Заучка, темні справи і дуже поганий хлопець

Пристрасті, ревнощі та кохання живуть не лише на сторінках жіночих романів. Давно я не згадувала про свою Академію та її героїв, а там, повірте, іскри летять не слабше, ніж у найгарячіших історіях!

Візьмемо хоча б Вірею. Окрім виснажливого навчання, їй доводиться постійно відбиватися від прихильників, які просто не дають проходу. Дівчина вміє ставити зухвалих нахаб на місце, та що робити, коли інколи й сама дає слабину?

Особливо якщо йдеться про Моргата.

 

Старшокурсник, який таємно крутить в Академії темні справи, займається контрабандою і має стільки секретів, що вистачило б на цілий сектор. Спочатку ця «заучка» його зовсім не цікавила. Але після низки подій усе змінилося — він звернув на неї увагу. І, чесно кажучи, ще невідомо, чи не краще б йому було пройти повз.

Бо Моргат просто не знає слова «стоп». Він нахабно й зухвало порушує всі кордони, засипає подарунками, а в якийсь момент може просто викрасти тебе й відвезти на іншу планету — і спробуй розбери, проти твоєї волі це сталося чи ти сама цього хотіла.

 

 

 

Скільки ще таємниць він ховає? Чи справді Вірея йому подобається, чи це лише чергова небезпечна гра? Чому він так наполегливо й нахабно її дотискає, і чи наважиться вона взагалі з ним зустрічатися?

 

 

​Моргат завмирає. Він повільно повертає голову, і впивається в неї поглядом. Аж раптом регоче так, що сам корабель вібрує. Зловтішається гад.

​— Яка палка цікавість! Ти справді думаєш, що я відкрию тобі карти просто тому, що ти так мило хмуришся? — розвертає своє крісло на 180 градусів, поклавши ногу на ногу. — Вейларіс — це не просто планета, люба. Це ярмарок марнославства для тих, хто вважає, що Академія Драксарії — це в'язниця. Туди злітаються ті, хто має гроші, вплив і... брудні таємниці.

​— Ти знову говориш загадками, — Вірея відчуває, як у грудях закипає лють. Вона хоче встати, але знає, що це марно — цей бовдур знову заблокує її рухи. — Що ти шукаєш на Вейларісі?

​— Я шукаю те, що належить мені по праву, — загадково посміхається, граючись краєм свого коміра. — Скажімо так: один дуже старий артефакт, який хтось колись "запозичив" із підземель Академії. На прийомі у Лорда Валєруса буде весь цвіт того світу. Контрабандисти, відступники, колишні вершники... і кожен з них принесе щось своє.

​Він нахиляється ближче, і зловтішається ще відвертіше.

— Тобі потрібно буде лише бути моєю дівчиною. Сяяти, посміхатися і відволікати увагу своїм аристократичним шармом. Валєрус обожнює свіжі обличчя з Елізіум-Прайм. Ти — мій найкращий пропуск, Соларіс. Твоє походження відчиняє двері, які для інших замкнені назавжди.

​— Ти використовуєш мене як приманку? — голос Віреї дрижить від обурення.

​— Я використовую тебе як прикрасу, — поправляє її небезпечно лагідним голосом. — Не будь такою зарозумілою. Ти повинна бути мені вдячна. Без мене ти б досі сиділа в бібліотеці, вивчаючи анатомію мертвих ящурів, замість того, щоб побачити справжній, живий, небезпечний космос.

​Він різко встає, підходить до неї і торкається її підборіддя, змушуючи дивитися прямо на себе.

— Не став зайвих питань, якщо хочеш зберегти свої "солоденькі губки" цілими. На Вейларісі навіть стіни мають вуха, в повітрі стільки магії, що тобі і не снилося, і вона зводить з розуму. Твоє завдання — грати роль. Все інше — мій головний біль.

 

А ситуацію ускладнює ще й те, що батько Віреї вже уклав доволі вигідний, на його думку, союз із представником іншої гуманоїдної раси. От тільки він навіть не здогадується, для чого насправді той гуманоїд хоче використати його доньку...

 

Ні... Цього не може бути!

Вона стільки часу намагалася вирватися з-під його контролю! Нарешті почала жити так, як сама хотіла, і вже майже повірила, що більше ніколи його не побачить.

Якого біса він тут робить?!

— Батьку?.. — нарешті вдається вимовити їй, хоча дівчина досі не вірить власним очам.

— Віреє! Моя люба донечко! — голос лорда Соларіса звучить напрочуд тепло. Він усміхається й розводить руки, збираючись її обійняти. — Ти навіть не уявляєш, скількох зусиль мені коштувало сюди дістатися! А коли я дізнався про напад на Академію, то просто місця собі не знаходив від хвилювання!

Вірея не йде назустріч, а лише розгублено поглядає то на батька, то на Дракена, намагаючись зрозуміти, що ж відбувається.

Невже він справді думає, що я зараз кинуся йому в обійми?

Вірея мимоволі відступає на крок, не дозволяючи батькові наблизитися. Ця показова турбота викликає лише роздратування.

— Що ти тут робиш? — нарешті запитує вона, насупившись. — І відколи тебе почала хвилювати моя безпека?

Соларіс зупиняється. Повільно опускає руки, усмішка стає помітно стриманішою.

— Віреє, люба, хіба так зустрічають рідного батька? Я подолав таку відстань, щоб переконатися, що з тобою все гаразд!

— Серйозно?! — дівчина недовірливо всміхається. — А я пам'ятаю, що під час нашої останньої зустрічі ти обіцяв мене вбити!

Соларіс невдоволено підтискає губи й коситься на Дракена.

— Не перебільшуй, доню. Ми тоді обоє погарячкували.

— Погарячкували?! — Вірея обурено підвищує голос. — Ти душив мене, бо я відмовилася виходити заміж за того огидного слизняка, якого ти мені підсунув! А коли я сказала, що вступила до Академії й більше не збираюся виконувати твої накази, ти заявив, що тоді мені взагалі не варто жити!

— Досить! — Соларіс різко насуплюється. — Стеж за тоном! Ти досі моя донька, і я не дозволю розмовляти зі мною таким чином!

 

І тут уже справді не знаєш, що гірше: зв’язатися з красунчиком, який геть не вміє бути джентльменом, зате поруч із ним відчуваєш п’янку свободу й солодкий присмак небезпеки, придивитися до іншого залицяльника, який теж веде на неї своє полювання, чи спробувати будь-що втекти від долі, яку вже розписав для неї батько?

 

Ці та інші гостросюжетні пригоди Ви знайдете в...

Драксарія: Ехо Безодні

Драксарія: Серце Безодні

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірена Дюк
21.11.2026, 20:13:21

Які візуали)

Ірена Дюк, Дякую❤️❤️❤️

avatar
Анастасія Газе
21.11.2026, 20:07:23

Оце так пристрасті та й візуали неймовірні!

Анастасія Газе, Щиро дякую ❤️❤️❤️

Старосту покорив її поцілунок і зухвалий характер))

Показати 2 відповіді

Ксенія Терещенко, Оум ну це вже правда)). Навіть дракон їй достався із характером, ось і чоловік повинен бути, таким, що витримає її

avatar
Ліша Сил
21.11.2026, 20:02:43

Боже! Які візуали!!❤️❤️❤️❤️

Ліша Сил, Рада, що Вам сподобалося♥️♥️♥️

avatar
СОЛІЯ СЕЙДЖ
21.11.2026, 20:00:18

все таки Моргат ♥️♥️♥️
так і знала, що не все так просто і в нього своя гра)
я ще в першій книзі, але візуали чудові ♥️♥️♥️

СОЛІЯ СЕЙДЖ, Це ще не 100%, дякую, що читаєте ♥️♥️♥️

Неймовірні візуали та захоплива історія!♥️♥️♥️

Віталій Козаченко, Щиро дякую, що читаєте♥️♥️♥️

avatar
Уляна Саммерс
21.11.2026, 19:54:14

воу воу який хлоп і ці чудик цікавий

Уляна Саммерс, Дякую)

avatar
Юлія Манюта
21.11.2026, 19:52:09

Гарно♥️

Юлія Манюта, Дякую))

Інші блоги
Як король зекономив на балах, а принц отримав приг
Запрошую згадати або відкрити для себе гумористичне фентезі «Сваха під прикриттям»! Уявіть: настав час шукати принцу наречену. Традиційні бали — це дорого, довго, та ще й за безпеку гостей відповідай. Король
Заучка, темні справи і дуже поганий хлопець
Пристрасті, ревнощі та кохання живуть не лише на сторінках жіночих романів. Давно я не згадувала про свою Академію та її героїв, а там, повірте, іскри летять не слабше, ніж у найгарячіших історіях! Візьмемо хоча б Вірею.
Змінилася анотація.
Всім привіт! Змінилася анотація в книзі: Мій найбільший скандал. Ольга: Я — Ольга Ольшевська, журналістка. Жадаючи справедливості та помсти, у своїх статтях і репортажі я викриваю злочини того, хто мав охороняти
А хто це тут у нас? Ще одна несподівана зустріч...
А на Кіру чекає несподівана зустріч... Одразу подвійна порція! Чому Захар Бойчук так зацікавлено розглядає Кіру? Та чи вдасться Миру нарешті поговорити з дівчиною? І хто зненацька перехопив її в темному коридорі? Скоро
Поговоримо про нову книгу?
А що, як я скажу вам, що моя наступна історія починається не з кохання, не з прекрасного палацу і навіть не зі знайомства з головною героїнею? Вона починається зі смерті. Точніше, з цілого поля мертвих. 1593 рік. Пхеньян. Корея
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше