так чуттєво, глибоко, мудро,але з коханням;) чекаю вже переїзду і об'єднання родини! дякую;)
Svitlana Kononiuk, Ой, дякую, дякую ❤️ Іноді емоційні розділи даються непросто. Але цей. Аж летів з-під пальців на "папір")
Завтра, ашким. І цим все сказано. Міє ти ж вже знаєш, що означає це слово. Цей раз Адам має намір робити все правильно. Чекаємо разом з ними того "завтра". Дякую за розділ))
Любов Трохимчук, Думаю, вона просто в шоці від того, що почула його знову. Несподівано. Ударно. Майже, як зізнання)
Щиро дякую ❤️
Любі читачі, наступний розділ у п'ятницю ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати