Знижка ? 25%
Сьогодні діє знижка на книгу Мія. Продана невинність
https://booknet.ua/book/mya-prodana-nevinnst-b420714
- Ти якийсь сьогодні неуважний. Ти хоч чув, що говорили на нараді? - чіпляється до мене Антон.
Конференц-зал усі вже покинули, залишились тільки ми з ним. Повільно складаю папери в теку, нікуди не поспішаю.
- Звичайно чув, - хмикаю, - я ж її проводив.
- І тебе не хвилює, що в нас з'явились нові конкуренти? - хмуриться, сідає навпроти мене, спирається ліктями на стіл.
Дивлюсь на партнера і не розумію його хвилювання. Антон ще той істерик, завжди робить з мухи слона.
- Не бачу нічого загрозливого. Конкуренція, це нормально у бізнесі, сприяє здоровій атмосфері.
- В нас вже впали продажі на п'ять відсотків, боюсь думати, що буде далі, - фиркає і підводиться. Я встаю теж.
Разом ми прямуємо до виходу.
- А ти не думай, а просто працюй. Нічого страшного не станеться. Ти занадто сильно себе накручуєш. Розслабся.
Плескаю його по плечі і виходжу з конференц-зали. Антон не відстає, наздоганяє.
- А я бачу, що ти занадто розслаблений, - підозріло зиркає на мене. - Що з тобою таке останнім часом? Ти наче десь літаєш.
- У мріях, - жартую і посміхаюсь.
- Не сміши, - кривиться. - Ти не вмієш мріяти. Ти як той черствий сухарик, не можливо нічим розм'якшити. Давай колись. У будь-якому випадку щось відбувається, я це бачу.
Заходимо у мій кабінет, кидаю папери на стіл і вмощуюсь у крісло. Антон сідає напроти, уважно на мене дивиться.
Мія. Ось що зі мною сталось. Відколи я її зустрів, щось всередині мене змінилось. Я з великим натхненням чекаю кожної нашої зустрічі, а зранку неохоче залишаю готель. Ця дівчина мені подобається, хоч я цього не показую. Мені з нею добре і на фізичному рівні тягне до неї з шаленою силою. Боюсь звикнути, хоч іноді здається, я вже від неї залежний. Спочатку думав, що тяга пройде, але вже минуло понад тиждень, а я хочу її ще більше.
Вагаюсь, чи розповідати Антону про неї. Знаю, як він ставиться до моїх походеньок у готель Чорний діамант. І хоч Мія не повія, але фактично я купую її тіло.
- У тебе хтось є, так? - допитується. Антон може бути причепою, коли захоче. - Точно є. Я бачу це по твоєму виразу обличчя. А я то думаю, чому ти такий задоволений ходиш. І хто вона?
- У мене немає дівчини, але з деким часто проводжу ночі, - зізнаюсь, бо знаю, якщо Антон вже запідозрив, то не відчепиться. - Я з нею розслабляюсь, тому маю гарний настрій.
- Ти знову про своїх повій, - Антон міняється в обличчі, стає похмурим.
- Вона не повія, - заперечую.
- Правда? І де ти з нею зустрічаєшся?
- То не твоє діло. І взагалі, дарма я тобі розповів.
- Я тебе не розумію, Глібе, - важко зітхає, дивиться на мене розчаровано. - Чому ти не можеш знайти собі нормальну дівчину, завести стосунки, як у всіх? Нащо тобі купувати чиєсь тіло? Це ж гидко. Ні емоцій, ні почуттів.
- Так мені спокійно, - говорю серйозно. - Я радий, що ти Антоне, щасливий сім'янин, але моє минуле навчило не прив'язуватись до жінок.
- Глібе, не всі ж жінки такі, як твоя Мар'яна. Є багато хороших і чуйних, такі, які готові до серйозних відносин і не гроші для них головне.
- Ти зараз на свою сестру натякаєш? - підозріло мружу очі і хилюсь вперед, спираюсь ліктями на стіл.
- А якщо навіть і так? - дивиться на мене з викликом. - Рита хороша і красива. Ти їй дуже подобаєшся. Я надіявся, що у вас щось закрутиться, але ти як завжди лише про своїх хвойд думаєш.
- Твої плани у будь-якому випадку не здійсненні, - хмикаю, підпираю підборіддя руками. - Твоя Рита мене не приваблює. Не подобаються мені такі як вона. А ще худа, як тріска, і продовжує сидіти на дієті. Не розумію, нащо їй це.
Антон незадоволено стискає губи і підстрибує на ноги. Я образив його сестру, тепер не буде тиждень говорити зі мною. Зате можливо до нього дійде, що не треба мене зводити зі своїми родичами.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати