Трохи візуалу до нових розділів

Всім привіт)) Всіх рада бачити))

В мене з'явилося трохи часу і я вирішила додати трохи кольорів до своєї історії. 

Нагадаю,  що зараз виклала наступні розділи до книги Відродження Фенікса

Мої нові герої - Рен і Юна - почали своє розслідування і потрапили у серйозну халепу.

Вирішила показати вам те, як я це бачу. 

 

- Юно, це божевілля! Я - спадкоємець Імперії. Якщо мене впізнають на нелегальному мітингу проти Комісії...

- А ми зробимо так, щоб не впізнали, - перебила дівчина, - Ти повинен почути живих людей, Рене. Інакше ти так і залишишся просто спадкоємцем, який вірить паперам.

Юна прийшла на зустріч з великою сумкою, витягаючи з неї дві куртки з каптурами та оптичні маскувальні чокери-ілюзіони, які змінювали риси обличчя. Ці чокери дуже полюбляли актори театрів за те, що можна було перевтілюватись у потрібний тобі образ без гриму.

На площу лавиною рушили бійці спецзагону ІКР у важких екзоскелетах і з важкими електрокийками. Вони діяли безжально, збивали людей з ніг, глушачи електрокийками, і мовчки затягували в темні нутра броньованих машин.

- Що відбувається?! Чому вони не дають натовпу розійтися?! - вигукнув Рен, закриваючи собою Юну.

Вони спробували прорватися через бічний провулок, але там уже стояла засада. Двоє бійців ІКР у чорних шоломах перепинили їм шлях.

- Лежати! Мордою в підлогу, бунтарі! - гаркнув один, замахуючись електрокийком.

Рен зреагував миттєво: перехопив руку нападника, викрутив суглоб і підсічкою вальнув бійця на мармур. Але стримати другого не вдалося - ззаду налетіло ще троє. Потилицю Рена обпекло важким ударом кийка, в очах спалахнули сріблясті іскри, а Юна відчайдушно закричала, коли її руки жорстоко закрутили за спину й затиснули в силові кайданки.

 

Опритомнів Рен у брудній, переповненій камері тимчасового утримання. Вентиляція була відсутня, смерділо потом, газом та кров'ю. Навколо сиділи й стогнали затримані студенти та активісти.

Поруч із ним на холодній підлозі сиділа Юна. Її розкішне золотаве волосся було розпатлане, на щоці темнів синець, але в сірих очах замість переляку палала справжня лють.

Ось таким він і вийшов — 5 розділ — напружений і похмурий. Герої вплуталися у дуже серйозну історію. Але після темряви завжди настає сонце))

Я буду дуже вдячна вашим коментарям й підтримці! Заходьте,  читайте,  ставте лайки і не забувайте додавати до бібліотеки))

А я і надалі буду старатися для Вас ❣❣❣

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Трохи візуалу до нових розділів
Всім привіт)) Всіх рада бачити)) В мене з'явилося трохи часу і я вирішила додати трохи кольорів до своєї історії. Нагадаю, що зараз виклала наступні розділи до книги Відродження Фенікса Мої нові герої - Рен
Cьогодні знижки! На першу та останню книги циклу
“РОЗОВСЬКІ ТА ІНШІ. КОХАННЯ ДО БОЛЮ” Перша книга: Я ТОБІ ВИНЕН Анотація: "Я не сказала "ні" коли він мені запропонував. Так що формально звинувачувати в тому, що сталося, крім мене нема кого. І те, що
Ось і все. Крапка. Або ж... три крапки?
Важко повірити, але це сталося. Історія «Літнього дощу» офіційно завершена. Здається, тільки вчора Аліса обережно мазала подряпини на його руках, Сергій уперше випадково зізнався в почуттях, а ми всі разом були свідками,
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Вибір обкладинки ...
«КУПИТИ БЕЗПЕКУ» — Одружись зі мною. — Ти хоч розумієш, кому це пропонуєш? — Чоловікові, якому терміново потрібні гроші. — Я не продаюся. — А я тебе не купую, Максиме. Я пропоную угоду. Історія
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше