Вітаю, любі букнетівці! ❤️

Запрошую до оновлення "Моя ЗНАЙДА" розділ "Бажання мимоволі" , де Юрій не втримався і поцілував:

Чекаю рівно пів години. Між нами немає слів, тільки погляди. А коли отримую повідомлення від Мирона, вона вперше мене не відпускає — притримує за пальці, коли я підводжуся з ліжка.

— Що... Маріє?

До зміни писку кардіомонітора я майже звик, але цього разу, здається, пішов скажений збій. А дівочі груди під лікарняною сорочкою здіймаються надто часто, видаючи її хвилювання.

Не втримуюсь — нахиляюся, щоб поцілувати. Лише в щічку, майже по-дружньому. І мало не зависаю біля її губ... Спокусливих, рожевих, готових відкритися для мене, бо вона не заперечує. Але я стримано вирівнююся.

— Я скоро буду. Мирон буде за дверима. Обіцяю, — м'яко наголошую на останньому. 

"Моя ЗНАЙДА"

Обіймаю кожного і кожну! 

Тихої, мирної нічки, українці! ❤️