А вони плачуть
284
Букнет Історичний роман А вони плачуть

А вони плачуть

Ілля Собчук
Ілля Собчук · автор
Повний текст · 6 стор.
15
До бібліотеки
  • Опис
  • Зміст книги
  • Коментарі · 9
Анотація до книги "А вони плачуть"
Коли кожного дня тобі дихають у шию, життя перестає приносити радість. Замість нього з’являється тернисте поле, яким люди йдуть, але дійти до кінця не зможуть: не кожен буде в силі протистояти новій реалії. Та бувають випадки, коли остання крапля вже настільки виїла мозок, що змушує з помірної ходи затятися лютим бігом.
Зміст книги: 1 глава
А вони плачуть

9 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Зенгін Грід
18.09.2025, 18:59:17

Дуже сподобався стиль автора у цьому оповіданні, воно коротке, але об'ємне, влучне і надовго залишається в думках після прочитання. Біль українського народу, переданий через образи звичайних людей, які жили, вирощували пшеницю, народжували дітей. Величезне дякую вам, авторе, що висвітлюєте цю тему.

До речі, біла постать - це алюзія смерті, голоду чи це окремий містичний елемент?

Показати 2 відповіді
Зенгін Грід
19.09.2025, 13:23:51

Ілля Собчук, Дякую) Так, досить логічно, біла постать ніби означає якусь певну межу, з-за якої немає вороття

avatar
Мельська Наталі
14.09.2025, 13:01:56

Це з тих книжок, після яких ти не просто закриваєш сторінку, а сидиш і дивишся в стелю, бо мозок не відпускає. Опанас тут не виглядає «вигаданим персонажем» — він наче твій знайомий, якого життя зламало, але який все одно вперто стоїть, навіть якщо сам не розуміє, навіщо. Його біль та внутрішні злами відчуваються так реально, що стає не по собі.
Дуже сильно зачіпає те, як у найтемніші моменти він тримається за ниточки людяності — за спогади, за слово отця Феодосія, за крихти надії. А фінальна сцена біля річки — це прям точка катарсису. Хочеться і плакати, і видихнути, і мовчати водночас.
Мова автора поетична, але без перебору. Живі діалоги, образи, природа, яка не просто «фон», а емоційний контраст. Так, іноді хронологія стрибає, і доводиться ловити, «де ми зараз», а ще хотілося б більше розкрити бабу Оришку, бо її роль відчутно недоговорена. Але навіть із цим — історія працює.
Це історія про біль, виживання і те, що навіть у руїнах можна знайти крихти любові. Не для тих, хто шукає легке читання, але для тих, хто хоче відчути справжній літературний удар у серце.

Ілля Собчук
14.09.2025, 14:49:34

Мельська Наталі, Дуже Вам дякую за такий відгук) Він зробив цей день мені набагато теплішим. Радий, що Вам сподобалось :)

avatar
Світлана Фоя
05.09.2025, 11:31:33

Написано в дуже цікавій манері. Головний герой біжить, зустрічає когось зі свого минулого, і в цю мить зустрічі розповідається доля того, кого він зустрів. То чому і куди він біжить? Від чого втікає? Він втікає від того жаху, який створила червона радянська навала на українській зелі. Йому нестерпно болить, розриває, ламає. Головний герой - один із тих, кого перемололи жорна режиму. Написано дуже гостро, глибоко, пронизливо.

Ілля Собчук
05.09.2025, 15:59:24

Світлана Фоя, Дякую

avatar
Ірина Скрипник
05.09.2025, 08:57:13

Оповідання написане дуже сильно, емоційно та майстерно. Воно не залишає байдужим. Автор використовує багато художніх засобів. Весь текст пронизаний відчуттям горя, болю і безвиході.

Коротше, мені сподобалась ❤️❤️❤️❤️❤️

Ілля Собчук
05.09.2025, 15:53:35

Ірина Скрипник, Дякую) Радий, що сподобалось.

avatar
Поліна Ташань
04.09.2025, 12:17:07

Твір відбирає мову. Не багато книг я читала про Голодомор та його наслідки — більше слухала бабусині розповіді, але ваше оповідання змогло вразити. Цей символізм бігу на полі ці "випадкові" зустрічі з героями, коли знаєш їхнє майбутнє наперед. Неможливо уявити, скільки долей зламала радянська влада. Ваш твір чудово передає цю трагедію українського народу. Насправді гарна робота. Досі під враженнями

Ілля Собчук
04.09.2025, 23:02:32

Поліна Ташань, Дякую) Радий, що твір залишив такі враження. Повністю з вами погоджуюсь. Тема, беззаперечно, важка, та про неї потрібно писати.

avatar
Тата Карел
03.09.2025, 22:58:05

Це було цікаво. Читаєш і дуже добре все уявляється. Трохи, як на мене моторошно, тому що містику не дуже люблю)) Але ваш твір хотілося дочитати до кінця.

Ілля Собчук
03.09.2025, 23:54:51

Тата Карел, Дякую. Мені приємно)

це.. моцно.

Ілля Собчук
18.07.2025, 16:55:40

Ангеліна Соломка, Дякую)

avatar
DEKLIN
17.05.2025, 13:55:47

Дуже потужний початок — атмосфера тиску, виснаження і внутрішньої боротьби відчувається буквально фізично. Це звучить як історія про зламані межі, коли терпіння обертається в рішучість, а страх — у дію. Така метафора "тернистого поля" влучно передає стан сучасної людини, яка живе під постійним тиском. Очевидно, це буде не просто сюжет — це буде психологічна подорож у глибини людської витривалості.

Ілля Собчук
17.05.2025, 18:23:30

DEKLIN, Дякую за відгук. Мені дуже приємно, що твір Вам сподобався і не залишив без вражень.

avatar
Кара Веллс
24.09.2024, 12:53:56

Вітаю з новинкою!)

Ілля Собчук
24.09.2024, 21:19:04

Кара Веллс, Дякую)

Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше