“абрикосове варення і блакитні очі”

Вона не вірить у випадковості. Вона звикла все робити сама — навчання, робота, важкі сумки, нове місто.
Він не звик зупинятись. Не звик спізнюватись. І точно не звик сідати в маршрутки.

Одного осіннього дня їхні світи перетинаються там, де ніхто б не шукав магії.
Вона не очікувала нічого. А він… сам не знає, що сталося.

Ця історія — не про принців і палаци. Це історія про просту дівчину, щиру зустріч.