Трохи візуалу до нових розділів
Всім привіт)) Всіх рада бачити))
В мене з'явилося трохи часу і я вирішила додати трохи кольорів до своєї історії.
Нагадаю, що зараз виклала наступні розділи до книги Відродження Фенікса
Мої нові герої - Рен і Юна - почали своє розслідування і потрапили у серйозну халепу.
Вирішила показати вам те, як я це бачу.
- Юно, це божевілля! Я - спадкоємець Імперії. Якщо мене впізнають на нелегальному мітингу проти Комісії...
- А ми зробимо так, щоб не впізнали, - перебила дівчина, - Ти повинен почути живих людей, Рене. Інакше ти так і залишишся просто спадкоємцем, який вірить паперам.
Юна прийшла на зустріч з великою сумкою, витягаючи з неї дві куртки з каптурами та оптичні маскувальні чокери-ілюзіони, які змінювали риси обличчя. Ці чокери дуже полюбляли актори театрів за те, що можна було перевтілюватись у потрібний тобі образ без гриму.

На площу лавиною рушили бійці спецзагону ІКР у важких екзоскелетах і з важкими електрокийками. Вони діяли безжально, збивали людей з ніг, глушачи електрокийками, і мовчки затягували в темні нутра броньованих машин.
- Що відбувається?! Чому вони не дають натовпу розійтися?! - вигукнув Рен, закриваючи собою Юну.
Вони спробували прорватися через бічний провулок, але там уже стояла засада. Двоє бійців ІКР у чорних шоломах перепинили їм шлях.
- Лежати! Мордою в підлогу, бунтарі! - гаркнув один, замахуючись електрокийком.
Рен зреагував миттєво: перехопив руку нападника, викрутив суглоб і підсічкою вальнув бійця на мармур. Але стримати другого не вдалося - ззаду налетіло ще троє. Потилицю Рена обпекло важким ударом кийка, в очах спалахнули сріблясті іскри, а Юна відчайдушно закричала, коли її руки жорстоко закрутили за спину й затиснули в силові кайданки.

Опритомнів Рен у брудній, переповненій камері тимчасового утримання. Вентиляція була відсутня, смерділо потом, газом та кров'ю. Навколо сиділи й стогнали затримані студенти та активісти.
Поруч із ним на холодній підлозі сиділа Юна. Її розкішне золотаве волосся було розпатлане, на щоці темнів синець, але в сірих очах замість переляку палала справжня лють.

Ось таким він і вийшов — 5 розділ — напружений і похмурий. Герої вплуталися у дуже серйозну історію. Але після темряви завжди настає сонце))
Я буду дуже вдячна вашим коментарям й підтримці! Заходьте, читайте, ставте лайки і не забувайте додавати до бібліотеки))
А я і надалі буду старатися для Вас ❣❣❣
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати